про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2024 рокусправа № 380/24174/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999, згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, виданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу «Комерційно-виробниче підприємство «Гіацинт» та страхового стажу з 27.09.1994 по 30.06.1995 - з 07.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 05.10.1999, згідно з довідкою від 05.10.1999 № 05/10, виданою Закритим акціонерним товариством Акціонерне товариство закритого типу «Комерційно-виробниче підприємство «Гіацинт», страхового стажу з 27.09.1994 по 30.06.1995 та здійснити виплату з урахуванням вже отриманих сум пенсії - з дати призначення пенсії - 07.03.2017.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі - 3028,00 грн.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 968,96 грн (1211,20 грн * 0,8) грн.
Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, в позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату до моменту ухвалення рішення у даній справі, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Вказаним вище Законом визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Водночас, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Для застосування судом ч.1 ст. 133 КАС України та Закону № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Закон №3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позовну заяву.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/22415/18.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановити наявність у такої особи реального доходу без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Так, до справи позивач долучив відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела-суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за 3 квартал 2018 року по 1 квартал 2024 року, згідно з яким за 2023 рік сума грошового доходу позивача становила 5900,00 грн.
Окрім цього, до позову позивачем долучені також довідки про доходи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, згідно з якими за 2023 рік сума доходу позивача за рахунок пенсії становила 29628,58 грн, за період з січня 2024 року по червень 2024 року 18064,27 грн.
Таким чином, сукупний дохід позивача за попередній календарний рік становить 35528,58 грн, а тому розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру такого доходу.
Таким чином, оскільки, в матеріалах позовної заяви відсутня квитанція про сплату позивачем судового збору, або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського, 2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову (968,96 грн).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна