02 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5392/24
Провадження № 11-сс/4820/476/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024244000001935 яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2024 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відмовлено.
Застосовано до підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 січня 2025 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого проживання чи роботи;
- заборонено спілкуватися з потерпілим в даному кримінальному провадженні.
Постановлено, що у разі невиконання вищевказаних зобов'язань до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням
покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
ОСОБА_6 з ОСОБА_9 , з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрали у ОСОБА_10 належне тому майно.
Так, 17.11.2024 близько 17 год 40 хв ОСОБА_10 зустрівся поблизу входу в ТЦ «Стратон» в м. Шепетівка з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , де в них виник словесний конфлікт. В подальшому, з метою врегулювання конфлікту ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 попрямували по вул. Некрасова в м. Шепетівка в сторону р. Гуска, де, підійшовши до металевого містка через річку, під приводом раніше виниклого конфлікту, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого востаннє продовжено згідно Указу Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4024-ІХ від 07.11.2024, ОСОБА_9 наніс один удар правою рукою в груди потерпілого ОСОБА_10 , після чого той впав на землю та ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_6 одночасно нанесли ще не менше 5-6 ударів в область тіла й голови, та ОСОБА_9 , відкрито заволодів навушниками марки «JBL» чорного кольору вартістю 700 грн, які злетіли з голови потерпілого.
В цей час потерпілий скориставшись тим, що останні відволіклись почав втікати в напрямку вул. Річна, однак ОСОБА_9 та ОСОБА_6 його наздогнали та повалили на землю.
Надалі, ОСОБА_6 підняв із землі потерпілого за куртку та наніс один удар кулаком в ділянку щелепи з лівого боку, від чого останній знову впав на землю. Не зупиняючись на цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_9 нанесли щонайменше 4 удари по тілу потерпілого.
Надалі, ОСОБА_9 , підійшовши до ОСОБА_10 , продовжуючи свій злочинний умисел, наказав віддати йому мобільний телефон марки «Realme Note 50», вартістю 2300 грн, з сім - карткою ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 100 грн, на що останній, переживаючи за своє життя та здоров'я, погодився.
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, відкрито, способом, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи належними потерпілому ОСОБА_10 мобільним телефоном марки «Realme Note 50», вартістю 2300 гривень, з сім - карткою ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_1 , вартістю 100 гривень та навушниками марки «JBT», вартістю 700 гривень, чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 3100 гривень.
17 листопада 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024244000001935 зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.
17 листопада 2024 року, о 20 год 40 хв, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
18 листопада 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, при цьому прокурор не навів достатніх доказів, які дають підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду від 19 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Вказує, що обираючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слідчий суддя не врахував усі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, та зроблений неправильний висновок про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема, встановлено, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки у розпорядженні сторони обвинувачення є вагомі докази щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, який є тяжким злочином і у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Тому, не виключається, що з метою уникнення покарання, у випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 усвідомлюючи усю суворість можливого покарання, може покинути своє місце проживання і переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки потерпілий у даному кримінальному провадженні є знайомим ОСОБА_6 , а тому з метою зміни його показань може впливати на нього шляхом умовляння, підкупу чи погроз, окрім того злочин у якому підозрюється ОСОБА_6 вчинений із застосуванням насильства.
Також, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_11 , які в задоволенні апеляційної скарги прокурора просили відмовити, думку прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу (до ч.1 ст.183 КПК України).
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, а тому зважаючи на можливе покарання підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); з метою зміни потерпілим показів на користь підозрюваного ОСОБА_6 може незаконно на нього впливати (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Враховуючи наведені ризики, наявність обґрунтованої підозри, визначені у ст.178 КПК України обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, у тому й числі суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявність у підозрюваного ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, а саме, що підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, здійснює догляд за бабусею з якою разом проживає, раніше не судимий, та що прокурор не довів, що більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Колегія суддів звертає увагу на те, що чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зате вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя врахував всі обставини провадження, об'єктивно оцінив особистість підозрюваного ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється останній, і прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обираючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не врахував усі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, та зроблений неправильний висновок про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади).
На думку колегії суддів під час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції прокурор довів, обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.194 КПК України; обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, враховуючи характер та обставини злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, зокрема наявність у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики за місцем проживання, здійснення ним догляду за бабусею з якою разом проживає, відсутність судимостей, прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у ст.177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
Вказана обставина враховується у сукупності з іншими обставинами, зокрема даними про особу підозрюваного, його матеріальний, соціальний стан, зв'язками з державою, у якій його переслідують, тощо.
Обраний слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку колегії суддів є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту по 15 січня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: