02 грудня 2024 рокуСправа №160/9817/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 749 105,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг у вказаній сумі, який утворився в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/9817/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 22.04.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024, від представника позивача 25.04.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої видно, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача, наявну в матеріалах справи. Проте, це відправлення повернулось на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвала суду є видом судового рішення (ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України), а відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що направлену відповідачу копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також не повідомив про поважність причин неподання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
13.06.2019 позивачем був складений акт №32737/04-36-13-05/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
В акті зазначено про те, що документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.63.3. ст.63, п.44.1., п.44.3. ст.44, пп16.1.2. п.16.1. ст.16, п.44.1., п.44.6. ст.44 з урахуванням п.85.2 ст.85, п.п.296.1.1. п.296.1. ст.296, п.292.1. ст.292, п.177.10. ст.177, п.п.177.5.2. п.177.5. ст.177, п.п.49.18.5. п.49.18., п.49.2. ст.49 та п.177.11. ст.177, п.177.2., п.177.4. ст.177 з урахуванням вимог п.167.1. ст.167, п.163.1. ст.163, ст.176 з урахуванням п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.181.1. ст.181, п.183.10. ст.183, п.187.1. ст.187, п.201.1., п.201.2., п.201.10 ст.201, п.203.1. ст.203 Податкового кодексу України; п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.10 розділу ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 №435 в редакції наказу МФУ від 07.09.2016, абз.6 п.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 №449, п.4 ч.2 ст.6 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 №435, п.4 ч.1 ст.4, п.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Після цього були складені податкові повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0025961305, №002691305, №0026001305, №0025991305.
Інтегрована картка платника податку ОСОБА_1 містить інформацію про несплачену позивачем суму пені, яка складає 749 105,37 грн.
Так, у цій картці вказано:
нараховано пені (ст.129 ПКУ) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0026001305 з 08.08.2019 по 13.06.2019 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства№32737/04-36-13-05/2764416632 від 13.06.2019 - 344682,79 грн;
нараховано пені (ст.129 ПКУ) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0025961305 з 08.08.2019 по 13.06.2019 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства№32737/04-36-13-05/2764416632 від 13.06.2019 - 15518,03 грн;
нараховано пені (ст.129 ПКУ) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0026091305 з 08.08.2019 по 13.06.2019 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства№32737/04-36-13-05/2764416632 від 13.06.2019 - 360180,99 грн;
нараховано пені (ст.129 ПКУ) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0025001305 з 08.08.2019 по 13.06.2019 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства№32737/04-36-13-05/2764416632 від 13.06.2019 - 28723,56 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу (несплаченої пені) ОСОБА_2 складає 358 946,56 грн.
Доказів оскарження вказаних сум податкового боргу до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України тощо.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За п.38.1. ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1. ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1. статті 57 ПК України).
Згідно з п.57.3. ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.5. статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу до бюджету, позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» від 06.09.2017 №19659-17/03 на суму 116823,03 грн, яка рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена відповідачу на його адресу. Вимога була повернута на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
За п.42.2. ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.п.95.2., 95.3. ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п. 41.1.1. п.41.1. ст.41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.34. п.20.1. ст.21 ПК України).
За визначенням підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У цій справі податковий борг складається із несплаченої відповідачем пені у сумі 749105,37 грн.
Так, суд ураховує позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного позову, викладену у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/23, згідно з якою, межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Так, відповідач не подавав до суду жодних заперечень на позовну заяву, не ставив під сумнів правомірність нарахування йому пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення. Відсутні в матеріалах і докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
З урахуванням указаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг з пені у сумі 749105,37 грн, наявність якої та її розмір відповідачем не заперечувалось (доказів оскарження в матеріалах справи відсутні) та доказів слати якої також надано не було, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у вказаній сумі у судовому порядку.
Отже, податковий борг у сумі 749105,37 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим, судові витрати суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ 44118658) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у сумі 749 105 (сімсот сорок дев'ять тисяч сто п'ять) грн 37 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Н.В. Кучугурна