03 грудня 2024 рокуСправа №160/6569/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення від 25.04.2024 по справі №160/6569/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
07 листопада 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з клопотанням про роз'яснення судового рішення від 25.04.2024 по справі №160/6569/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
В обґрунтування заяви зазначає, що згідно з довідкою від 05.03.2024 № ПК-32 виданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вбачається, що ОСОБА_1 працює в Первинній організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 03.07.2007 року по теперішній час. Згідно наявної довідки ОК-5 від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, наданої ОСОБА_1 , інформація щодо сум нарахованої заробітної плати для нарахування пенсії, страхового стажу, сплати страхових внесків за період 4 квартал 2019 - 2020 роки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відсутня. Зазначає, що судом І та ІІ інстанції не було враховано, що в матеріалах справи наявні лише 1 та 6 сторінки довідки ОК-5 та відсутні сторінки з 2 по 5, в яких саме зазначена інформація про нарахування та сплату ЄСВ за спірні періоди. Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону №2464 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Відсутність відомостей в реєстрі застрахованих осіб про сплату єдиного внеску позбавляє застраховану особу забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. ГУ ДПС звертає увагу суду, що у разі приведення у відповідність ІКП по КБК 71040000 шляхом зменшення нарахувань за 4 квартал 2019 - 2020 роки, за рішенням суду, застрахована особа ОСОБА_1 залишається без страхового стажу, що впливає на його право на призначення пенсії або перерахунок пенсії в подальшому. У зв'язку з вищевикладеним ГУ ДПС просить суд про роз'яснення судового рішення від 25.04.2024 по справі №160/6569/24.
Перевіривши матеріали справи, доводи, викладені у заяві, суд вважає, що заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення у справі №160/6569/24 не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Судом не було встановлено наявності факту незрозумілості судового рішення. Натомість, викладені заявником доводи зводяться виключно до його незгоди із судовим рішенням, адже судом визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 16 лютого 2024 року № Ф-7493-0436 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 10513,36 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 в адміністративній справі № 160/6569/24 залишено без змін.
На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз'яснити представник відповідача, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме через незрозумілість способу його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 254 КАС України, суд-
Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення від 25.04.2024 по справі №160/6569/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков