Номер провадження: 33/813/2397/24
Номер справи місцевого суду: 947/17963/24
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
25.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І., при секретарі судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2024 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
установив
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн.
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 13.05.2024 року о 10:17 годин на вул. Ак. Корольова, 92 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керував автомобілем Gееlу Fе-1 державний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України». Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №001572 від 20.05.2024 року, результат позитивний перебував у стані наркотичного сп'яніння медикаментами (Бензодіазепінами).
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції та просить скасувати постанову у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
-судом пертої інстанції справу розглянуто без участі ОСОБА_1 та його представника, належний виклик в судове засідання відсутній, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи безпідставно не задоволено;
-медичний висновок має ознаки підроблення та зміни даних;
-складання протоколу про адміністративне правопорушення без особи, яку притягують до адміністративної відповідальності є порушенням права на захист;
-матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 був зупинений під час керування автотранспортним засобом.
Крім того, апеляційна скарга містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначає, що судовий розгляд проведено без виклику особи, копію оскаржуваного рішення не було отримано вчасно, а лише 05.09.2024 року.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання неодноразово не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Розгляд справи за відсутністю учасників процесу узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд вважає, що на стадії розгляду апеляційної скарги на оскарження постанови суду першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що учасник справи, будучи повідомленим про дату та час розгляду в апеляційному суді, не з'явився, суд оцінює таку його поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.
Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, про існування оскаржуваного рішення дізнався лише 05.09.2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції до Київського районного суду м. Одеси, була подана 09.09.2024 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті (а.с. 42).
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що останньому була вручена або надіслана судом першої інстанції копія оскарженої постанови в передбачений законом строк, а тому матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не спростовують.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками керування транспортним засобом особою у стані наркотичного сп'яніння повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №814482 від 21.05.2024 ( а.с. 1);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння медикаментами (бензодіазепінами) (а.с.4);
- матеріалами відеофіксації адміністративного правопорушення (а.с. 6).
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 9.11.2015 ( далі- Інструкція) , також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008.
Пунктом 12 розділу 2 Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками визначеними у п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я , який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп'яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, проведення яких є обов'язковим, і внесений до акта медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду, копія якого вручається водію, поліцейському.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із матеріалів відеозапису, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився у відповідності із вимогами законодавства та діючих нормативних актів.
Відповідно до ч. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
В той же час, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному-для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Оскільки огляд ОСОБА_1 проводився на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, за результатами якого було складено висновок, у даному випадку відсутня необхідність долучення до матеріалів справи акту огляду поліцейським на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги що ОСОБА_1 в момент його освідування не вживав наркотичних засобів та у стані наркотичного сп'яніння не перебував, апеляційний суд не приймає, оскільки вказані твердження не спростовують висновок медичного закладу про перебування водія ОСОБА_1 на момент огляду в стані наркотичного сп'яніння.
Посилання апелянта з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення без особи, яку притягують до адміністративної відповідальності є порушенням права на захист, апеляційний суд не приймає, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції на 21.05.2024 року, яке було отримане ОСОБА_1 відповідно до його підпису (а.с. 5). Більш того, в своєму клопотанні долученому до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що протягом дня 24.05.2024 року йому по телефоні надходили дзвінки від невідомих людей, які представились співробітниками патрульної поліції Одеської області та повідомили про необхідність явки до патрульної поліції за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, (а.с. 37).
Таким чином, ОСОБА_1 свідомо проігнорував неодноразові запрошення до Управління патрульної поліції для складання адміністративних матеріалів.
Посилання апелянта відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд не приймає, оскільки відповідно до відеозапису з місця події, водій ОСОБА_1 був зупинений за порушення правил дорожнього руху, при цьому, факту керування взагалі не заперечував.
Апеляційний суд приймає доводи ОСОБА_1 стосовно того, що судом першої інстанції справу розглянуто без участі ОСОБА_1 та його представника, належний виклик в судове засідання відсутній, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи безпідставно не задоволено, однак зауважує.
Так, як вбачається з матеріалів судової справи судом першої інстанції постанова про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення винесена 02.07.2024 року. Розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , який повідомлявся судом шляхом надсилання смс-повідомлення через Автоматизовану систему документообігу суду (а.с. 10) на номер мобільного телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), який ним був повідомлений працівникам поліції при складанні повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції (а.с. 5), яке відповідно до звіту було доставлене адресату 19.06.2024 року о 09.17 год.
Також, з метою повідомлення ОСОБА_1 про виклик до судового засідання на 02.07.2024 року місцевим судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному сайті суду (а.с. 11).
Однак, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Зважаючи на розгляд судом 1-ої інстанції справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та ефективний захист було поновлено судом апеляційної інстанції, шляхом прийняття до розгляду його апеляційної скарги на постанову суду 1-ої інстанції та надання ґрунтовної оцінки всім доводам такої скарги.
Доводи апеляційної скарги, що медичний висновок має ознаки підроблення та зміни даних, апеляційний суд приймає до уваги, при цьому, зауважує що виправлення в даті заповнення висновку носять суто технічний характер (описка), та не випливає на висновок лікаря про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження апелянта з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді доказів у справі та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку - задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2024року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець