03 грудня 2024 рокуСправа №160/27172/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -
10.10.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколова О.О. щодо накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. та 3 400,00 грн. на гр. ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 3 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2024 року у справі № 932/8977/23 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визначено місце проживання малолітньої дитини разом з батьком. В рішенні встановлено графік побачень дитини з матір'ю. Під час примусового виконання рішення суду за участі державних виконавців було складено акти про те, що побачення відбувались в присутності батька та матері, дитина повністю відмовилась від спілкування з матір'ю. В зв'язку з наведеним, відповідачем винесено оскаржувані постанови. Таким чином, накладення штрафу є неправомірним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства та дійсним обставинам, з огляду на що, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 р. скаргу позивача на дії державного виконавця залишено без руху та запропоновано усунути недоліки шляхом надання до суду; уточненого адміністративного позову (разом з копіями та додатками до них відповідно до кількості учасників процесу) з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
21.10.2024 р. до суду позивачем надано уточнений адміністративний позов до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 3 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
До позову долучено квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 р. надіслано відповідачу.
31.10.2024 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачем в позові жодним чином не обґрунтовано в чому саме, на його думку полягають протиправні дії відповідача. Також не вказано, яку саме норму права порушено відповідачем. Акти державного виконавця позивачем не оскаржені. Постанови про накладення штрафу винесено відповідачем в межах ВП №75202248 в зв'язку з невиконанням та повторним невиконанням боржником рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_2 .
Копію ухвали разом з копією позовної заяви та додатками направлено третій особі засобами поштового зв'язку.
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» трекінг поштового відправлення №0610207444122 відправлення вручено особисто 27.11.2024 р.
Пояснень від третьої особи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2024 року у справі № 932/8977/23 встановлено спосіб участі матері ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного графіку побачень з дитиною: кожні вівторок та четвер з 18-00 до 20-00 години; кожну першу та третю суботу місяця з 12-00 до 15-00 години; 22 травня кожного року з 11-00 до 21-00 години; 31 грудня кожного року з 11-00 до 15-00 години; серпень місяць кожного року протягом 15 днів спільний відпочинок матері та дитини.
04.06.2024 року головним державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №75202248 на підставі виконавчого листа від 12.04.2024 року № 932/8977/23.
Відповідно до акту державного виконавця від 25.06.2024 р. встановлено, що боржник не перешкоджав у побаченні з дитиною, оскільки ним надано дитину для побачення зі стягувачем. Однак, під час спілкування дитини зі стягувачем, дитина повідомила, що не хоче спілкуватися.
Актом державного виконавця від 09.07.2024 р. встановлено наступне. Побачення почалося о 18 год. 20 хв. Дитина повністю відмовилась від спілкування з матір'ю. Рішення не виконано в повному обсязі.
Згідно акту державного виконавця від 16.07.2024 р. побачення почалося о 18 год. 15 хв. Дитина повністю відмовилась від спілкування з матір'ю. Проводити разом встановлений час не захотіла. Рішення не виконано в повному обсязі. Дитина для спілкування була надана.
Актом державного виконавця від 25.07.2024 р. зафіксовано таке. Побачення почалося о 18 год. 15 хв. Дитина повністю відмовилась від спілкування з матір'ю. Рішення не виконано в повному обсязі.
02.08.2024 р. державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим Олегом Олексійовичем винесено постанову про накладення штрафу ВП №75202248, якою на підставі акта виходу державного виконавця від 09.07.2024 р. за невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн.
12.08.2024 р. державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим Олегом Олексійовичем винесено постанову про накладення штрафу ВП №75202248, якою за невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VІІІ).
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом 2 частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (частина 2 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною 1 статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність (частина 3 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу наведених вище положень слідує, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає саме у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Втім, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною 1 статті 75 цього Закону.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2024 року у справі № 932/8977/23 встановлено спосіб участі матері ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного графіку побачень з дитиною: кожні вівторок та четвер з 18-00 до 20-00 години; кожну першу та третю суботу місяця з 12-00 до 15-00 години; 22 травня кожного року з 11-00 до 21-00 години; 31 грудня кожного року з 11-00 до 15-00 години; серпень місяць кожного року протягом 15 днів спільний відпочинок матері та дитини.
З актів державного виконавця від 25.06.2024 р., 09.07.2024 р., 16.07.2024 р., 25.07.2024 р. вбачається, що на побаченнях за місцем проживання дитини позивачем забезпечено участь дитини у побаченнях, при цьому, дитина відмовилась від спілкування з матір'ю.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен був встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.
При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", а також дотриманням сторонами виконавчого провадження своїх обов'язків.
З аналізу вищевикладених приписів Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.
Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі № 640/11079/19 зазначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, слід з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання, сам по собі не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Матеріалами виконавчого провадження підтверджено факт, що ОСОБА_1 не уникав виконання рішення без поважних причин, а лише намагався його виконати, оскільки забезпечив участь дитини у побаченнях, але так щоб при цьому не страждала дитина, зокрема щодо бажання дитини.
Суд звертає увагу відповідача, що в постановах про накладення штрафу вказано, що державним виконавцем неодноразово здійснювався виїзд за місцем проживання дитини. Під час візитів державного виконавця із матір'ю та її представником, батько виводив дитину, проте дитина не бажала спілкуватися з матір'ю. Після чого, державний виконавець складав акти, в яких зафіксовано небажання дитини спілкуватися з матір'ю. Отже, в даному випадку жодних дій щодо невиконання рішення суду позивачем не встановлено, оскільки саме дитина не бажала спілкуватися з матір'ю.
Враховуючи наведене вище, державний виконавець не встановив конкретних фактів невиконання рішення суду ОСОБА_1 , оскільки дитина сама виявила небажання спілкуватися з матір'ю, що зафіксовано в актах державного виконавця, що у сукупності з встановленим судом, не свідчить про невиконання судового рішення.
Тобто, усі наявні докази, які є в матеріалах виконавчого провадження, підтверджують той факт, що ОСОБА_1 не уникав виконання рішення без поважних причин, а лише намагався його виконати без психологічних страждань дитини.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач довів позовні вимоги, зокрема, про порушення його прав при винесенні відповідачем постанов про накладення штрафу при виконанні рішення суду, так як державний виконавець не встановив такого невиконання, що підтверджено доказами, які перевірено судом. При цьому, потрібно враховувати, що належним захистом порушеного права позивача за встановлених обставин буде визнання протиправними і скасування оскаржуваних постанов, так як владні управлінські функції відповідачем реалізовані шляхом прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, тому позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 02.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову від 12.08.2024 р. у виконавчому провадженні №75202248, яка винесена державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. про накладення штрафу в розмірі 3 700,00 грн. на ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Судові витрати в розмірі 2 422,40 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук