Рішення від 20.11.2024 по справі 380/18389/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокусправа № 380/18389/24

зал судових засідань №12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Янковської І.І.,

за участю:

представника позивача Шокала В.С.,

представника відповідача Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, 25, кв. 2, код ЄДРПОУ 32327296) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100317/2 від 18.06.2024, №UA209000/2024/100361/2 від 06.07.2024, №UA209000/2024/100385/2 від 20.07.2024, №UA209000/2024/100379/2 від 16.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 09.09.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 26.09.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. На підставі викладеного відповідач вважає, що митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача 27.09.2024 подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність у кількості товару, умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за двома поставками. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWWA "MAAN" ANDRZEJ MATOGA» (постачальник, продавець) 23.01.2024 укладено зовнішньоекономічний Контракт №6/01/2020-24, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар. На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №6/01/2020-24 від 23.01.2024, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №FA/1348/2024/A від 13.06.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 82 020,11 пол. злотих.

З метою митного оформлення товару позивач 17.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230055076U8, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. 1 - вироби з пластмаси, що використовуються в будівництві, ремонті, господарстві: відро будівельне; тов. 7 - інструменти для каменярів, формувальників, цементувальників).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230055076U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №6/01/2020-24 від 23.01.2024 р.;

- Специфікація №FA/1348/2024A від 13.06.2024 р.;

- Рахунок-фактура (інвойс) №FA/1348/2024/A від 13.06.2024 р.;

- Договір про перевезення №2701 від 27.01.2022 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №949 від 13.06.2024 р.;

- Довідка про транспортні втрати від 13.06.2024 р.;

- Автотранспортна накладна №345152 від 13.06.2024 р.;

- Копія митної декларації країни відправлення №24PL351020E0478758 від 14.06.2024 р.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: Довідку про транспорті витрати.

Однак, 18.06.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100317/2, в графі 33 якого було вказано:

- Відповідно до п.1.4 - зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2024 № 6/01/2020-24 найменування, кількість, асортимент, терміни постачання товару, ціни зазначено у рахунку-проформі на кожне відвантаження. Рахунки-проформи є невід'ємною частиною даного контракту такий документ не надано до митного оформлення;

- Відповідно до п.2.1- зовнішньоекономічного контракту - ціна даного товару вказана в специфікації, котра є невід'ємною частиною контракту. Відсутній даний документ;

- Відповідно до п.4.1 - зовнішньоекономічного контракту - продавець постачає товар покупцю після узгодження заявки покупця. Відсутній даний документ.

- Відповідно до п.4.2 зовнішньоекономічного контракту-продавець передає перевізнику документи: п.4.2.4 специфікація (з вказанням найменування, кількості, ціни, ваги брутто/нетто і упакування. Відсутній даний документ;

- Відповідно до п. 8.2 зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2024 № 6/01/2020-24 будь-які зміни та доповнення є дійсними і обов'язковими лише у тому випадку, якщо вони складені у письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами;

- Відсутність основних документів, що передбачені контрактом ставить під сумнів суть такої зовнішньо-економічної діяльності.

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 949 від 13.06.24, містить посилання на Договір (контракт) про перевезення № 2701 від 27.01.2022, документ з таким номером вказано у гр. 44 митної декларації з приміткою «т», як такий що надавався до митного органу при попередньому митному оформленні, проте такий документ відсутній. Також міститься посилання на Заявку 1306/1 від 13.06.2024 яка також не надана під час митного оформлення, таким чином відсутність документів, що вказані у рахунку на перевезення не дають можливості перевірити умови виконання такої операції. Та ставлять під сумнів числові дані, такого документу;

- у експортній декларації країни відправлення 24PL351020E0478758 відсутні відмітки митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, не заповнена гр.30, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ. Разом з тим даний документ декларантом не надано;

- згідно з п. 2.1. договору перевезення від 27.01.2021 № 2701 необхідною умовою є надання перевізникові Заявки на перевезення. Даний документ декларантом митному органу не надано, що не дає змоги впевнитись щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу; -декларації країни відправлення від 26.09.2023 № 23PL351020E0787618 - сума інша чим зазначена у МД.

Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано Довідку про транспортні витрати. Документи які спростовують попередньо виявлені розбіжності відсутні. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД 24UA100340615078U5 від 29.04.2024 де вартість товару становить 1,66 дол. США за кг, товару №7 слугувала МД 24UA408020023290U0 від 01.05.2024 де вартість товару становить 5.02 дол. США за кг».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002103.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2024 №UA209000/2024/100317/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230055705U8, та 18.06.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Суд також встановив, що 16.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «EVERLASTING MACHINE&TOOL CO., LTD, CHINA» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №EVE-2023, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги в кількості, по ціні і асортименті у відповідності з рахунками на основі замовлення від покупця, що становлять невід'ємну частину цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №EVE-2023 від 16.03.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №HCU20231122-1 від 24.04.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 24 336 дол. США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 05.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230061123U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - машини для змішування або перемішування).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230061123U2 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №EVE-2023 від 16.03.2023;

- Пакувальний лист №1 від 24.04.2024 року;

- Рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) №HCU20231122-1 від 24.04.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020231124 від 24.11.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020240426 від 26.04.2024;

- Договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8387 від 05.07.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8388 від 05.07.2024;

- Коносамент №HS124040522 від 30.04.2024;

- Автотранспортна накладна №6961869 від 02.07.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №422220240000009551 від 27.04.2024;

- Технічні характеристики від 05.07.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та надав на вимогу наступні документи:

- рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023;

- платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023;

- платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024.

Однак, 06.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100361/2, в графі 33 якого було вказано:

- умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс -2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту;

- згідно наданих до митного контролю CMR від 02.07.2024 №6961869 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ФОП ОСОБА_1 разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.07.2024 №8388, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ Євро Форвардінг. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- відповідно до вимог п. 1.1 контракту від 16.03.2023 №EVE-2023 визначено, що продавець зобов'язаний поставити а Покупець оплатити та прийняти товар за ціною відповідно до рахунку на основі Замовлення від Покупця, що є невід'ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 6.2 контракту від 16.03.2023 № EVE-2023 визначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи у тому числі коносамент. Разом з тим у коносаменті який надано декларантом до митного оформлення не заповнені жодна з граф, що не дає можливості впевнитись у достовірності даної зовнішньоекономічної операції;

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 - п. 1.3 під кожне перевезення експедитору має надаватись Заявка у якій обумовлюються істотні умови перевезення, даний документ декларантом не надано;

- відповідно до вимог п. 4.1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 визначено, що платежі за послуги перевезення вантажу морським транспортом клієнт має оплачувати протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку- фактури, але до вивозу вантажу з порту. Проте банківський платіжний документ про факт оплати вказаних послуг декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

- у п. 8.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 відсутній підпис та печатка уповноваженої особи Експедитора, що викликає сумніви у чинності даного договору перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов? язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- проформу інвойс;

- банківські платіжні документи про факт оплати товару який імпортується,

Разом з тим, жодного додаткового документу який спростовує попередньо виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надав. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості - товару № 1 слугувала мд № UA209230/2023/092099 від 30.08.2023 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (машини для змішування) становить 3,38 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2024 №UA209000/2024/100361/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230061761U6, та 08.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Крім того, 16.03.2023 між ТзОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «EVERLASTING MACHINE&TOOL CO., LTD, CHINA» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №EVE-2023, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги в кількості, по ціні і асортименті у відповідності з рахунками на основі замовлення від покупця, що становлять невід'ємну частину цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №EVE-2023 від 16.03.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №HCU20231122-2 від 08.05.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 24 334 дол. США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 19.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230065775U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - машини для змішування або перемішування).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230065775U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №EVE-2023 від 16.03.2023;

- Рахунок-проформа №5-1 від 22.11.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) №HCU20231122-2 від 08.05.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020231124 від 24.11.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020240426 від 26.04.2024;

- Договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця

договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8863 від 17.07.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця

договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8864 від 17.07.2024;

- Коносамент №HS124042108 від 19.05.2024;

- Автотранспортна накладна №4533547 від 15.07.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення T1 №24PL322080NS6U1SV2

- Технічні характеристики від 19.07.2024.

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів №№ 1: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару»

- рахунок-проформа №5-1 від 22.11.2023;

- платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023;

- платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024;

- експортна декларація країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024.

Однак, 20.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100385/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2023 №EVE2023-ціна, кількість, асортимент товару - погоджується на основі замовлень, що становлять невід'ємну частину цього контракту. Жодного замовлення до митного оформлення не подано;

- Положенням п.2.4. контракту передбачено що якість товару повинно відповідати задекларованим виробником стандартам. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД;

- у фактурі від 08.05.2024 №HCU20231122-2 - вказано, що була здійснена оплата. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694Цивільного кодексу України ). Відповідно п.2 ст.58 МКУ Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Проте платіжних документів до митного оформлення не подано;

- У вищезазначеній фактурі міститься посилання на проформу, яку до митного оформлення не подано;

- рахунок на перевезення від 17.07.2024 №8863 та від 17.07.2024 №8863 - не містить розшифровки підпису перевізника;

- відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 № DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника;

- Експортна декларація 24PL321030NS6TXEA0 заповнена у режимі транзиту не містить числових даних, що підлягають обчисленню при перевірці митної вартості. Експортна декларація 24PL322080NS6U1SV2 заповнена у режимі транзиту не містить числових даних, що підлягають обчисленню при перевірці митної вартості.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом подано: декларацію країни відправлення, проформа, платіжні документи. Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано. Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2Г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 - слугувала МД 24UA902080801508U0 19.04.2024 де вартість такого товару становить 3,32 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2024 №UA209000/2024/100385/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230066146U7, та 20.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Суд також встановив, що 03.07.2024 між ТзОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (покупець) та компанією «FIRMA HANDLOWA IN-HOME JUSTYNA SIUDEK» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №03072024/1, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №03072024/1 від 03.07.2024, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №35808/07/2024 від 12.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 136 226,6 пол. злотих.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 15.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230064257U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржуване рішення (товар 1 - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю понад 7,5 кВА, але не більше як 75 кВА; товар №2 - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем)).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230064257U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №03072024/1 від 03.07.2024;

- Специфікація б/н від 12.07.2024;

- Рахунок-проформа №634/07/2024 від 03.07.2024;

- Рахунок-фактура (інвойс) №35808/07/2024 від 12.07.2024;

- Банківський платіжний, що стосується товару б/н від 09.07.2024

- Договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця

договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8724 від 12.07.2024;

- Автотранспортна накладна б/н від 12.07.2024;

- Каталог від 15.07.2024;

-Технічні дані від 15.07.2024;

-Прайс-лист виробника від 12.07.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24PL431020E0382560 від 12.07.2024;

У свою чергу, декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: Довідку про транспорті витрати

Однак, 16.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100379/2, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у МД-декларантом у гр. 44 - заявлений контракт, як такий, що укладений з виробником товару. відповідно до вимог п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 № 03072024/1- ціль покупки товару є оптова торгівля. З джерел інтернет польських сайтів -продавець займається оптовою торгівлею. Жодних документів щодо підтвердження виробника не надано. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД;

- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 №03072024/1 - ціна даної партії товару вказана в специфікації, яка являється невід'ємною частиною контракту. Жодної специфікації до митного оформлення не подано;

- у фактурі від 12.07.2024 №35808/07/2024 - вказано, що була здійснена оплата. Проте платіжних документів до митного оформлення не подано;

- згідно наданої до митного контролю CMR №б/н від 12.07.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є Bobik Trans LLL., а рахунок на перевезення від 12.07.2024 №8724 з ТОВ Єврофорвардінг, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. Вищезазначений рахунок не містить розшифровки підпису перевізника;

- відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 №DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару

Декларантом подано: декларацію країни відправлення, прайс та платіжний документ. Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Даний «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції; Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 - слугувала МД 24UA100320421046U3 від 24.06.2024, де вартість такого товару становить 6.2 дол. США за кг; товару №2 МД 242092300499992 від 04.06.2024, де вартість такого товару становить 6.22 дол. США за кг Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230064809U0, та 16.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованих товарів, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за митними деклараціями №24UA209230055076U8 від 17.06.2024, №24UA209230061123U2 від 05.07.2024, №24UA209230065775U1 від 19.07.2024, №24UA209230064257U0 від 15.07.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракти №6/01/2020-24 від 23.01.2024, №EVE-2023 від 16.03.2023, №03072024/1 від 03.07.2024 та додатки до цих контрактів містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №FA/1348/2024/A від 13.06.2024, №HCU20231122-1 від 24.04.2024, №HCU20231122-2 від 08.05.2024, №35808/07/2024 від 12.07.2024 визначають вартість товару.

Також позивачем на вимогу митного органу було надано такі додаткові документи:

До митної декларації №24UA209230055076U8 від 17.06.2024: Довідку про транспорті витрати.

До митної декларації №24UA209230061123U2 від 05.07.2024: рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023; платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024.

До митної декларації №24UA209230065775U1 від 19.07.2024: рахунок-проформа №5-1 від 22.11.2023; платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024; експортна декларація країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024.

До митної декларації №24UA209230064257U0 від 15.07.2024: Довідку про транспортні витрати.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100317/2 від 13.06.2024 відповідач вказав, що відповідно до п.1.4 зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2024 № 6/01/2020-24 найменування, кількість, асортимент, терміни постачання товару, ціни зазначено у рахунку-проформі на кожне відвантаження. Рахунки-проформи є невід'ємною частиною даного контракту такий документ не надано до митного оформлення.

Суд зауважує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Остаточна ціна, яка підлягає сплаті зазначається у рахунку-фактурі (інвойсі), який був долучений декларантом позивача до митного оформлення товарів (інвойс №FA/1348/2024/A від 13.06.2024) та по якому проводились оплати за товар. Таким чином витрати, які понесло ТзОВ «Профіцентр Квітка» за зовнішньоекономічним контрактом №6/01/2020-24 включені у заявлену митну вартість.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутня специфікація до зовнішньоекономічного контракту суд враховує, що у графі 44 митної декларації №24UA209170055076U8 від 17.06.2024 зазначено код « 0271», під якими містяться документ - Специфікація №FA/1348/2024A від 13.06.2024. Цей документ зазначений також і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів. Таким чином, вказана Специфікація була долучена декларантом позивача разом з МД під кодом « 0271».

Водночас суд зазначає, що специфікація не є обов'язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд у постанові від 11.03.2019 у справі № 810/538/16 погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо неподання декларантом до митного оформлення специфікації та зазначив: «Судами попередніх інстанцій зазначено, що неподання позивачем до митного органу замовлення на виготовлення товару, накладної та специфікації не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Обов'язковість подання цих документів до митного оформлення не передбачено у пакеті документів наведеному у статті 53 Митного кодексу України, в той час, як позивачем наданий повний пакет документів, який підтверджує заявлену митну вартість товарів за ціною договору».

Щодо зауваження митного органу про відсутність заявки покупця та заявки на перевезення, суд наголошує, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. І таке замовлення не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту. Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Аналогічна позиція щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 зокрема вказано, що « [… серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».

Таким чином вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально, та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні. Зокрема, декларантом позивача до митного оформлення було подано: Договір про перевезення №2701 від 27.01.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №949 від 13.06.2024; Довідка про транспортні втрати від 13.06.2024; Автотранспортна накладна №345152 від 13.06.2024 і не подання заявки на перевезення не впливала на заявлену позивачем митну вартість. Водночас, позивачем на спростування даного зауваження до позовної заяви долучено Заявку на перевезення №1306/1 від 13.06.2024, яку суд вважає належним та допустимим доказом.

Відповідач також зазначає, що у експортній декларації країни відправлення 24PL351020E0478758 відсутні відмітки митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, не заповнена гр.30, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; У декларації країни відправлення від 26.09.2023 № 23PL351020E0787618 сума інша чим зазначена у МД.

Суд наголошує, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Sierpraw, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій, включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 06.07.2024 №UA209000/2024/100361/2 відповідач зазначає: умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс-2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. [….] Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту.

Суд звертає увагу, що обрані позивачем та його контрагентами умови поставки FOB CN QINGDAO не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому суд приймає до уваги твердження позивача, що страхування товару не здійснювалось. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося. Таким чином, у митного органу немає підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов'язковими при зазначених у митній декларації умовах поставки.

Стосовно твердження відповідача, що у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано ФОП ОСОБА_1 і відсутній договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , то суд зазначає, що позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» договір транспортно-експедиторських послуг №DH101022 від 10.10.2022. Вказаний договір подавався до митного контролю, у якому чітко визначений предмет - надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ «Євро Форвардінг» є експедитором, а не перевізником. І на виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Профіцентр Квітка», залучило для виконання Договору н №DH101022 від 10.10.2022 транспортні засоби інших перевізників.

Оскільки, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів, то інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Профіцентр Квітка» по Договору на перевезення №DH101022 від 10.10.2022 з ТзОВ «Євро Форвардінг» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Щодо зауваження відповідача: відповідно до вимог п. 1.1 контракту від 16.03.2023 №EVE-2023 визначено, що продавець зобов'язаний поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар за ціною відповідно до рахунку на основі Замовлення від Покупця, що є невід'ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;

Суд наголошує, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту. Окрім того, до митного контролю декларантом позивача було подано рахунок-проформу №5-2 від 22.11.2023, яка за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після їхнього затвердження складається комерційний інвойс.

З огляду на те, що під час митного оформлення декларантом позивача надано відповідачу рахунок-фактуру та платіжну інструкцію всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані. Відповідно, у митного органу були відсутні підстави для невизнання митної вартості. Отже, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

В даному Рішенні про коригування митної вартості відповідач також вказує: договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 п. 1.3 під кожне перевезення експедитору має надаватись Заявка у якій обумовлюються істотні умови перевезення, даний документ декларантом не надано; відповідно до вимог п. 4.1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 визначено, що платежі за послуги перевезення вантажу морським транспортом клієнт має оплачувати протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, але до вивозу вантажу з порту. Проте банківський платіжний документ про факт оплати вказаних послуг декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

Суд вкотре наголошує, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Окрім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально та саме тими документами, які і вимагаються на законодавчому рівні, а саме: Договором про перевезення №DH101022 від 10.10.2022; Рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8387 від 05.07.2024; Рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8388 від 05.07.2024; Автотранспортною накладною №6961869 від 02.07.2024.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 20.07.2024 №UA209000/2024/100385/2 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначає: відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2023 №EVE2023 ціна, кількість, асортимент товару погоджується на основі замовлень, що становлять невід'ємну частину цього контракту. Жодного замовлення до митного оформлення не подано;

Суд зазначає, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє позивач. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Знову ж таки, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Окрім того, до митного контролю подано рахунок-проформу №5-1 від 22.11.2023, яка за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після їхнього затвердження складається комерційний інвойс.

Тому, надану до митного оформлення фактуру-проформу можна вважати замовленням. Варто зазначити, що положення п. 1.1. контракту не може застосовуватися відірвано від інших положень.

Так, пунктом 2.3 зовнішньоекономічного контракту №EVE-2023 від 16.03.2024, який не був взятий Митницею до уваги передбачено, що: «Кількість, якість і асортимент товарів, що постачаються, вказуються відповідно до Рахунків, доданих до цього Контракту, що становлять його невід'ємну частину».

З огляду на те, що під час митного оформлення декларантом позивача надано митниці рахунки-проформи, рахунки-фактури та платіжні інструкції всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані. Відповідно, у відповідача не було підстав для невизнання митної вартості.

Щодо зауваження митного органу про ненадання при митному оформленні декларантом позивача документів, що підтверджують задекларовані виробником стандарти та документів, які підтверджую виробника товару та ТМ, то варто зазначити, що зазначені документи, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають документи, що підтверджують задекларовані виробником стандарти, виробника товару та ТМ такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Таким чином, усі складові митної вартості товарів підтверджені документально.

Щодо зауваження відповідача про неподання рахунку-проформи та банківських платіжних документів: декларантом позивача на вимогу митниці про подання додаткових документів додатково надано рахунок-проформу №5-1 від 22.11.2023, банківський платіжні документи № № НОМЕР_1 від 24.11.2023 та 00789020240426 від 26.04.2024. Окрім того, посадова особа митного органу сама ж у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2024 №UA209000/2024/100385/2 вказала, що платіжні документи були подані на вимогу митного органу, зокрема зазначила: «Декларантом подано: декларацію країни відправлення, проформа, платіжні документи. експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару». Отже, вказані документи подавались до митного оформлення.

Щодо застереження митного органу: рахунок на перевезення від 17.07.2024 №8863 та від 17.07.2024 №8863 не містить розшифровки підпису перевізника; Рахунки на оплату №8863 від 17.07.2024 та №8864 від 17.07.2024 містять усі необхідні реквізити, щоб вважати їх легітимними документами, а саме: наявний штамп та підпис експедитора -ТОВ «Євро Форвардінг».

Суд зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) рахунку на оплату. Рахунки на оплату №8863 від 17.07.2024 та №8864 від 17.07.2024 містять інформацію про вартість послуг з перевезення товару за маршрутами: Qingdao, Китай - Gdansk, Польща - м. Львів, Україна, вартість яких становить 167 092, 88 грн. та Gdansk, Польща - м. Львів, Україна, що становить 111 395, 26 грн.

Митний орган зазначає, що відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 № DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника.

Щодо даного зауваження: Заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Окрім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості, були обґрунтовані документально, а саме: Рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8863 від 17.07.2024; Рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8864 від 17.07.2024; Автотранспортною накладною №4533547 від 15.07.2024.

Щодо неподання митної декларації країни відправлення, то суд ще раз зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Позивач подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника. У подані експортній митній декларації №422220240000011279 від 17.05.2024 вказаний домашній коносамент (House Bill of Lading або HBL) №237446393. Домашній коносамент підтверджує договір між відправником і експедиційною компанією, а лінійний коносамент - між відправником і морською лінією.

В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2 в якості підстави прийняття такого рішення відповідач зазначив таке: - у МД-декларантом у гр. 44 - заявлений контракт, як такий, що укладений з виробником товару. відповідно до вимог п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 № 03072024/1 - ціль покупки товару є оптова торгівля. З джерел інтернет польських сайтів-продавець займається оптовою торгівлею. Жодних документів щодо підтвердження виробника не надано. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.

Щодо зауваження митного органу про ненадання при митному оформленні декларантом позивача документів, що підтверджують задекларовані виробником стандарти та документів, які підтверджую виробника товару та ТМ, то суд зазначає, що наведені відповідачем документи, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, усі складові митної вартості товарів підтверджені документально.

Щодо неподання специфікації. Суд встановив, що у графі 44 митної декларації №24UA209230064257U0 від 15.07.2024 зазначено код «0271», під якими містяться документ - Специфікація б/н від 12.07.2024. Зокрема, цей документ зазначений і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів. Таким чином, вказана Специфікація була долучена декларантом позивача разом з МД під кодом « 0271».

У цьому ж Рішенні відповідач зауважує : у фактурі від 12.07.2024 №35808/07/2024 - вказано, що була здійснена оплата. Проте платіжних документів до митного оформлення не подано.

Суд зазначає, що оскільки декларантом позивача на вимогу митниці про подання додаткових документів додатково надано банківський платіжний документ б/н від 09.07.2024, який підтверджує здійснену позивачем повну оплату оплату за товар, а посадова особа митного органу у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2 сама ж вказала що платіжні документи були подані на вимогу митного органу, зокрема зазначила: «Декларантом подано: декларацію країни відправлення, прайс та платіжний документ». Отже, банківський платіжний документ подавався до митного оформлення.

Стосовно твердження відповідача, що у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано Bobik Trans LLC і відсутній договір між позивачем та Bobik Trans LLC, то судом встановлено, що позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» договір на надання транспортно-експедиторських послуг №DH101022 від 10.10.2022. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ «Євро Форвардінг» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Профіцентр Квітка». Це і передбачено Договором №DH101022 від 10.10.2022. Окрім того, зауваження митниці щодо CMR є безпідставним.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості».

Щодо відсутності розшифровки підпису експедитора. Рахунок на оплату №8724 від 12.07.2024 містять усі необхідні реквізити, щоб вважати його легітимним документам, а саме: наявний штамп та підпис експедитора -ТОВ «Євро Форвардінг». Варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) рахунку на оплату. Рахунок на оплату №8724 від 12.07.2024 містять інформацію про вартість послуг з перевезення товару загальна вартість яких становить 42 162, 71 грн., а отже містить необхідні складові для підтвердження транспортних витрат.

Щодо відсутності заявки-замовлення. Спростування такого зауваження наводилось судом вище.

Щодо зауваження відповідача: «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції; Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано.

Суд висновує, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі відомості про товари. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Оскільки, прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

При поданні митних декларацій, за якими було відмовлено у випуску товарів, а також згодом на вимогу позивачем надались вичерпна кількість документів, які підтверджують сплачену ціну імпортованого товару (перелік який зазначений вище по кожній поставці).

Щодо інших підстав зазначених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначені митним органом, то оцінка яким надана судом вище, та не потребує повторення.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до митних декларацій внесено недостовірні або неточні відомості, які надані митному органу, а документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/100317/2 від 18.06.2024, №UA209000/2024/100361/2 від 06.07.2024, №UA209000/2024/100385/2 від 20.07.2024, №UA209000/2024/100379/2 від 16.07.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4024,60 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2024/100317/2 від 18.06.2024, №UA209000/2024/100361/2 від 06.07.2024, №UA209000/2024/100385/2 від 20.07.2024, №UA209000/2024/100379/2 від 16.07.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, 25, кв. 2, код ЄДРПОУ 32327296) судовий збір в сумі 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 25.11.2024.

Суддя Р.І. Кузан

Попередній документ

123474331

Наступний документ

123474333

Інформація про рішення:

№ рішення:	123474332
№ справи:	380/18389/24
Дата рішення:	20.11.2024
Дата публікації:	05.12.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (07.07.2025)
Дата надходження:	19.06.2025
Предмет позову:	про скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

09.10.2024 13:15	Львівський окружний адміністративний суд
30.10.2024 12:00	Львівський окружний адміністративний суд
11.11.2024 10:30	Львівський окружний адміністративний суд
20.11.2024 14:00	Львівський окружний адміністративний суд