03 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6667/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 під час мобілізації заброньованого у встановленому законом порядку; 2) визнати протиправним та скасувати наказ (мобілізаційне розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині ОСОБА_1 , яким його було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період; 3) визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої службової/посадової особи Військової частини НОМЕР_2 (командира, його заступника, тощо) про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 27 вересня 2024 року позивач є заброньованої особою у встановленому законодавством порядку строком на 6 місяців, що дає йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Підтвердження бронювання наявне в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зафіксоване у електронному військово-обліковому документів Резерв+. Однак вказана обставина не була взята відповідачем 1 до уваги під час затримання в приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки 07 жовтня 2024 року. В подальшому позивача було незаконно мобілізовано та направлено до навчального центру Військової частини НОМЕР_2 .
04 листопада 2024 року представник позивача подала до суду клопотання про зміну предмету позову, в якому заявлені позовні вимоги просить викласти в наступній редакції:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації заброньованого у встановленому законом порядку;
- визнати протиправним та скасувати наказ (мобілізаційне розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої службової/посадової особи Військова частина НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини Військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 було замінено неналежного відповідача - Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України на належного - Військову частину НОМЕР_1 .
08 листопада 2024 року відповідач 1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Так, зазначає, що 08 жовтня 2024 року за результатами медичного огляду ВЛК ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби та вручено повістку для призову на військову службу під час мобілізації. На підставі врученого позивачу мобілізаційного розпорядження та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 жовтня 2024 року №848 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 . Стверджує, що Дочірнє підприємство «Ламела» й справді здійснила дії щодо бронювання позивача, проте не 07 жовтня 2024 року, як зазначено у позовній заяві, а 10 жовтня 2024 року, коли він вже був мобілізований та перейшов в категорію військовослужбовців. Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 станом на 08.10.2024 року не був заброньованим та не надавав жодного доказу бронювання, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 під час призову його на військову службу діяли в межах та спосіб, визначений чинним законодавством України.
08 листопада 2024 року представник позивача подала до суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача 1 не погоджується. Зокрема, вважає, що внесення даних в «Оберіг» тієї чи іншої датою не має жодного юридичного значення для справи, оскільки 07.10.2024 року підприємством ДП «Ламелла» реалізована технічна можливість подачі заяви-повідомлення про бронювання працівників через портал Дія для перевірки в автоматичному режимі, що підтверджується безпосередньо самою заявою №20241007-269378. Стверджує, що 07.10.2024 року ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме для повідомлення відомостей про його бронювання та надавав документальне підтвердження права на відстрочку, однак дана обставина протиправно не була врахована відповідачем 1.
21 листопада 2024 року відповідач 2 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не уповноважена здійснювати перевірку підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Тому, після прибуття 10 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_1 на пункт прийому особового складу Військової частини НОМЕР_1 та розгляду документів, які стосувалися такого, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2024 №205 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини. Оскільки розпорядчі документи в частині, яка стосується призову солдата ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , не скасовані, а інших підстав вважати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 протиправним позивач не заявляє, вважає, що позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 є передчасними та задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2024 року Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проведено медичний огляд ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).
Так, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №580/16 від 08.10.2024, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. З огляду на зазначену обставину 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було вручено мобілізаційне розпорядження №1, яким зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання Указу Президента України №470/2024 від 23.07.2024 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №848 від 08.10.2024 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 з 08 жовтня 2024 року.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №205 від 10.10.2024 солдата ОСОБА_1 з 10 жовтня 2024 року зараховано на військову службу за призовом у воєнний час, на всі види забезпечення та призначено на посаду водія 2 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
Вважаючи дії відповідачів щодо його призову на військову службу протиправним з огляду на наявність підстав для звільнення від мобілізації, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону №2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Ч. 3 ст. 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232).
До видів військової служби, згідно ч. 6 ст. 2 Закону №2232, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Суд враховує, що спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2232, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями ст. 22 вказаного законодавчого акту визначені обов'язки військовозобов'язаних щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Відповідно до вимог Закону №2232, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
Ч. 5 ст. 22 Закону №3543 передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Вказане узгоджується також з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону №2322, відповідно до яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Згідно п. 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентується нормами Положення, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 розділу І Положення №1153, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
Отже, вищезазначеними законодавчими нормами передбачено, що з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють призов військовозобов'язаних на військову службу.
Вказане кореспондується також з повноваженнями та завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначеними Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.
При цьому в законодавчому розумінні призову під час мобілізації підлягають військовозобов'язані, тобто громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років, придатні до військової служби за станом здоров'я, за відсутності передбачених нормами ст. 23 Закону №3543, підстав для відстрочки.
В обґрунтування протиправності свого призову на військову службу позивач посилається на наявну в нього відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин він був заброньований.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Нормами ст. 23 Закону №3543 врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до вказаної законодавчої норми не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, в тому числі, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Згідно ст. 24 Закону №3543 бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №3543, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:
- державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані;
- державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;
2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону №3543).
Згідно ч. 3 ст. 25 Закону №3543 органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану (далі - Порядок бронювання) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Відповідно до п. 2 Порядку бронювання, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 р. №650 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану» (далі - Постанова №650).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Згідно п. 9 Порядку бронювання підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком, подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Список подається в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до Порядку бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних за формою згідно з додатком 2.
П. 3 Постанови №650 визначено, що для цілей бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов'язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи.
Відповідно до п. 12 Постанови №650, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками засобами Порталу Дія.
П. 13 Постанови №650 передбачено, що списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені до Єдиного переліку.
Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації. До списку включаються військовозобов'язані, які взяті на персональний військовий облік у відповідному державному органі, підприємстві, установі.
Згідно п. 14 Постанови №650 під час формування списку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр військовозобов'язаних) шляхом електронної інформаційної взаємодії отримуються відомості щодо:
- загальної кількості військовозобов'язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, які формуються на підставі даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- загальної кількості військовозобов'язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.
Відповідно до п.п. 17 - 19 Постанови №650, формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи.
Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов'язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі.
У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов'язаних переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов'язаний:
- перебуває на військовому обліку та має військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі);
- уточнив дані щодо перебування на військовому обліку відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»;
- не перебуває у розшуку.
Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі (п. 21 Постанови №650).
Отже, з 08 червня 2024 року (дата набрання чинності Постанови №650) передбачена можливість проведення бронювання працівників засобами Порталу Дія.
На підтвердження свого бронювання ОСОБА_1 надав копію розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації №208 №26.02.2024 (з додатками) про надання Дочірньому підприємству «Ламелла» статус критичного для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; довідку довільної форми №430 від 07 жовтня 2024 року, видану ДП «Ламелла», відповідно до змісту якої ОСОБА_1 внесений до бронювання через портал Дія (заява №20241007-269378 від 07.10.2024), а також заяву №20241007-269378 про бронювання працівників.
Разом з тим, суд не вважає такі документи достатніми для підтвердження наявності в ОСОБА_1 бронювання з огляду на вищезазначені законодавчі норми.
Зокрема, в разі проведення бронювання ОСОБА_1 інформація про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі. Так, відповідно до наданої позивачем копії військово-облікового документу, сформованого в застосунку «Резерв+», відстрочка від призову на військову службу у зв'язку з бронюванням сформована 10 жовтня 2024 року о 13:45 год.
Окрім того, згідно п. 22 Постанови №650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов'язаного, який є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Отже, наявність в ОСОБА_1 бронювання саме з 07 жовтня 2024 року може бути підтверджена також витягом про бронювання, однак такий позивачем наданий суду не був.
Поряд з цим, відповідач стверджує, що позивач був заброньований через портал Дія за заявою №20241007-269378 від 10 жовтня 2024 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Повідомлення про бронювання військовозобов'язаного, сформованого за формою, передбаченою Додатком 5 Постанови №650, підписаного директором ДП «Ламелла» Р.М. Старовойт Р.М. та завіреною печаткою юридичної особи. Зазначене кореспондується також з відомостями АІТС «Оберіг», витяг з якої долучено відповідачем 1 до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними, в розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 76 КАС України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, надані відповідачем 1 докази, зокрема повідомлення про бронювання військовозобов'язаного та відомості АІТС «Оберіг», є належними та достатніми доказами на підтвердження факту проведення бронювання ОСОБА_1 саме з 10 жовтня 2024 року.
Суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Вказаний висновок узгодження також з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 18 січня 2024 року у справі №280/6033/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був заброньований після призову на військову службу, а тому на момент проведення мобілізації у позивача не було належним чином оформленого права на відстрочку від призову.
З огляду на вищезазначене в даному випадку відстуні підстави для визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними та скасування наказу про призову ОСОБА_1 на військову службу.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої службової/посадової особи Військової частини НОМЕР_2 (командира, його заступника, тощо) про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою суд зазначає наступне.
Згідно п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 був направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №848 від 08.10.2024.
В подальшому солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 наказом т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №205 від 10.10.2024 на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2024.
Суд вважає, що жодних підстав для не видачі наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини у Військової частини НОМЕР_1 не було.
Жодних інших аргументів протиправності наказу т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 №205 від 10.10.2024 ОСОБА_1 не заявляє, а судом таких не встановлено.
Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідачів не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та скасування наказів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін