Номер провадження: 33/813/2666/24
Номер справи місцевого суду: 521/25369/23
Головуючий у першій інстанції Передерко Д.П.
Доповідач Копіца О. В.
28.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участі секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д.А. на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 17.10.2024 відносно:
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянинки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про звільнення від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України за малозначністю вчиненого
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 було звільнено від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України за малозначністю вчиненого.
Відповідно до зазначеної постанови вбачається, що 19.10.2023 о 12 год. 14 хв. у пункт пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче - Тудора» Одеської митниці на виїзд з України в Молдову по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , країна реєстрації - Україна, під керуванням громадянина респ. Молдови ANGHELOV EDUARD. У зазначеному автомобілі в якості пасажира прямувала громадянка України ОСОБА_1 .
Під час спільного прикордонно - митного контролю у громадянки України ОСОБА_1 у шкатулці серед особистих речей, без ознак приховування, виявлено 2 (дві) монети з металу білого (срібного) кольору з ознаками старовини. Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їх виявлення не було ускладнене у будь - який спосіб.
Отже, при огляді особистих речей громадянки України ОСОБА_1 виявлено без ознак приховування від митного контролю:
1. одну монету з металу, білого (срібного) кольору круглої форми діаметром 34 мм., аверс: зображений рельєфний портрет обрамлений надписом «Б.М НИКОЛАЙ II ИМПЄРАТОРЬ», «И САМОДЄРЖЄЦЬ ВСЄРОСС.», реверс: зображений герб -двоголовий орел, під гербом надпис «РУБЛЬ» і рік випуска «1898 Г.»;
2. одну монету з металу, білого (срібного) кольору круглої форми діаметром 27 мм., аверс: зображений рельєфний портрет обрамлений надписом « Б.М НИКОЛАЙ II ИМПЄРАТОРЬ», «И САМОДЄРЖЄЦЬ ВСЄРОСС.», реверс: зображений герб -двоголовий орел, під гербом надпис «50 КОПЬЄКЬ» і рік випуска «1899 Г.».
Жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаних предметів у громадянки ОСОБА_1 на момент перетину кордону не було.
Вищевказані предмети підпадають під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» №1068-XIV від 21.09.1999 та можуть бути вивезені за межі митної території України на підставі відповідних документів.
Дії ОСОБА_1 суд 1-ої інстанції кваліфікував за ч. 3 ст. 471 МК, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Водночас, суд 1-ої інстанції врахував ту обставину, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення, є малозначним, її дії не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, тяжкі наслідки від її дій не настали, а вартість виявлених монет становить лише 200 грн, а тому звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження по справі закрив.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник Одеської митниці ДМС Євдокимов Д.А. вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки її винесено всупереч вимогам ст. 245 КУпАП та ст. 486 МК України про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, без належного урахування характеру вчиненого правопорушення, а також за відсутності підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення або зміни застосованої до неї санкції.
За таких обставин, представник Одеської митниці Євдокимов Д.А. просить скасувати постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 17.10.2024 та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів правопорушення.
Особа, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 та представник Одеської митниці Євдокимов Д.А., будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання до суду не з'явилися, з жодними клопотаннями не зверталися, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе на підставі ст. 294 КУпАП розглядати апеляційну скаргу за відсутності осіб, які беруть участь у провадженні.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги представника митниці перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України (далі - МК України), завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому, відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі представник Одеської митниці не оскаржує правильність кваліфікації дії ОСОБА_1 апеляційний суд вважає, що її дії правильно кваліфіковані судом 1-ої інстанції за ч. 3 ст. 471 МК, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Надаючи оцінку доводам представника Одеської митниці ОСОБА_2 апеляційний суд приходить до таких висновків.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта відносно того, що звільнення від подання митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України, а також від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом, в той же час звертає увагу на те, що фактично судом була встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, що також ОСОБА_1 не оспорюється, при цьому вона розуміє наслідки вчиненого, щиро розкаялась.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу представника Одеської митниці, що ОСОБА_1 була звільнена від адміністративної відповідальності виключно у зв'язку із малозначністю правопорушення із оголошенням їй усного зауваження, як це передбачено ст. 22 КУпАП, водночас при малозначності вчиненого правопорушення та звільненні порушника від адміністративної відповідальності з цих підстав не підлягають вирішенню питання про призначення виду стягнення за порушення вказаних митних правил.
Так, ст. 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність обраного заходу впливу меті відповідальності. Також даний принцип передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчиненого, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Наведені положення МК України узгоджуються з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005, у якому також зазначено, що суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП. При цьому слід враховувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Відтак, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 раніше до відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, а також встановлені судом 1-ої інстанції обставини, зокрема, щодо малозначності вчиненого нею правопорушення, яке не містить великої суспільної небезпеки, враховуючи мету, мотив і спосіб вчинення правопорушення, відсутності тяжких наслідків вчиненого правопорушення, а також незначну вартість предмета правопорушення, а саме: переміщуваних через кордон монет на загальну суму 200 грн, апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо можливості її звільнення від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю діяння, що буде достатнім та справедливим для запобігання вчиненню нею правопорушень.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду щодо наявності правових підстав для застосування у спірних правовідносинах ст. 22 КУпАП та як наслідок - звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України при малозначності такого.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці та для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 22, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 486, 471, МК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д.А. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України за малозначністю вчиненого - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца