03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 173/3034/24
(суддя Кожевник О.А., м. Верхньодніпровськ )
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року у справі №173/3034/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 24 вересня 2024 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 00021827 від 23.08.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки перевезення вантажу було здійснено контейнеровозом для якого дозволена маса складає 44 тони, а не 40 тон, як помилково вказав відповідач.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не довів правомірності свого рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії АА № 00021827 від 23.08.2024 року, 13.08.2024 року о 16 год. 09 хв. за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,1% (2,84 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, чим порушила ч. 2 ст. 132-1 КАС України (а.с.11)
В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2620 мм; 2-3:1340 мм; 3-4: 5650 мм; 4-5:1310 мм; 5-6:1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6450 кг, 2- 6500 кг, 3 - 11650 кг, 4 - 7800 кг, 5- 7550 кг, 6 - 7650 кг. - загальна маса - 47600 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 42840 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00021827/ (ідентифікатор доступу: hOjVKcCtfPX0r), що підтверджується копією постанови.
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).
Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме: відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу перевезення здійснювалось автомобілем МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 який є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с.14), та спеціалізованим напівпричепом НПР - платформа переобладнаний в 2022 р. для перевезення контейнерів, сипучих вантажів, зернових культур марки WIELTON державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.14,15).
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
У главі 1 Правил № 363 визначено, що вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження; сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пунктів 17.2 - 17.5 Правил №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Як вбачається з надаваної відповідачем суду фотофіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, спеціалізований сідловий тягач MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 на платформі для контейнерів перевозив не контейнер (а.с.52, 56).
При цьому, суд враховує і те, що позивачем не надано доказів того, що вищезазначеним тягачем було здійснено перевезення контейнеру, який згідно з вимогами чинного законодавства має відповідне маркування.
Сліз зазначити й те, що зазначення в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу інформації про те, що WIELTON державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с.14), та спеціалізованим напівпричепом НПР - платформа переобладнаний в 2022 р. для перевезення контейнерів, сипучих вантажів, зернових культур не є доказом того, що 13.08.2024 року він використовувався позивачем саме як контейнер з нанесенням відповідного маркування.
Враховуючи те, що 13.08.2024 року WIELTON днз НОМЕР_2 не використовувався як контейнеровоз, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що загальна маса транспортного засобу, що був використаний позивачем не повинна була перевищувати 40 тон.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем встановлено, що загальна маса транспортного засобу з урахуванням похибки становить 42840 кг, фактична загальна маса - 47600 кг.
Враховуючи те, що загальна маса транспортного засобу позивача з урахуванням похибки становить 42840 кг, що свідчить про перевищення нормативних парамертів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,1% (2,84 тон), при дозволеній максимальній масі 40 тон, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідач діючи в межах наданих йому законодавством обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року у справі №173/3034/24 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 03 грудня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва