02 грудня 2024 р. № 400/8641/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
треті особиВійськова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним рішення від 28.08.2024 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення від 28.08.2024 та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнати протиправним рішення ВЧ НОМЕР_1 від 28.08.2024 про відмову у звільненні солдата ОСОБА_1 з військової служби за мобілізацією за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного доглдяу за дружиною із числа осіб з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби за мобілізацією за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач дійшов неправомірного висновку щодо відсутності у позивача правових підстав для його звільнення з військової служби через відсутність необхідного висновку медико-соціальної експертної комісії про необхідність постійного догляду за його хворою дружиною. Таким чином, відповідачем порушено право позивача на звільнення з військової служби за мобілізацією.
Ухвалою від 18.09.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Заперечень від учасників провадження щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечує повністю. Заперечення відповідача обгрунтовані тим, що Солдатом ОСОБА_1 у рапорті від 23.08.2024 до комплекту документів, зокрема, були долучені копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертною комісією (далі - МСЕК) 12ААД №072138 від 15.07.2024 та витяг з постанови лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) №164/1391 від 19.08.2024, які за своєю суттю можуть бути виключними доказами, що містять заключення (висновок) про необхідність здійснення постійного догляду та супроводу сторонніми особами (членами сім'ї). 28.08.2024 помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи був наданий правовий висновок щодо недостатність підстав для звільнення з військової служби позивача.
Зазначає, що витяг з постанови ЛКК не може бути застосований для встановлення висновку про необхідність постійного догляду за особою. Також довідкою до акта огляду МСЕК інвалідність не встановлена безстроково - лише до 1 серпня 2025 року, що вказує на вірогідність тимчасової потреби у постійному догляді за особою. Факт відсутності у копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертною комісією 12ААД №072138 від 15.07.2024 висновку про необхідність постійного догляду за особою вказує на відсутність підстав для задоволення рапорту старшого солдата ОСОБА_1 .
Позивач надав до суду відповідь на відзив, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Солдат ОСОБА_1 (далі - позивач) проходить службу за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до відповідача по команді (повторно) з рапортом від 23.08.2024 про звільнення його з військової служби за мобілізацією за сімейними обставинами: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
До комплекту документів, поданих з рапортом, позивачем зокрема, були долучені копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертною комісією (далі - МСЕК) 12ААД №072138 від 15.07.2024 та витяг з постанови лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) №164/1391 від 19.08.2024.
28.08.2024 помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи був наданий правовий висновок щодо недостатності підстав для звільнення з військової служби позивача.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно доположень абз. 11 п. 3) ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»: «військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
під час дії воєнного стану:
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Як встановлено судом, висновок ЛКК від 19.08.2024, наданий позивачем, містить висновок про сторонню допомогу та догляд, а не постійний догляд. У зазначеному витязі з постанови ЛКК вказано, що дружина позивача "за станом здоров'я має виражену залежність від сторонньої допомоги та догляду".
Позивач не долучив документ із висновком, який містив би термін «постійний догляд».
Поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», адже перше вказує на те, ким надається догляд, а друге - коли надається такий догляд. При цьому, «постійний догляд» - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження - постійно.
Таким чином, відповідач діяв у межах своїх повноважень, відмовивши у задоволенні рапорту позивача на звільнення на заявлених ним підставах.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , кодЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.12.2024.
Суддя Н.О. Бульба