м. Миколаїв
03 грудня 2024 р.справа № 400/7907/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачіввідповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , відповідач 2: Комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 13.08.24 р. № 18 та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1 або ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом № 18 від 13 серпня 2024 р. комісії Баштанського РТЦК в частині, яка стосується відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі створеної ним комісії прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що подав до комісії Баштанського РТЦК заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. За наслідками розгляду заяви, комісія Баштанського РТЦК прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки, мотивуючи її відсутністю документа про спільне проживання дітей з позивачем. Позивач вважає, що відмова з цих підстав носить протиправний характер, адже Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560), не передбачає необхідності подання документа про спільне проживання дітей з військовозобов'язаним. Також позивач вважає, що ефективним способом захисту його прав, буде покладення на ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язку надати відстрочку, так як в даному випадку у відповідача 1 відсутні дискреційні повноваження і отримавши всі документи, передбачені Порядком № 560, він зобов'язаний надати відстрочку.
Суд залучив до розгляду справи в процесуальному статусі другого відповідача комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2 або комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та витребував протокол від 13 серпня 2024 р. № 18, яким було відмовлено у задоволенні заяви позивача про надання відстрочки.
Відповідач 2 витребуваних судом доказів не подав.
Відповідачі 1, 2 відзиву не подали, будь-яких заяв або клопотань від них не надходило.
Ухвали суду про відкриття провадження у справі та залучення відповідача і витребування доказів отримані відповідачами у системі “Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Як передбачено ст. 159 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд не вбачає підстав вважати неподання відповідачами відзивів, як визнання ними позову.
Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі наведеної норми, суд розглядає справу за відсутності відзивів відповідачів 1, 2, на підставі поданих позивачем доказів.
Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 подав до комісії Баштанського РТЦК заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Розглянувши заяву, ОСОБА_2 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлене протоколом від 13 серпня 2024 р. № 18.
Ухвала суду про витребування від відповідача 2 зазначеного протоколу залишилась невиконаною.
За приписами п. 60 абз. 4 Порядку № 560, про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
На виконання цього обов'язку, 15 серпня 2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав ОСОБА_1 повідомлення, в якому, із посиланням на протокол від 13 серпня 2024 р. № 18, міститься інформація про відмову у наданні відстрочки, причиною відмови вказано “відсутність документу про спільне проживання дітей з військовозобов'язаним».
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Одночасно, ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 3 березня 2022 р. № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Порядку № 560, він визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В свою чергу, ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на яку посилається позивач в якості правової підстави надання йому відстрочки, встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Додаток 5 до Порядку № 560 закріплює Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці подають наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Як слідує з повідомлення відповідача 1, підставою для прийняття комісією Баштанського РТЦК рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки, послугувало ненадання ним документу про спільне проживання дітей з позивачем.
Наведений вище додаток 5 до Порядку № 560 закріплює вичерпний перелік документів, які має подати військовозобов'язаний для отримання відстрочки і він не передбачає подання документу про спільне проживання дітей.
Даний додаток не підлягає розширеному тлумаченню, оскільки в такому випадку наділяв би територіальні центри комплектування та соціальної підтримки правами, які виходять за рамки закону.
Стаття 19 ч. 2 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмова у наданні позивачу відстрочки з мотивів неподання ним документа, який не передбачений додатком 5 до Порядку № 560, порушує вказаний конституційний принцип.
Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 57 Порядку № 560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Отже, ухвалення рішення про надання чи відмову у наданні відстрочки належить до компетенції комісії Баштанського РТЦК.
Незважаючи на те, що відповідач 2 не виконав ухвалу суду про витребування протоколу від 13 серпня 2024 р. № 18, яким оформлене його рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки, тим не менш суд вважає за можливе скасувати цей протокол у відповідній частині, оскільки право позивача на судовий захист не може залежати від виконання цим відповідачем вимог суду.
Оскільки розгляд заяви позивача фактично відбувся і єдиною підставою для відмови у наданні відстрочки комісія Баштанського РТЦК вказала ненадання документа, який засвідчує спільне проживання дітей із позивачем, що судом вже розцінено як неправомірне, а за Порядком № 560 у разі надання військовозобов'язаним всіх необхідних документів комісія повинна надати такій особі відстрочку, то в такому випадку у відповідача 2 відсутні дискреційні повноваження з приводу розгляду заяви позивача.
Під час розгляду справи відповідачі не подалі відзивів або інших заяв по суті справи, які б доводили, що подані позивачем документи містили інші недоліки чи мались інші підстави для відмови у наданні йому відстрочки, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 968,96 грн., доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Хоча спірне рішення прийняте комісією Баштанського РТЦК, але за приписами п. п. 16-18 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, фінансове забезпечення в частині заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації, які проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, отримує Баштанський РТЦК, а тому судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,) Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13 серпня 2024 р. № 18 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз