Рішення від 03.12.2024 по справі 260/6399/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6399/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, буд. 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Логвиненко Сергій Сергійович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Херсонській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 , стажу роботи в ООО «Контакт» з 01.02.1998 року пo 27.09.1998 pоку, як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком 1.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №072250007534 від 23.08.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 01.02.1998 року пo 27.09.1998 року в ООО «Контакт».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 , звернувся до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав всі необхідні документи. Заява позивача про призначення пенсії була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №072250007534 від 23.08.2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення. У вересні 2024 року від ГУ ПФУ в Закарпатській області позивач отримав рішення комісії про результати розгляду його заяви про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, відповідно до якого - позивачу відмовлено у підтверджені періоду роботи в ООО «Контакт» з 01.02.1998p. пo 27.09.1998p., як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком 1, оскільки здійснити перевірку на підприємстві, де працював заявник можливості не має, так як документи знаходяться на території, де ведуться активні бойові дії. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправним та таким, що не ґрунтується на законі і порушує його права.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25 жовтня 2024 року відповідачем 2 було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 проти позовних вимог заперечує та просить у задоволенні таких відмовити. Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області правомірно прийнято рішення №072250007534 від 23 серпня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення. Вказує, що у зв'язку з неможливістю надати довідку форми №5 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для підтвердження періоду роботи в ООО «Контакт 01.02.1998р. по 27.09.1998p., як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком №1. Рішенням №3 від 16 серпня 2024 року Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Закарпатській області відмовила ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи в ООО «Контакт» з 01.02.1998р. по 27.09.1998p., як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком №1, оскільки здійснити перевірку на підприємстві, де працював заявник можливості не має, так як документи знаходяться на території, де ведуться активні бойові дії. Відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 1 проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, відповідачем з'ясовано, що страховий стаж склав 31 рік 04 місяці 27 днів, при цьому, з урахуванням стажу за Списком №1 - (8 років), страховий стаж становить - 38 років 04 місяці 27 днів. До пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи з 02.11.1994 по 31.07.1995, з 05.08.1995 по 30.06.1996, з 07.07.1996 по 31.10.1997, з 02.11.1997 по 31.01.1998, з 22.09.1998 по 09.06.2003 на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею. Пільговий стаж позивача за Списком №1 склав - 08 років 05 місяців 09 днів.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача на підземних роботах періоду роботи з 01.02.1998 пo 27.09.1998 в ООО «Контакт», зазначив, що до заяви про призначення пенсії, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 Порядку №22-1, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, це: - довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній що передбачена п. 20 Порядку №637; - документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку №442. Позивачем під час звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії (16.08.2024) на підтвердження пільгового характеру роботи у період з 01.02.1998 пo 27.09.1998 в ООО «Контакт» жодного документу не надано, тому Управлінням вищезазначене питання не досліджувалось та не розглядалось.

Отже, зважаючи на зазначене, відповідач 1 вважає оскаржуване рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення, є правомірним. Управлінням, в свою чергу, протиправних дій чи бездіяльності, по відношенню до позивача не допущено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали відмовної пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 у період з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року працював посаді електрослюсаря V-го розряду підземним з повним робочим днем у шахті.

16 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Також ОСОБА_1 звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - Комісія) з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За результатами розгляду заяви позивачки Комісія прийняла рішення від 16.08.2024 року №3, яким відмовила ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 у ООО «Контакт» з 01.02.1998р. по 27.09.1998р., оскільки здійснити перевірку на підприємстві, де працював заявник можливості немає, так як документи знаходяться на території, де ведуться активні бойові дії.

23 серпня 2024 року Головним управлінням ПФУ в Херсонській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №072250007534, яким відмовлено йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідного стажу за Списком №1.

Позивач не погодившись з рішенням Комісії та Головного управління ПФУ в Херсонській області звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом п.20 цього ж Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Порядок №18-1), який визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема: для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку №18-1, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці.

Згідно з приписами п.11 Порядку №18-1, із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Положеннями пунктів 13-16 Порядку №18-1 встановлено, що заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев'ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Суд становив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 01.07.1991 року, ОСОБА_1 з 01.02.1998 року (наказ №21/к від 20.02.1998) по 27.09.1998 року (наказ №197/к від 23.09.1998) працював електрослюсарем V-го розряду підземним з повним робочим днем у шахті.

Як встановлено судом зі змісту рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 16.08.2024 року №3, ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні періоду роботи у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року, як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком №1, оскільки здійснити перевірку на підприємстві, де працював заявник можливості немає, так як документи знаходяться на території, де ведуться активні дії.

Щодо таких підстав відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до стажу, суд зазначає наступне.

Так, Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 за №2268-VIII (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту також Закон №2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

За змістом статті 2 Закону №2268-VIII правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 за №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» місто Горлівка, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Так, згідно з частинами 1-2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 за №1207-VII (надалі по тексту також Закон №1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону №1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 коментованого Закону №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом №1207-VII.

Положеннями частин 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законом.

Разом з тим, суд звертає увагу на правове регулювання частини 4 статті 9 Закону №1207-VII, відповідно до якої встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Окрім того, суд виходить з того, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22.10.18 у справі №235/2357/17.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.02.2020 у справі №701/1196/16-а «у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відомості про дохід особи підтверджуються на підставі відповідних довідок, виданих на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таке неврахування спірних періодів роботи є непропорційним втручанням держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області у гарантовані конституційні права на пенсійне забезпечення громадянина України та є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі №583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі №360/1628/17, від 23.12.2019 у справі №235/2773/17, від 04.03.2020 у справі №235/2008/17, від 08.04.2020 у справі №242/1568/17, від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18, від 08 грудня 2021 року у справі №560/3907/18.

Підсумовуючи, суд переконаний, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій РФ, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23.08.2024 року №072250007534 встановлено, що вік заявника ОСОБА_1 , станом на день подання заяви про призначення пенсії, 16.08.2024 року - 50 років 9 місяців 7 днів. Страховий стаж особи 31 рік 4 місяці 27 днів, при цьому з урахуванням стажу за Списком №1 - 8 років, страховий стаж становить - 38 років 4 місяці 27 днів.

Пільговий стаж за Списком №1 - склав 08 років 05 місяців 09 днів, обчислений згідно з довідками №105 та №105-1 від 05.07.2024, наданих ДП «Мирноградвугілля» ВП «Шахта «5/6» за період роботи з 02.11.1994 по 31.07.1995, з 05.08.1995 по 30.06.1996, з 07.07.1996 по 31.10.1997, з 02.11.1997 по 31.01.1998, з 22.09.1998 по - 09.06.2003 на посаді електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею.

Відтак, зі спірного рішення вбачається, що період роботи у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року на посаді електрослюсаря V-розряду підземного з повним робочим днем у шахті також не врахований у стаж, що дає право на призначення пенсії за Списком №1.

Отже, оскаржувані рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 16.08.2024 року №3 та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 серпня 2024 року за №072250007534 є необґрунтованими, немотивованими, а тому підлягають скасуванню.

З метою захисту прав позивача належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року на посаді електрослюсаря V-розряду підземного з повним робочим днем у шахті та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 01.02.1998 року пo 27.09.1998 року в ООО «Контакт» та з врахуванням висновків суду у цьому рішенні.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі позовні вимоги не спростували.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати позивачки зі сплати судового збору покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, буд. 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 16 серпня 2024 року №3 про відмову у підтвердженні ОСОБА_1 стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року на посаді електрослюсаря V-розряду підземного з повним робочим днем у шахті.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року на посаді електрослюсаря V-розряду підземного з повним робочим днем у шахті.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23 серпня 2024 року №072250007534 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ООО «Контракт» з 01.02.1998 року по 27.09.1998 року на посаді електрослюсаря V-розряду підземного з повним робочим днем у шахті, як такого, що дає право на призначення пенсії за Списком №1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 16 серпня 2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, буд. 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич

Попередній документ
123472466
Наступний документ
123472468
Інформація про рішення:
№ рішення: 123472467
№ справи: 260/6399/24
Дата рішення: 03.12.2024
Дата публікації: 05.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.10.2025)
Дата надходження: 07.10.2024
Предмет позову: про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії