03 грудня 2024 року Справа 160/31770/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ,
Позивач 29.11.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить оскаржити рішення Соборного Жовтневого ТЦК (РВК) м.Дніпро, узяти його на облік 10.07.2017 р. після звільнення у відставку наказом командувача ОК «Захід» №25 від 17.02.2016 р. на підставі свідоцтва про хворобу № 977 від 27.11.2015 р., виданого Вінницьким центральним госпіталем центрального регіону та затвердженим 16.12.2015 р.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Поняття терміну "відповідач" наведено в п.9 ч.1 ст.4 КАС України, як суб'єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й іншої особи, до яких звернена вимога позивача.
В свою чергу, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, з тексту позовної заяви вбачається, що в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено відповідача та відомості стосовно нього.
Згідно із частинами 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, позивач просить суд оскаржити рішення Соборного Жовтневого ТЦК (РВК) м.Дніпро, узяти його на облік 10.07.2017 р. після звільнення у відставку наказом командувача ОК «Захід» №25 від 17.02.2016 р. на підставі свідоцтва про хворобу № 977 від 27.11.2015 р., виданого Вінницьким центральним госпіталем центрального регіону та затвердженим 16.12.2015 р.
Проте, у зазначених позовних вимогах не зазначено, які саме дії позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити. Крім того, позивачем взагалі не зазначено, яке саме рішення суб'єкта владних повноважень він оскаржує.
Також, згідно із п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, які мають формулюватися чітко і зрозуміло. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися чітко, лаконічно, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Згідно із п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, позовна заява не містить викладу обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України, вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, зазначити зміст позовних вимог та виклад обставин.
Крім того, згідно із п.11 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В силу частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті,
Крім того, згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цього позову становить 1 211,20 грн.
Проте, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у вказаному розмірі за подання позову в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги. В поданій до суду позовній заяві позивач також посилається на наказ командувача ОК «Захід» №25 від 17.02.2016 р. Однак, серед доданих до позовної заяви документів вище вказаний наказ додано не було.
Також, відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, вимогами процесуального законодавства встановлено обов'язкову форму звернення до суду після закінчення строків, установлених законом, що у спірних правовідносинах складає один місяць, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного та недотримання такого обов'язку є підставою для залишення позовної заяви без руху.
В порушення зазначених норм, звертаючись 29 листопада 2024 року із позовними вимогами стосовно взяття його на облік 10.07.2017 р. після звільнення у відставку наказом командувача ОК «Захід» №25 від 17.02.2016 р. позивач не надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4, 5 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно із наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. №144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданого в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2020.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви, згідно із вимогами ст.160 КАС України, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України, вказати вимоги щодо визнання протиправними дій, бездіяльності або рішень відповідача, зазначити зміст позовних вимог та виклад обставин;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- наказу командувача ОК «Захід» №25 від 17.02.2016 р.;
- належним чином завірених додатків до позовної заяви для суду та відповідача;
- копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску;
- копію посвідчення УБД або докази сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Звернути увагу позивача, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя К.С. Кучма