справа № 380/8876/24
З ПИТАНЬ ВИЗНАННЯ ВИКОНАВЧОГО ЛИСТА ТАКИМ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЄ ВИКОНАННЮ
26 листопада 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не прибув
відповідача: представник - Ковальчук О.Я.
розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі № 380/8876/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача по ненаданню мені відповіді на клопотання від 15 березня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 інваліду 2-ї групи. Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14 березня 2024 року (зареєстроване 15 березня 2024 року) про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 березня 2024 року про перерахунок пенсії (зареєстроване 15 березня 2024 року), прийнявши рішення за результатами його розгляду із врахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовлено.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
25 вересня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 380/8876/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 березня 2024 року про перерахунок пенсії (зареєстроване 15 березня 2024 року), прийнявши рішення за результатами його розгляду із врахуванням висновків суду.
29 жовтня 2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Указана заява мотивована тим, що Львівський окружний адміністративний суд помилково видав виконавчий лист від 25 вересня 2024 року № 380/8876/24, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 380/8876/24 ще не набрало законної сили, позаяк на розгляді у суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вказане рішення суду. Відповідно державний виконавець відкрив виконавче провадження № 76296177 на підставі виконавчого документа, який виданий на судове рішення, що не набрало законної сили.
З огляду на вказане на підставі статті 374 КАС України просить суд визнати повністю виконавчий лист від 25 вересня 2024 року № 380/8876/24 таким, що не підлягає виконанню.
Позивач подав до суду відзив від 04 листопада 2024 року на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у якому вказує, що до цієї заяви не додано документа, який би підтверджував адміністративно-процесуальну дієздатність особи, яка її підписала, не вказано про сплату судового збору.
Просить суд залишити цю заяву без розгляду.
Суд відзначає, що адміністративна справа № 380/8876/24 повернулася до Львівського окружного адміністративного суду з суду апеляційної інстанції 18 листопада 2024 року (вх. № 85091).
Заяву представника відповідача від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд призначив до розгляду у судовому засіданні на 26 листопада 2024 року.
У судовому засіданні, яке відбулося 26 листопада 2024 року, представник відповідача подану заяву від 23 жовтня 2024 року підтримала, просила її задовольнити; позивач у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
Відповідно до частини третьої статті 374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Із урахуванням приписів частини третьої статті 374 КАС України суд розглядає цю заяву за відсутності позивача, неприбуття якого не є перешкодою для її розгляду. Крім цього, суд ураховує, що свої заперечення проти поданої заяви позивач висловив у письмовому відзиві (а.с.93).
Вирішуючи заяву представника відповідача від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За змістом частини другої статті 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно із частиною четвертою статті 374 КАС України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Отже, за змістом наведених положень статті 374 КАС України суд повинен визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема у разі, якщо його було видано помилково.
Як підтверджується матеріалами справи апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року відповідач надіслав засобами поштового зв'язку безпосередньо до суду апеляційної інстанції 05 вересня 2024 року, що підтверджується копією конверта (а.с.40).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху (а.с.42).
Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження (а.с.49, 50).
Представник відповідача вважає, що виконавчий лист від 25 вересня 2024 року № 380/8876/24 виданий судом помилково, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 380/8876/24 ще не набрало законної сили, позаяк на розгляді у суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вказане рішення суду.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно помилковості видачі судом виконавчого листа від 25 вересня 2024 року № 380/8876/24, оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 380/8876/24 - без змін.
Тож з урахуванням того, що постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, на виконання якого видано виконавчий лист від 25 вересня 2024 року № 380/8876/24, залишено без змін, видання такого виконавчого документа не може вважатися помилковим як і не може бути застосованим у цьому разі інститут визнання його таким, що не підлягає виконанню, передбачений статтею 374 КАС України.
Адже в протилежному випадку знівельованим буде конституційний принцип обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, закріплений у статті 129 Конституції України, та деталізований у статтях 14, 370 КАС України.
У аспекті викладеного суд також ураховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», в якому зазначено про те, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принципи верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви представника відповідача від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 374, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача від 23 жовтня 2024 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 02 грудня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.