03 грудня 2024 рокуСправа №160/30395/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
14.11.2022 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з призову на військову службу за мобілізацією, в особливий період ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), здобувача фахової передвищої освіти за денною формою, які оформлені мобілізаційним розпорядження від 01.11.2024 року, наказом від 01.11.2024 року № 39, щодо призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, а також зняттям ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) усунути спричинені протиправними діями порушення прав, шляхом поновлення ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановленому чинним законодавством порядку.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що є здобувачем освіти та має право на відстрочку від військової служби під час мобілізації на час його навчання. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 01.11.2024 року його було знято з військового обліку, внесено запис про проходження ВЛК 01.11.2024 року та складено мобілізаційне розпорядження про направлення до військової частини НОМЕР_1 , видано наказ № 39 від 01.11.2024 року. Такі дії відповідача є непереборною обставиною для реалізації права на відстрочку. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про протиправність прийняття оскаржуваних наказів та є підставою для їх скасування.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/30395/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 09.12.2024 р.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року залучено до участі у справі військову частину НОМЕР_1 як співвідповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін 5 днів з дня отримання ухвали надати докази.
На виконання вимог ухвали відповідачем витребуваних доказів надано не було.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи позивача в обґрунтування позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Спірні правовідносини виникли з підстав правомірності рішень ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову позивача на військову службу та його відправки до військової частини для проходження військової служби.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Постанова КМУ 560 від 14 травня 2024 р.) визначено, що у разі призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В матеріалах адміністративної справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 є здобувачем освіти за денною формою навчання в Кам'янському фаховому коледжу фізичного виховання за спеціальністю 014.11 фізична культура, дата початку здобуття освіти - 01.09.2023 року, дата завершення здобуття освіти - 30.06.2025. Поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 10 Закону України «Про освіту» та у зв'язку з цим має право на відстрочку від мобілізації на військову службу в особливий період.
Проте, відповідно військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 01.11.2024 року знято з військового обліку, про що проставлено відповідну відмітку та внесено запис про мобілізаційне розпорядження № 39 від 01.11.2024 року, яким направлено для проходження служби у військову частину НОМЕР_1 .
З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування всіх документів про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ( в т.ч. особову справу, медичні документи тощо).
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 наведену вище інформацію.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -
ПОВТОРНО Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін 5 ( п'ять) днів з дня отримання ухвали надати наступну інформацію:
- докази в обґрунтування правомірності винесення мобілізаційного розпорядження від 01.11.2024р. та наказу від 01.11.2024р. стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- копію мобілізаційного розпорядження та наказу № 39 від 01.11.2024р.;
- чи звертався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- чи надавалась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації;
- чи вручались ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в разі вручення надати докази вручення повісток;
- копію картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- копію постанови ВЛК щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- чи відправлявся ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до військової частини НОМЕР_1 .
Роз'яснити відповідачу, що відповідно ч.4 ст.159 КАСУ неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити відповідачу, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст. 80 КАС України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).
Пунктами 1,3 частини 1 статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Згідно вимог ч.3 ст. 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Роз'яснити відповідачу, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 147 КАСУ у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ст. 370 КАС України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя О.С. Рябчук