м. Миколаїв
03 грудня 2024 р.справа № 400/7802/24
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачіввідповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , відповідач 2: Комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 15 серпня 2024 р. № 20 та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1 або ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16 серпня 2024 р. № 20 в частині ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 довідку про відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. За наслідками розгляду заяви, комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки у зв'язку з ненаданням свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства. Позивач вважає, що відмова з цих підстав носить протиправний характер, адже, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560), яким передбачено подання таких документів, суперечить Сімейному кодексу України (далі - СК України). Також позивач послався на ст. ст. 7, 8 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 р. (далі - Конвенція про права дитини) щодо збереження за усиновленою дитиною рідного прізвища, ім'я та по-батькові.
Суд залучив до розгляду справи в процесуальному статусі другого відповідача комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2 або комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та витребував протокол від 15 серпня 2024 р. № 20, яким було відмовлено у задоволенні заяви позивача про надання відстрочки.
Відповідач 2 витребуваних судом доказів не подав.
Відповідачі 1, 2 відзиву не подали, будь-яких заяв або клопотань від них не надходило.
Як передбачено ст. 159 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд не вбачає підстав вважати неподання відповідачами відзивів, як визнання ними позову.
Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі наведеної норми, суд розглядає справу за відсутності відзивів відповідачів 1, 2, на підставі поданих позивачем доказів.
Під час розгляду справи, судом задоволена заява позивача про забезпечення позову.
Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
13 серпня 2024 р. ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Розглянувши заяву, ОСОБА_2 прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлене протоколом від 15 серпня 2024 р. № 20.
Ухвала суду про витребування зазначеного протоколу залишилась невиконаною.
За приписами п. 60 абз. 4 Порядку № 560, про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
На виконання цього обов'язку, 16 серпня 2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав ОСОБА_1 повідомлення, в якому міститься інформація про відмову у наданні відстрочки, причиною відмови вказано ненадання свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ, з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Одночасно, ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 р. № 2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Порядку № 560, він визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В свою чергу ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на яку посилається позивач в якості правової підстави надання йому відстрочки, встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Додаток 5 до Порядку № 560 закріплює Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці подають наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Як слідує з повідомлення відповідача 1, підставою для прийняття рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки, послугувало ненадання ним свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30 серпня 2017 р.
На підставі рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 липня 2024 р. у справі № 476/541/24, ОСОБА_1 є усиновлювачем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Як слідує з матеріалів справи, до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач подав свідоцтво про народження ОСОБА_4 , в якому батьком дитини вказано ОСОБА_6 , а також свідоцтво про народження ОСОБА_5 , в якому батьком дитини вказано ОСОБА_7 .
Стаття 233 Сімейного кодексу України (далі - СК України), в редакції на момент ухвалення рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 липня 2024 р. передбачала, що на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 р. № 96/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793:
внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 1.1.);
підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (п. 2.13. пп. 2.13.1.);
відповідно до рішення суду про усиновлення в актовому записі про народження змінюються відомості щодо батьків, дитини, у тому числі дати та місця її народження, дати державної реєстрації народження. У разі зміни рішенням суду про усиновлення дати народження дитини дата державної реєстрації народження може бути також змінена за заявою особи, зазначеної у рішенні суду, або уповноваженої нею особи (п. 2.16. пп. 2.16.1.);
відомості про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, позбавлення та поновлення батьківських прав вносяться до паперового носія актового запису цивільного стану та Державного реєстру актів цивільного стану в день надходження відповідного рішення суду до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами восьмим, дев'ятим пункту 1.5 розділу I (п. 2.16. пп. 2.16.5.).
В мотивувальній частині рішенні Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 липня 2024 р. у справі № 476/541/24 зокрема зазначено наступне:
"Приймаючи рішення, суд враховує стан здоров'я заявника, його матеріальне становище, умови проживання, ставлення до дітей, а також його бажання стати для дітей батьком, забезпечити їх батьківським теплом, турботою та достатком, а також, зважаючи на дотримання заявником всіх умов, встановлених СК України, приходить до висновку про здатність заявника забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, тому вважає за можливе дозволити ОСОБА_1 усиновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , виключити із актового запису про народження ОСОБА_4 запис про ОСОБА_6 , як про батька дитини, внести зміни в актовий запис про народження дитини: в графі "По батькові" змінити з " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", а також дозволити йому усиновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , виключити із актового запису про народження ОСОБА_5 запис про ОСОБА_7 як про батька дитини, внести зміни в актовий запис про народження дитини: в графі "По батькові" змінити з " ОСОБА_10 " на " ІНФОРМАЦІЯ_8 ".".
В резолютивній частині рішення суду вирішено:
"Виключити із актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (актовий запис зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області від 16.10.2007 року за № 48), запис про ОСОБА_6 , як про батька дитини.
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (актовий запис зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області від 16.10.2007 року за № 48): графу "Прізвище" залишити " ОСОБА_11 ", графу ім'я залишити без змін, в графі "По батькові" змінити з " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Число, місяць, рік народження залишити без змін. Місце народження без змін.
Виключити із актового запису про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 (актовий запис зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області від 08.06.2011 року за № 37), запис про ОСОБА_7 як про батька дитини.
Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 (актовий запис зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області від 08.06.2011 року за № 37): графу "Прізвище" залишити " ОСОБА_12 ", графу ім'я залишити без змін, в графі "По батькові" змінити з " ОСОБА_10 " на " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". Число, місяць, рік народження залишити без змін. Місце народження без змін.".
Таким чином, на підставі рішення суду про усиновлення позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до актових записів про народження цих дітей були внесені відповідні зміни щодо батьківства і на підставі ст. 233 СК України, це є підставою для видачі нового свідоцтва про народження, тоді як раніше видані свідоцтва анулюються.
Як вже було вказано судом, позивач подав до комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 без врахування цих змін.
За приписами ст. 74 ч. 2 КАС України, яка встановлює правила допустимості доказів, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Порядком № 560 визначена процедура отримання військовозобов'язаним відстрочки та встановлено, якими документами право на відстрочку повинно підтверджуватися, в даному випадку, додатком 5 Порядку № 560 передбачено, що для підтвердження права на відстрочку військовозобов'язаним на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, він повинен подати свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства саме військовозобов'язаного, а не інших осіб.
Рішення суду про усиновлення не є одним з доказів, які передбачені додатком 5 до Порядку № 560 в якості підтвердження факту перебування на утриманні військовослужбовця, який має намір отримати відстрочку, трьох і більше дітей.
Аргументи позивача про те, що в цій частині Порядок № 560 суперечить СК України, суд відкидає як безпідставні, адже ст. 233 СК України прямо передбачає видачу нового свідоцтва про народження дітей у разі усиновлення та анулювання попереднього свідоцтва.
Аналогічним чином суд розцінює і посилання позивача на положення Конвенції про права дитини.
Так, ст. ст. 7 і 8, на які посилається позивач, передбачають, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, Держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності.
Як слідує з аналізу наведених норм, Конвенція про права дитини взагалі не регулює спірних правовідносин, не містить заборон на внесення змін до записів про народження дитини у зв'язку з її усиновленням та в цій частині відсилає до національного законодавства.
Таким чином, комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 дійшла обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі ст. 23 ч. 1 п. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", так як позивач не подав документи, які передбачені додатком 5 Порядку № 560, а саме свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства саме позивача.
За встановлених обставин, суд не вбачає протиправності в діях відповідачів, а тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз