02 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6144/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Запорізької обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати на користь позивача вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні відпустки;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача вихідну допомогу при звільненні, допомогу на оздоровлення та компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 183477,06 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 07.06.2024 по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати 2127,27 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/6145/24.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що питання обґрунтованості виплати позивачу заробітної плати, а також інших виплат, передбачених Законом України «Про прокуратуру» за період з 28.02.2024 по 07.06.2024 жодним чином не впливає на вирішення питання щодо наявності підстав для виплати вихідної допомоги та інших компенсаційних виплат. А сама лише взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Питання зупинення провадження у справі врегульовано статтею 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, за змістом наведеної норми процесуального закону, яка не підлягає розширеному тлумаченню, в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства суд зупиняє провадження у справі, але саме до набрання законної сили судовим рішенням в такій іншій справі.
Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду у цій справі є ненарахування та невиплати на користь позивача вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, допомоги для оздоровлення та компенсації за невикористані дні відпустки.
Позовними вимогами у справі 280/6145/24 є:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)2023 в частині встановлення та виплати позивачу заробітної плати з 28.02.2024 по 07.06.2024, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років;
- зобов'язати відповідача встановити та виплатити позивачу з 28.02.2024 по 07.06.2024 заробітну плату, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням раніше виплачених сум.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що результати розгляду справи № 280/6145/24 мають значення для визначення розміру суми середньоденного та середньомісячного заробітків, водночас предметом спору справи №280/6144/24 є нарахування та виплата вихідної допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, компенсацію за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір яких залежить від заробітної плати ОСОБА_1 .
Як зазначено вище, положення статті 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Відповідно до матеріалів справи наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 493-к від 07.06.2024 наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 220-к від 24.05.2023 (про поновлення на посаді) скасовано, а позивача звільнено.
Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Вказаними нормами на підприємство, установу, організацію покладений обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є стягнення на користь позивача вихідної допомоги у зв'язку з його звільненням, наявність або відсутність для цього правових підстав.
Колегія суддів зауважує, що факт звільнення позивача є визначальним та достатнім для вирішення питання, щодо виплати вихідної допомоги.
А отже, питання здійснення розрахунку в повному обсязі в день звільненні може бути вирішено без зупинення провадження у справі №280/6144/24 до розгляду справи №280/6145/24, оскільки питання розрахунку при звільнені провадиться в день звільнення.
Сама лише взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права сформульована Верховним Судом у постановах від 05.03.2021 у справі №804/5067/16 та від 23.02.2021 у справі № 640/5320/20.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 280/6145/24.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 241-245, 311, 320, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко