02 грудня 2024 р. № 400/10469/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні, з особливостями провадження у справах, передбачених ст. 287 КАС України, адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаГоловного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Мністерства юстиції (м.Одеса) Терещенко Марина Олександрівна, вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052 ,
провизнання протиправною та скасування постанови від 24.10.2024 року ВП № 67238050,
ОСОБА_1 , (далі за текстом - заявник, боржник) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Марини Олександрівни та Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 24.10.2024 року ВП № 67238050.
Аргументуючи свої позовні вимоги вимоги позивач зазначив, що спірна постанова винесена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження", так як не відбулося ні стягнення коштів, ні фактичного передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Позивач наполягав на те, що аліменти заявником виплачувалися та виплачуються добровільно за згодою матері його дитини до відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з примусового виконання наказу Корабельного районного суду м. Миколаєва №2-Н/488/223/20 від 06.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, повідомлений про розгляд справи належним чином.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, 24 жовтня 2024 року, було винесено Постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 67238050 згідно з якою встановлено, що з позивача необхідно стягнути виконавчий збір у розмірі 18026,20 гривень. В обґрунтування винесення вищезазначеної Постанови, відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.09.2024, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.10.2024 складає 180 262,02 грн, що перевищує сукупний розмір відповідних платежів за дванадцять місяців.
Жодного разу стягнення аліментів через відділ державної виконавчої служби не здійснювалося, у матеріалах виконавчого провадження ВП №67238050 відсутні заяви стягувача про не сплату, неповну сплату або затримку сплати аліментів позивачем взагалі, а також враховуючи добровільну (за домовленістю сторін) сплату аліментів на дитину без будь - якої участі відповідача, у тому числі і починаючи з 11 червня 2020 року (судовий наказ Корабельного районного суду м, Миколаєва № 2-н/488/223/20 (488/1690/20) від 06.07.2020 року).
Відповідачем з 23.10.2021 року (дата відкриття виконавчого провадження) і до 26.09.2024 року (дата першої дії відповідача у виконавчому провадженні) не вживалось жодних заходів, позивач не отримував викликів відповідача та повідомлень про наявність заборгованості зі сплати аліментів, відповідач жодним чином не інформував стягувача стосовно процесу виконання судового наказу, не робив запитів щодо можливої наявності заборгованості і сплати аліментів, а одразу виніс постанову щодо наявності заборгованості у відповідача на загальну суму 180 262,03 гривні, та нарахував на неї, виконавчий збір у розмірі 18 026,20 гривень. У відповідача відсутня будь - яка інформація або помісячне обґрунтування - розрахунок зазначеної суми, що унеможливлює перевірити відповідність загального розміру заборгованості, навіть якби вона і була, що в свою чергу унеможливлює і перевірку розміру виконавчого збору.
Судом встановлено, що станом на 05.11.2024 року, банківські рахунки позивача арештовані, вказане унеможливлює подальшу сплату аліментів на дитину. Тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, просить скасувати постанову про стягнення з нього виконавчого збору.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
З положень ч.2 ст.19 та ст.68 Конституції України витікає, що усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно -правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 цього Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої
служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з частиною четвертою цієї статті державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування. Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту І частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами.
Згідно з пунктом 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов'язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.
Розрахунок нарахування виконавчого збору обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження. Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця. Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів. У разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
На підставі вище викладеного, суд вважає протиправною постанову відповідача від 24.10.2024 року ВП № 67238050 про стягнення виконавчого збору в сумі 18 026,20 гривень, яку обчислено у розмірі 10% від суми неіснуючої заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідач не з'ясував, чи сплачувались аліменти позивачем безпосередньо стягувачу, не врахував усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, не з'ясовано чи наявна була заборгованість у позивача на момент винесення постанови про стягнення з останнього виконавчого збору.
Вказані обставини є достатніми підставами для задоволення позову.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача - владного суб'єкта на користь заявника підлягає сума у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного державного виконавеця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Мністерства юстиції ( м.Одеса) Терещенко Марини Олександрівни (вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052 код ЄДРПОУ 34993136, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 34993136 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 24.10.2024 року ВП № 67238050.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), (вул. Океанівська, 1 А, м. Миколаїв, 54052 код ЄДРПОУ 34993136) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мельник