м. Миколаїв
03 грудня 2024 р.справа № 400/10505/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомТериторіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005,вул. Миру, 5, с-ще Радісний Сад, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 57160
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 31.10.24 р. ВП № 76122531
Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі - позивач або ТУ ССО у Миколаївській області) звернулось з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач або Відділ), в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 31 жовтня 2024 р. ВП № 76122531.
В обґрунтування вимог зазначено, що 31 жовтня 2024 р. при примусовому виконанні виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 р. у справі № 400/122/23, у виконавчому провадженні № 76122531, відповідачем винесено постанову про накладення на ТУ ССО у Миколаївській області штрафу в розмірі 10 200 грн. за невиконання рішення суду. Позивач стверджує, що невиконання ним рішення обумовлене не протиправною бездіяльністю чи недбалістю, а включно відсутністю фінансування, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.
Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Відзив аргументовано наступним. На виконанні у Відділі знаходиться виконавчий лист, за яким ТУ ССО у Миколаївській області зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. пропорційно відпрацьованої норми робочого часу відповідного місяця, починаючи з 24 лютого 2022 р. і до 19 грудня 2022 р. Оскільки дане рішення ТУ ССО у Миколаївській області не було виконано, спірною постановою на нього накладено штраф в розмірі 10 200 грн. Подані позивачем до Відділу документи, в яких містилась інформація про відсутність коштів для здійснення виплат за рішенням суду, відповідач розцінив як недостатньо поважні причини невиконання рішення.
Обидві сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наведеної норми, справа розглянута в письмовому провадженні.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 30 січня 2024 р. Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 400/122/23, згідно з яким ТУ ССО у Миколаївській області зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. пропорційно відпрацьованої норми робочого часу відповідного місяця, починаючи з 24 лютого 2022 р. і до 19 грудня 2022 р.
25 вересня 2024 р. відповідачем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищенаведеного виконавчого листа.
15 жовтня 2024 р. відповідачем прийнята постанова про накладення на ТУ ССО у Миколаївській області штрафу в розмірі 5 100 грн.
31 жовтня 2024 р. відповідач, за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, прийняв спірну постанову про накладення на ТУ ССО у Миколаївській області штрафу в розмірі 10 200 грн.
Відповідно до ст. 63 ч. 1-3 Закону України “Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75 Закону України “Про виконавче провадження» передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, як ст. 63, так і ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження» пов'язують право виконавця накласти на боржника штраф за невиконання рішення, лише за умови відсутності поважних причин для невиконання, а тому перед накладенням штрафу відповідач зобов'язаний встановити якими саме причинами обумовлено невиконання боржником рішення та надати їм оцінку за критерієм поважності.
Як зазначено самим відповідачем у відзиві, перед накладенням штрафу, позивач засобами електронного зв'язку надіслав до Відділу докази відсутності коштів для виконання рішення, а також лист на адресу голови ССО щодо виділення додаткових асигнувань для виконання рішення у справі № 400/122/23.
Для підтвердження цих обставин при судовому розгляді, позивач також надав кошторис на 2024 р., план асигнувань загального фонду бюджету на 2024 р., листи до голови ССО, з яких вбачається, що невиконання рішення суду у справі № 400/122/23 обумовлено відсутністю достатнього фінансування таких потреб і позивач, як розпорядник коштів нижчого рівня, вжив вичерпні заходи для отримання фінансування.
Суд відзначає, що в контексті спірних правовідносин, під поважними причинами невиконання рішення слід розуміти такі причини, які лежать поза волею боржника, тобто він об'єктивно позбавлений можливості виконати рішення, незважаючи на ті заходи, які можуть бути ним вжиті.
Відсутність фінансування є непереборною для позивача обставиною, яка позбавляє його можливості виконати рішення і позивач повідомив відповідача про наявність таких обставин до прийняттям останнім постанови про накладення штрафу.
У зв'язку з цим, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить скасувати спірну постанову, але відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 2 КАС України, яка встановлює способи судового захисту, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень є одним нерозривним способом захисту. Цій нормі кореспондують положення ст. 245 ч. 2 п. 2 КАС України в частині повноважень суду при вирішення спору - у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене, спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
За приписами ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд виходить з того, що в даній справі ТУ ССО у Миколаївській області діє не як суб'єкт владних повноважень, адже не здійснює по відношенню до відповідача владних управлінських функцій, а звернення з цим позовом зумовлене захистом порушених прав позивача як сторони виконавчого провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 р. у справі № 815/4246/17.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2 422,40 грн. Доказів понесення інших судових витрат сторони не подавали.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -
1. Позов Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 43562808) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 43315529) задовольнити.
2. Постанову про накладення штрафу від 31 жовтня 2024 р. у виконавчому провадженні № 76122531, визнати протиправною та скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 43315529) на користь Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 43562808) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз