Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2024 року Справа №200/8183/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Біленко Євген Леонідович (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) в інтересах ОСОБА_1 звернувся через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 06.01.2022 по 08.05.2023 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману частину грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 06.01.2022 по 08.05.2023, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Позивач є особою, яка відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Спірним періодом при виплаті грошового забезпечення є 06.01.2022 по 08.05.2023.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Враховуючи правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 по справі №260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Суд враховує, що згідно з пунктом 1 глави ХІХ “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
27 червня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пунктом 1 якої встановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що на правовідносини з нарахування й виплати позивачу грошового забезпечення за період з 06.01.2022 по 08.05.2023 строк звернення становить три місяці, який з урахуванням дії карантину слід обчислювати з 01.07.2023.
Суд звертає увагу, що виплата грошового забезпечення є регулярним щомісячним платежем, отже про порушене право позивач мав дізнатися при отримані грошового забезпечення.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 23.11.2024 тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ст.233 КЗпП України.
В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду позивачем не надано та в позовній заяві не зазначено.
В позовній заяві представник позивача зауважує, що строк звернення до суду не є пропущеним так як про порушення своїх прав позивач з листа відповідача №1553/10161 від 23.09.2024.
При цьому звертає увагу позивача, що необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір та момент отримання відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові такого грошового забезпечення, нормативно-правових актів, на підставі яких воно обраховано тощо.
Відтак позиція з приводу того, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача №1553/10161 від 23.09.2024, підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка