про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
03 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/22394/24
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.05.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити з 01.05.2024 ОСОБА_1 щомісячу доплату у розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку і зазначенням інших підстав для його поновлення та докази поважності причин його пропуску.
В установлений судом строк позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, яка обґрунтована тим, що позовні вимоги, пов'язані з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Розглянувши заяву позивача про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частини третьої статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 (далі - Закон № 2262) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно зі статтею 55 Закону №2262 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі статтею 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, стаття 46 Закону №1058-ІV, стаття 51 №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого процесуальним законом у спорах цієї категорії, а саме:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
Отже, вказаними нормами встановлений шестимісячний строк звернення до суду з позовом у вказаних правовідносинах.
Вирішуючи ж питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Верховний Суд у справі № 240/12017/19 зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Суду, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд звертає увагу, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивач не зазначив об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем, спірна доплата не виплачується з 01.05.2024 року.
Позивач звернувся із цим позовом до суду 14.11.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, встановленого статтею 122 КАС України.
Суд не приймає посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, те, що позивачем вчинялась активна поведінка щодо захисту свого права, оскільки судом встановлено, що фактично у проміжок часу з 01.05.2024 року (дата з якої виплата не проводилась) по 02.08.2024 (дата звернення до відповідача із заявою про перерахунок та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 грн) позивачем не вчинялись будь-які дії, спрямовані на відновлення його порушених прав на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22, від 27 серпня 2021 року у справі № 1.380.2019.000974, від 21 грудня 2022 року у справі № 0440/6992/18, від 30 березня 2023 року у справі № 420/1640/19, від 05 липня 2023 року у справі № 826/13146/18, від 13 липня 2023 року у справі №200/10431/21.
Обставини, на які посилається позивач, мають суб'єктивний характер, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, та не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у строки встановлені КАС України.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії починаючи з 01.05.2024 позивачем не зазначено, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та повернення позовної заяви у відповідній частині.
Таким чином, поза межами строку звернення до суду з цим позовом є період з 01.05.2024 по 13.05.2024.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог за період 01.05.2024 по 13.05.2024, а тому наявні правові підстави для повернення позову в цій частині.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити з 01.05.2024 по 13.05.2024 ОСОБА_1 щомісячу доплату у розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум - повернути позивачу.
Роз'яснити особі, яка подала позовну заяву, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено і підписано 03 грудня 2024 року.
Суддя Т.О. Шувалова