Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду
29 листопада 2024 року Справа №200/2021/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду, прийнятого за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/2021/23 за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправною та скасовано постанову Селидівського міського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 7 листопада 2022 року № 14041/299634/50415/55 про припинення (затримання) виплати ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати в розмірі 4 163,66 грн з 1 листопада 2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити поточне нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 4163,66 грн - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з щомісячної страхової виплати в розмірі 4163,66 грн за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення нарахування та виплати - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
- визнано протиправною та скасовано постанову Селидівського міського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 7 листопада 2022 року № 14041/299634/50415.1/56 про припинення (затримання) ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати в розмірі 3167,56 грн з 1 листопада 2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити поточне нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 3167,56 грн - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 3167,56 грн за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення нарахування та виплати поточної страхової виплати - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України».
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 15 листопада 2023 року.
16 січня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом позивачу направлено виконавчі листи щодо:
1. зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити поточне нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 4163,66 грн - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України;
2. зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з щомісячної страхової виплати в розмірі 4163,66 грн за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення нарахування та виплати - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
3. зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити поточне нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 3167,56 грн - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
4. зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з призначеної йому щомісячної страхової виплати в розмірі 3167,56 грн за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення нарахування та виплати поточної страхової виплати - на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України»;
5. стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судових витрат останнього зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
25 червня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 , адвоката Макєєнка Олексія Володимировича (Макєєнко О.В.), про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду звіт про виконання вказаного судового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року по справі № 200/2021/23 не виконано у повному обсязі, а саме: не виплачена заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року в сумі 108 304,11 грн.
Ухвалою суду від 5 липня 2024 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, в тому числі в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячної страхової виплати за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення виплати поточної страхової виплати на відкритий на його ім'я рахунок в АТ «Державний ощадний банк України».
6 серпня 2024 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення.
14 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання від представника позивача, адвоката Макєєнка О.В., в якому він просить суд відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у прийнятті звіту про виконання рішення суду та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат в сумі 108 304,11 грн, а також просить суд накласти на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу за не виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року призначено судове засідання з розгляду клопотання ОСОБА_1 про встановлення суб'єкту владних повноважень нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання зазначеного рішення суду, штрафу - на 29 листопада 2024 року о 14-00 год.
Ухвала суду від 22 листопада 2024 року була доставлена до Електронного кабінету адвоката Макєєнка О.В., представника ОСОБА_1 , та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 26 листопада 2024 року.
29 листопада 2024 року представник заявника та представник Головного управління до судового засідання не з'явилися про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про накладення штрафу вирішується […] у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути звіт Головного управління та клопотання заявника про накладення на відповідну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу в письмовому порядку.
У звіті Головного управління зазначено наступне.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року Головним управлінням виконано в обсязі та в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме:
- проведено розрахунок розміру щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 для поновлення нарахування та виплати за період з 1 листопада 2022 року за встановлене професійне захворювання у розмірі 4 163,66 грн та за нещасний випадок у розмірі 3 167,56 грн, яка за сукупністю складала 7 331,22 грн;
- відповідно до вимог п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 1 березня 2023 року за визнані страхові випадки за сукупністю склав 8 775,47 грн;
- відповідно до вимог п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 1 березня 2024 року за визнані страхові випадки за сукупністю склав 9 474,00 грн;
- виконано розрахунок заборгованості зі щомісячних страхових виплат позивачу за період з 1 листопада 2022 року по 1 грудня 2023 року в загальній сумі, яка складає 108 304,11 грн (з урахуванням підвищення розміру щомісячної страхової виплати щороку з 1 березня).
Виплата страхових виплат ОСОБА_1 проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру страхових виплат з 1 грудня 2023 року за сукупністю у розмірі 8 775,47 грн, а з 1 квітня 2024 року - у розмірі 9 474,00 грн з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Доплата, нарахована за рішенням суду, за період з 1 листопада 2022 року по 1 грудня 2023 року в загальній сумі 108 304,11 грн, як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу і має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, так як проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний рік.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Також зазначено, що суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2024 рік будуть визначені у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, який згідно з пп. 1-1 п. 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З метою запиту додаткових фінансових ресурсів на виплату заборгованості нарахованої за рішеннями суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень було направлено відповідне звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України (лист від 9 липня 2024 року № 0500-0501-5/70034).
29 липня 2024 року надійшла відповідь за № 2800-030402-9/45807, в якій зазначається, що судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до визначених зобов'язань в установленому законодавством порядку.
У звіті вказано, що виділення коштів з Державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Головне управління стверджує, що вжило всі передбачені законодавством заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 200/2021/23.
У клопотанні про відмову у прийнятті звіту представник заявника зазначив наступне.
Згідно з п. 4 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, на який у звіті посилається Головне управління, у структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на: виплату пенсій (військовослужбовцям та іншим особам); доставку цих виплат; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», та доставку цих виплат; погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абз.абз. 1, 3 ч. 1, ч. 3 ст. 28 Закону, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до ст. 27 Закону; покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачених абз.абз. 5, 6 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону; покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду); здійснення інших виплат, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 6 розділу II Порядку № 21-2 визначено, що видатки за рахунок власних доходів (коштів) здійснюються на: пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону (крім випадків, передбачених Законом); виплату пенсій, призначених згідно з іншими законодавчими актами в частині розміру пенсії, на яку особа має право відповідно до Закону; пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших осіб, визначених законом, у частині розміру пенсії із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, передбаченого відповідно до Порядку визначення різниці між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1168; виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття згідно із Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» (для осіб, яким пенсія виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду); пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів (крім пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доплат, фінансування яких згідно з законодавчими нормами забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України); виплату допомоги на поховання щодо одержувачів пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок власних доходів; оплату послуг з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до Закону; розрахунково-касове обслуговування та плату за підкріплення готівкою виплати пенсії і грошової допомоги; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.
Отже, що у п.п. 5 та 6 розділу I Порядку № 21-2 страхові виплати, передбачені Законом № 1105-XIV, відсутні, при цьому перелік видатків, зазначений у п.п. 5, 6 розділу II Порядку № 21-2, є вичерпним.
Як наслідок, доводи Головного управління про покликання на необхідність отримання коштів з Державного бюджету України для виконання рішення суду в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 в сумі 108304,11 грн є безпідставними.
При цьому згідно зі ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV кошти соціального страхування формуються за рахунок єдиного внеску.
Статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV також встановлено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є, в тому числі, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, страхові виплати, як поточні так і за рішеннями судів, на відміну від пенсійних виплат, здійснюються не за рахунок Державного бюджету України, а за рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску.
Як наслідок, посилання Головного управління на необхідність отримання фінансування з Державного бюджету України є безпідставними.
У додаткових поясненнях Головне управління зазначило таке.
Згідно з п. 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
З урахуванням п. 15 цього Порядку виплату щомісячної страхової виплати за минулий період можливо буде провести після визначення Кабінетом Міністрів України відповідного окремого порядку.
Також зазначило, що відповідно до позиції Верховного Суду, наведеній у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Штрафна санкція накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Головне управління наполягає на тому, що вжило всі передбачені законодавством заходи з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 200/2021/23.
У запереченнях на пояснення Головного управління представник заявника зазначив про безпідставність посилань Головного управління на постанову Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», обґрунтовуючи це тим, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України і що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
За змістом ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними актами, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Зміни до Закону № 1105-XIV з приводу особливостей виплати заборгованості з соціальних виплат особам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
Наполягає на відмові Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, встановленні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області нового строку подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та просить суд накласти штраф на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за виконання рішення суду відповідно до ст. 382 КАС України.
Розглядаючи звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, клопотання позивача про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області нового строку подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в частині виплати заборгованості зі щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 та про накладення штрафу на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст. ст. 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене ст. 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (п. 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; п. 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; п. п. 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; п. 64 рішення у справі «Apostol v.Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). Обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом в постановах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Суд враховує зазначені висновки при розгляді звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23.
Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23 пенсійний орган мав, крім іншого, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячної страхової виплати за встановлене професійне захворювання з щомісячної страхової виплати за нещасний випадок за період з 1 листопада 2022 року по місяць поновлення поточного нарахування та виплати страхової виплати.
Судом встановлено, що поточну виплату страхових виплат Головним управлінням поновлено з 1 грудня 2023 року.
Розмір нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду щомісячних страхових виплат за встановлене професійне захворювання та за нещасний випадок за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року склав 108 304,11 грн.
За поясненням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області доплата, нарахована за рішенням суду, за період з 1 листопада 2022 року по 1 грудня 2023 року в сумі 108 304,11 грн, як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу і має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, так як проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до наданих суду матеріалів, листом від 31 січня 2024 року (вих. 0500-0313-5/9581) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зверталось до Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації із проханням на виконання рішення суду здійснити міграцію особової справи ОСОБА_1 , яка відсутня в підсистемі ІКІС ПФУ «Призначення та виплата деяких соціальних виплат», та здійснення нарахування доплати щомісячних страхових виплат, призначених ОСОБА_1 , з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року розмір, розрахунок якої здійснено Головним управлінням.
Листом від 9 лютого 2024 року (вих. 0500-0313-5/13291) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в доповнення до листа від 31 січня 2024 року також просило на виконання рішення суду здійснити нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2054 року в розмірі 8 775,47 грн.
Листом від 9 липня 2024 року (вих. 0500-0501-5/70034) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, Фінансово-економічного департаменту з проханням вирішити питання виділення коштів на виконання рішення суду в сумі 108 304,11 грн (заборгованість по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року).
За наданими суду матеріалами сума заборгованості перед ОСОБА_1 зі сплати страхових виплат за період з 1 листопада 2022 по 1 грудня 2023 року в загальній сумі 108 304,11 грн рахується в облікових базах «Реєстру судових рішень».
Суд зазначає, що згідно з п. 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, відповідно до п. 15 якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Станом на час прийняття даної ухвали окремий порядок щодо виплати сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, і які обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, Кабінетом Міністрів України не затверджений.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2021/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в повному обсязі не виконало, зокрема не ОСОБА_1 сплачена заборгованість зі щомісячних страхових виплат за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року в сумі 108 304,11 грн, але не виконання судового рішення у цій частині мало місце не з вини відповідача - таке не виконання обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведених приписів слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі:
- встановлення нового строку для подачі звіту;
- накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При цьому для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідною умовою є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року.
Відповідно до пп. 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Отже, виплати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснює за рахунок коштів Пенсійного фонду України та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За наданими матеріалами сума заборгованості перед ОСОБА_1 зі сплати страхових виплат за період з 1 листопада 2022 по 1 грудня 2023 року в загальній сумі 108 304,11 грн рахується в облікових базах «Реєстру судових рішень», також Головним управління вчинялись інші дії з метою виконання зазначеного судового рішення - скеровувались відповідні листи до Пенсійного фонду України стосовно виділення коштів на погашення заборгованості перед ОСОБА_1 , однак Пенсійним фонд України станом на момент постановлення цієї ухвали необхідну суму в повному обсязі Головному управлінню в Донецькій області не перерахував.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як боржник, вживало конкретні заходи з метою повного виконання рішення суду у справі № 200/2021/23, а фактична невиплата ОСОБА_1 заборгованості зі страхових виплат зумовлена відсутністю відповідного фінансування, тобто не виконанням судового рішення мало місце з поважних причин.
Виходячи з наведеного, суд висновує, що за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі № 611/26/17.
Таким чином, клопотання заявника про накладення на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу за не виконання в повному обсязі рішення суду по справі № 200/2021/23 задоволенню не підлягає.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17 про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання вказаного рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року в сумі 108 304,11 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23.
Відмовити ОСОБА_1 у накладенні на відповідальну особу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу за виконання рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23 - три місяці з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області впродовж трьох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року в адміністративній справі № 200/2021/23 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2023 року в сумі 108 304,11 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна