Справа № 446/2432/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.
Провадження № 22-ц/811/200/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
11 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Цяцяка Р.П., Ванівського О.М.
з участю: секретаря Цьони С.Ю.
представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , його представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року, -
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування завданої майнової шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у двоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа, якою знищено квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та горище вказаного будинку. В межах кримінального провадження за фактом умисного знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах шляхом підпалу, проведено пожежно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта №2/93Е від 22 жовтня 2018 року, згідно якого осередок виникнення пожежі у житловому будинку АДРЕСА_1 , що мала місце 19.06.2018 року, знаходився у правому нижньому куті при вході в приміщення кухні квартири АДРЕСА_2 цього будинку. Також позивач звертає увагу на те, що під час огляду місця події в місці розташування осередку пожежі виявлено чисельні скрутки електропровідників електромережі і на вертикальній стіні виявлено заглиблення, яке продовжувалось до розподільної коробки зі слідами кіптяви в деяких місцях. Позивач вважає, що в даних місцях відбувався нагрів провідників електромережі з послідуючим горінням в результаті великих перехідних опорів, які виникли в результаті неправильного з'єднання провідників електромережі в квартирі АДРЕСА_2 . З врахуванням наведеного позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача завдану майнову шкоду в розмірі 643 478 грн.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдану майнову шкоду в розмірі 643 478 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 по 2262,39 грн сплаченого судового збору.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.12.2018 року, скасовано після набрання цим рішенням суду законної сили.
Додатковим рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу з кожного по 8 875 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень).
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Юхименко Руслана Іванівна, вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та недотриманням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає акт огляду будівлі за фактом пожежі від 23.06.2018 р. недопустимим та недостовірним доказом у справі, оскільки огляд проведений з власної ініціативи позивача, комісією, яка не була утворена компетентним органом. До вказаного огляду залучався завідувач сектору Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_8 , з яким договір на його участь у комісії не укладався. Під час проведення огляду квартира АДРЕСА_2 , а тому комісія не могла встановити, що осередок виникнення пожежі знаходиться у правову нижньому куті при вході в приміщення кухні квартири АДРЕСА_2 , що належить відповідачам. Апелянт вважає висновок пожежно-технічної експертизи від 22.10.2018, складений експертом Львівського НДЕКЦ Шунькіним В.М., недопустимим доказом у справі, оскільки судовий експерт ОСОБА_8 , ще раніше, а саме 23.06.2018, брав участь в проведенні огляду будівлі за фактом пожежі, вийшов за межі своїх повноважень, надавши відповіді на питання, які відносяться до електротехнічної експертизи, а також самостійно обирав докази, які використав при проведенні експертизи. Апелянт зазначає, що суд безпідставно посилався в оскаржуваному рішенні на пояснення допитаних в суді свідків, як на доказ вини відповідачів, оскільки свідки надали показання на підтвердження відсутності вини відповідачів. Зокрема, свідки зазначили, що пожежа на квартиру відповідачів не поширилася, в квартирі був лише запах диму, а найбільше горіння та відкрите полум'я було наявне у квартирі позивача. Незважаючи на те, що горіння було наявне лише в квартирі позивача, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про те, що осередок пожежі знаходився в квартирі відповідачів, а пожежа сталася з вини відповідачів. Суд також безпідставно не взяв до уваги наявний у матеріалах справи звіт про причину виникнення пожежі в двоповерховому житловому будинку, яка виникла 19 червня 2018 року по АДРЕСА_2 від 22.06.2018, складений головним інспектором Кам'янка-Бузького РВ ГУ ДСНС України у Львівській області. На думку апелянта позивач не довів протиправної поведінки та вину кожного із відповідачів, а також не довів причинного зв'язку між заподіяною позивачу шкодою та протиправною поведінкою кожного із відповідачів. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішенні про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_5 , його представника ОСОБА_6 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини завдавача шкоди, а тому з огляду на наведене, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Дослідивши акт огляду будівлі за фактом пожежі від 23.06.2018, протокол огляду місця події від 11.07.2018, пояснення свідків, висновок експерта № 2/93Е від 22.10.2018, суд дійшов висновку, що причиною виникнення пожежі у належній позивачу квартирі є теплові прояви електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі у вигляді виникнення великих перехідних опорів та осередок виникнення пожежі знаходиться у правову нижньому куті при вході в приміщення кухні квартири відповідачів, що пожежа виникла внаслідок недотримання ними правил пожежної безпеки, а саме з'єднання електричних проводів методом скрутки, і що відповідачі не надали суду належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин.
Зважаючи на вищенаведені докази та презумпцію вини правопорушника, встановлену за зобов'язанням внаслідок заподіяння шкоди, яка передбачає, що тягар доказування в даному випадку щодо відсутності вини у заподіянні шкоди покладається на відповідачів, а також відсутність належних і допустимих доказів на спростування вказаних доказів відповідачами, суд дійшов висновку, що пожежа сталася з вини відповідачів, що є підставою для задоволення позову про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача завданої майнової шкоди.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини 2 статті 16 ЦК України.)
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України
Частина 1 статі 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою для відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність таких умов: неправомірні дії заподіювача шкоди, наявність шкоди, завданої потерпілому, причинний зв'язок між неправомірними діями заподіювача шкоди і завданою потерпілому шкодою, і вина заподіювача шкоди.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що «причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, до якого законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вину.
Таким чином, відшкодування шкоди є видом цивільно-правової відповідальності, для настання якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно з ч.1-ч.4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №286/2210/16-ц, провадження №61-10487св18, зазначається, що саме потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Згідно копії технічного паспорту квартири АДРЕСА_3 складеного 04.11.2003 власником вказаної квартири є ОСОБА_5 .
Згідно відповіді Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське Бюро технічної інвентаризації» № 7282 від 17.10.2018 на адвокатський запит квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 в рівних частинах кожному (по 1/3 частині) на підставі свідоцтва про право власності, виданого приватизаційним відділом житлового фонду Кам'янка-Бузької міської ради 11.12.2006 відповідно до рішення № 42В від 23.10.2006.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.12.2018 № 148045497 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (кожному належить 1/3 частка квартири).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.10.2018 № 142048707 ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.12.2018 № 148454716 ОСОБА_7 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.12.2018 № 148454311 ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2018 року у двоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1 виникла пожежа, якою знищено квартиру АДРЕСА_3 , частково знищено квартиру АДРЕСА_2 та дерев'яне перекриття між другим поверхом та горищем вказаного будинку.
Згідно акту про пожежу від 19 червня 2018 року, повідомлення про пожежу у двоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , надійшло до пожежно-рятувальних підрозділів 19 червня 2018 року о 12 год. 39 хв., пожежу ліквідовано 19 червня 2018 року о 15 год. 00 хв., пожежею знищено дах на площі 194 м.кв. та пошкоджено перекриття на площі 194 м.кв. В акті про пожежу також зазначено, що місцем виникнення пожежі є горище житлового будинку, а не приміщення кухні квартири АДРЕСА_2 цього будинку, як стверджує позивач.
Слід зазначити, що акт про пожежу без будь-яких зауважень був підписаний, в тому числі і позивачем ОСОБА_5 .
Зі звіту про причину виникнення пожежі в двоповерховому житловому будинку, яка виникла 19 червня 2018 року по АДРЕСА_2 , складеного 22 червня 2018 року, вбачається, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замикання електромережі. У звіті також міститься наступна інформація: «Динамічним оглядом місця пожежі встановлено, що її осередок вбачається на горищі житлового будинку, з лівої сторони, над житловою квартирою АДРЕСА_3 . Саме тут в найбільшій мірі спостерігались ознаки впливу факторів пожежі (полум'яне горіння, тління, об'ємна температура, найбільше вигоряння дерев'яних конструкцій)… Як вже було зазначено, осередок пожежі вбачається на горищі житлового будинку. При огляді горища було виявлено прокладання електричного проводу по дерев'яному перекритті. В одному місці даного проводу було виявлено пошкодження його цілісності, а на жилах проводу виявлено характерні ознаки слідів короткого замикання у вигляді кулькоподібних оплавлень…. Характерною ознакою первинного короткого замикання є оплавлення проводів та інших частин електроустановок від електричної дуги, температура якої може досягати 1500-4000 градусів Цельсія. Наявність кулькоподібних мідних оплавлень на проводах, які були виявлені в осередку пожежі, свідчать про руйнування перехідного контакту внаслідок струмового перенавантаження, що перевищило номінальне значення струму в 5-10 разів - а це вказує на те, що коротке замикання було первинним. В місці замикання відбувається електричний вибух рідкої перемички металу між двома замкненими провідниками, внаслідок чого утворюється велика кількість розжарених крапель, які розлітаючись застигають на оточуючих поверхнях…».
Отже, звіт про причини виникнення пожежі містить інформацію про те, що пожежа виникла на горищі житлового будинку, з лівої сторони, над житловою квартирою АДРЕСА_3 , тобто на горищі над квартирою позивача, а також інформацію про те, що причиною виникнення пожежі є коротке замикання електричного проводу, який був прокладений по дерев'яному перекриттю горища, та мав ознаки пошкодження його цілісності та характерні ознаки слідів короткого замикання у вигляді кулькоподібних оплавлень.
З матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2018 року за фактом пожежі розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140220000276 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, під час якого 11 липня 2018 року проведено огляд місця події, про що слідчим складено протокол, а також проведено судову пожежно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок № 2/93Е від 22 жовтня 2018 року.
Постановою слідчого від 22 листопада 2018 року кримінальне провадження №12018140220000276 від 23 червня 2018 року закрите у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Матеріалами справи підтверджується, що 23 червня 2018 року комісією в складі голови Неслухівської сільської ради Костюка В.В., позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , який відмовився від участі в проведенні огляду, та за участі завідувача сектору Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_8 проведено огляд земельної ділянки та будівлі за фактом пожежі, про що складено акт від 23 червня 2018 року.
Як вбачається з акту огляду будівлі за фактом пожежі від 23 червня 2018 року, вищезгаданою комісією квартира АДРЕСА_2 (квартира відповідачів) не оглядалась у зв'язку з відмовою власника приймати участь в огляді та в подальшому їх відсутності під час огляду, комісією було оглянуто квартиру АДРЕСА_3 , належну позивачеві.
В акті зазначено, що «найбільше знищень та пошкоджень наявно в кладовій, яка знаходиться біля південної стіни будинку між двома кімнатами (згідно плану приміщення № 6). Підлога в даному приміщенні дерев'яна, майже по центру має прогар неправильної форми. Ближче до стіни проглядаються глибинні обвуглення і вигорання дерев'яних елементів перегородок та балок горища. Біля правого дальнього кута виявлено прогар і наскрізні отвори в перегородці. На лівій стороні майже по центру виявлено наскрізний отвір правильної форми розміром 0,5 х 0,5 метра. Зі слів власників квартири в даному приміщенні був вихід на горище. Також комісією проведено огляд горища над квартирою позивача № 3. В акті зазначено, що зі східної сторони будівлі у верхній частині несучої стіни виявлено віконний отвір 1м х 1м. Під даним отвором на зовнішні стороні стіни прикріплений металевий кутник з ізоляторами для вводу електромережі. До даних ізоляторів від стовпа, який розташований на відстані 10-8 метрів (приблизно) прокладені повітряним шляхом два кабеля. В даному місці під віконним пройомом виявлені два мідних проводи діаметром 1,75 мм, які проходять через стіну, одним кінцем приєднані до кабелю повітряної лінії на ізоляторах. На другому кінці, який знаходиться на горищі на віддалі пів метра, виявлено з'єднання з алюмінієвими проводами методом скрутки».
В акті зазначено, що з квартири позивача № 3 з приміщення кладової вилучено провідники, які поміщені в пакет. В подальшому, у зв'язку із вилученням цих електропровідників самостійно створеною мешканцями комісією, під час проведення огляду місця події в кримінальному провадженні слідчий не зможе об'єктивно зафіксувати слідову інформацію на місці пожежі, так як частина інформації раніше вже була вилучена з місця огляду.
Отже, актом огляду будівлі за фактом пожежі від 23 червня 2018 року підтверджується, що квартира позивача № 3 мала вихід на горище з приміщення кладової, де зафіксовано найбільше вигоряння, на горищі, до якого був влаштований вихід з квартири позивача, було самовільно від стовпа через віконний отвір повітряним шляхом прокладено два кабелі, які були приєднані до повітряної лінії на ізоляторах, а також було виявлено з'єднання з алюмінієвими проводами методом скрутки, що, на думку колегії суддів, не відповідає технічним, протипожежним вимогам.
З протоколу огляду місця події від 11 липня 2018 року, який був проведений під час розслідування кримінального провадження за участю спеціаліста, завідувача сектору Львівського НДЕКЦ МВС України Шунькіна В.М., вбачається, що «при огляді квартири АДРЕСА_2 зафіксовано в коридорі сліди горіння. На перетині від входу стіни на висоті нижче 1,7 м наявні встановлений металевий ящик з приладом обліку електроенергії та двома автоматичними вимикачами, два вимикачі у верхніх положеннях. В даному коридорі місцями повністю відсутнє перекриття, над приміщеннями та горищем наявні балки, які мають сліди обвуглення в верхній та нижній частині, під крайньою балкою перекриття наявні металеві дроти жовтого кольору. З ліва в коридорі наявний перехід в кухонну кімнату, коробка входу в кухню дерев'яна з явними слідами глибинних обвуглень зі сторони кухні… Ступінь руйнування підвісної стелі збільшується ввід виконаного прольоту до вхідних дверей. … В нижньому правому ближньому куті стіни виявлено кіптяву на штукатурці. Також на штукатурці у правому ближньому куті виявлена коса вертикальна штроба, в якій в деяких місцях наявні сліди кіптяви. Дана штроба веде до круглого отвору, що на відстані 20 см від підлоги і 30 см від краю стіни. У вказаному місці майже під перекриттям будівлі наявний отвір 20х10 см, навпроти якого майже в хаотичному порядку розташовані металеві проводи, деякі з них з'єднані між собою методом «скрутки». На внутрішній стіні біля входу справа наявні залишки гіпсокартону. Над кутом електропроводів, описаних вище, виявлено глибинне обвуглення балки покриття зі сторони відкритого простору приміщення.
При огляді квартири АДРЕСА_3 зафіксовано наступну інформацію. … Між кімнатами №2 та №3 наявне приміщення розміром 1,5 на 4 м. Підлога дерев'яна, по центру підлоги знаходиться прогар. Над даним приміщенням повністю відсутнє перекриття, наявні балки, ближче до лівої стіни з слідами обвуглення зі всіх сторін.
При огляді горища виявлено, що конструкції дахового перекриття збереглися лише у східній частині. Балки перекриття, які проглядаються над отвором над приміщенням квартири АДРЕСА_3 , найбільшого ушкодження зазнали від капітальної стіни будівлі. Балки обвуглені майже рівномірно зі всіх сторін. Балки перекриття, які знаходяться над наскрізним отвором над квартирою АДРЕСА_2 , мають більше слідів глибинного обвуглення зі сторони приміщення кухні. В районі розташування приладу обліку електроенергії квартири АДРЕСА_2 виявлено 4 виступаючі з перекриття металеві проводи, на відстані 20 см від даних проводів виявлено ще два кінці проводу, які виступають з підлоги горища. …»
Таким чином, при проведенні огляду місця події, зокрема, під час огляду квартири відповідачів АДРЕСА_2 не було встановлено ознак короткого замикання, а саме, наявності кулькоподібних мідних оплавлень на виявлених у квартирі АДРЕСА_2 електропроводах.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається як на доказ вини відповідачів на висновок № 2/93Е від 22.10.2018р. за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи, яка проводилась завідувачем сектору вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Львівського НДЕКЦ МВС ОСОБА_8 , що призначалась слідчим суддею Котормус Т.І. у кримінальному провадженні № 12018140220000276 від 23.06.2018 за фактом умисного знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Як вбачається з висновку № 2/93Е від 22.10.2018р., на експертизу надано ухвалу про призначення пожежyо-технічної експертизи на 2 арк. Супровідним листом від 17.07.2018 року № 19/114/2-3193 органу, який призначив судову експертизу, надіслано клопотання експерта № 2/93е-1 про надання матеріалів кримінального провадження №12018140220000276 від 23 червня 2018 року в повному обсязі. Відповідно до заявленого експертом клопотання 10.09.2018 вх. № 2764 додатково надійшли матеріали кримінального провадження № 12018140220000276 від 23 червня 2018 року в одному томі на 72 аркушах та сейф-пакет експертної служби № 2876368, в якому знаходилось три подвійних проводи. Супровідним листом від 19.09.2018 року № 19/114/2-4278 органу, який призначив судову експертизу, надіслано клопотання експерта № 2/93е-2 про надання матеріалів кримінального провадження та вчинення інших слідчих дій, а саме: надати план-схему квартири АДРЕСА_2 ; надати план-схему квартири АДРЕСА_3 з позначенням місця розташування отвору для виходу на горище за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до заявленого експертом клопотання 09.10.2018 вх. № 3033 додатково надійшли план-схема квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 на 2х аркушах. Як вбачається з експертного висновку (стор.5), експерт ОСОБА_8 досліджував матеріали кримінального провадження № 12018140220000276, з яких йому стало відомо наступне: - З акту про пожежу від 19.06.2018: «… комісія … склала цей акт про пожежу, що виникла 19.06.2018 року о 12 год.05 хв. (час орієнтовний …) … Назва об'єкта … двоповерховий житловий будинок … Адреса АДРЕСА_2 … Місце виникнення пожежі: горище житлового будинку … Причина пожежі (установлена чи ймовірна) встановлюється…»; - Зі звіту про причину пожежі від 22.06.2018 (№ 14): «… 1. Загальні відомості. 19 червня 2018 року о 12:39 на пункт зв'язку 18 ДПРЧ м. Кам'янка-Бузька надійшло повідомлення про пожежу від громадянина ОСОБА_11 про те, що в двоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 виникла пожежа. Житловий будинок, де виникла пожежа, розміром 18х9м (з прибудовою розміром 4х8м), ІІІ ст. вогнестійкості, стіни цегляні, перекриття дерев'яне, критий бляхою по дерев'яній обрешітці. Опалення будинку індивідуальне газове, освітлення електричне 220 В. На гасіння пожежі було направлено: АЦ 18 ДПРЧ (3 чол.), АЦ 49 ДПРП (3 чол.), АЦ МПК Новий Яричів (2 чол.), АЦ МПК с.В.Колодно (2 чол.), 14 ДПРЧ м.Буськ (3 чол.), АЦ ЧСПТ ЗТС м.Львів, ОГ Кам'янка-Бузького РВ ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ), МОГ ГУ ДСНС ( ОСОБА_14 ). Пожежу локалізовано о 13 год. 58 хв., ліквідовано о 15 год. 00 хв. за допомогою 5 ств. «Б» та 1 ланки ГДЗС …».
Однак висновки, які були зроблені у цих документах, експерт у своєму експертному висновку не відобразив та не врахував.
Зокрема, в акті про пожежу від 19.06.2018 зазначено, що пожежею знищено дах на площі 194 кв.м, однак ця інформація у висновку не відображена та в подальшому експертом не врахована.
Експертом також не відображено у звіті та не враховано при наданні висновку, що у звіті про причину виникнення пожежі в двоповерховому житловому будинку, яка виникла 19 червня 2018 року по АДРЕСА_2 від 22.06.2018 додатково зазначено, що осередок пожежі вбачається на горищі житлового будинку, з лівої сторони, над житловою квартирою АДРЕСА_3 , оскільки саме тут в найбільшій мірі спостерігались ознаки впливу факторів пожежі (полум'яне горіння, тління, об'ємна температура, найбільше вигорання дерев'яних конструкцій); що при огляді горища було виявлено прокладання електричного проводу по дерев'яному перекритті і в одному місці цього проводу було виявлено пошкодження його цілісності, а на жилах проводу виявлено характерні ознаки слідів короткого замикання у вигляді кулькоподібних оплавлень.
Крім цього, на сторінці 22 висновку експерт ОСОБА_8 зазначає, що оскільки при відповіді на перше питання було встановлено, що осередок пожежі, місце первинного виникнення пожежі у житловому будинку АДРЕСА_1 , що мала місце 19.06.2018, знаходився у правому нижньому куті при вході у приміщення кухні квартири АДРЕСА_2 цього будинку, а тому сейф-пакет експертної служби № 2876368, в якому знаходилися три подвійні проводи, експерт вирішив не досліджувати.
За встановлених обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що експерт не дослідив та не врахував у висновку експертизи дані, які відображені в акті про пожежу від 19.06.2018, в звіті про причину виникнення пожежі в двоповерховому житловому будинку, яка виникла 19 червня 2018 року по АДРЕСА_2 від 22.06.2018, а також не дослідив надіслані йому в сейф-пакеті експертної служби № 2876368 три подвійні проводи, які були вилучені на горищі квартири АДРЕСА_3 цього будинку, та стосовно яких пожежники у звіті про причини пожежі вказали, що саме ці проводи мають характерні ознаки слідів короткого замикання та свідчать про те, що осередок пожежі вбачається на горищі житлового будинку.
Про виявлення вищезазначених електричних проводів на горищі житлового будинку над квартирою позивача експерт у висновку № 2/93Е від 22.10.2018 не вказав, як і не зазначив про можливість (неможливість) у зв'язку з цим короткого замикання, що могло виникнути на горищі та стати причиною пожежі, таке питання судовий експерт ОСОБА_8 не досліджував.
При складанні експертного висновку було порушено вимоги п. 2.3. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5, відповідно до якого експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
З висновку експерта № 2/93Е від 22.10.2018 вбачається, що слідчим суддею призначалась пожежно-технічна експертиза, на вирішення якої ставились питання про причини виникнення пожежі та де знаходиться осередок виникнення пожежі, проте експертом досліджувалось питання причин виникнення короткого замикання в електропроводці, яке повинно вирішуватись під час проведення електротехнічної експертизи.
Як вбачається з відповіді Міністерства юстиції України № 67122/77973-33-23/6.3 від 26.05.2023р. на адвокатський запит адвоката Юхименко Р.І., експерт ОСОБА_8 не вправі був проводити електротехнічну експертизу, оскільки був атестований на проведення експертиз за експертними спеціальностями: дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки (10.8); дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху (5.2.); дослідження обставин та механізму техногенних вибухів (5.4.); дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці (10.5.). Електротехнічна експертиза, під час проведення якої досліджується питання технічної експлуатації електроустаткування, має код 10.18.
Разом з тим, як вбачається із складеного експертом ОСОБА_8 висновку, експерт дійшов висновку про аварійну роботу електромережі у квартирі АДРЕСА_2 у вигляді виникнення великих перехідних опорів, як причину виникнення 19.06.2018 пожежі в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції № 53/5 об'єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо. До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам. У пункті 12.3 наведеного нормативного акту передбачено перелік орієнтовних запитань, які ставляться на вирішення електротехнічної експертизи, до яких належать, зокрема: чи мають струмопровідні частини електрообладнання ознаки аварійних явищ (оплавлення, сліди струмоперевантаження, короткого замикання тощо)? та яка причина виникнення короткого замикання в електрообладнанні споживача?
Отже, дослідження технічної експлуатації електроустаткування відноситься до завдань електротехнічної експертизи (код 10.18), а відтак, експерт ОСОБА_8 вирішував питання, які виходили за межі його кваліфікації як судового експерта.
Відповідно до п.2.2. Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 експерт зобов'язаний заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин.
Судова пожежно-технічна експертиза, за результатами якої складався висновок № 2/93Е від 22.10.2018р., призначалась слідчим суддею Котормус Т.І. у кримінальному провадженні № 12018140220000276 від 23.06.2018 за фактом умисного знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Матеріалами справи підтверджується, що 23.06.2018 з ініціативи мешканців квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було проведено огляд будівлі за фактом пожежі, про що складено акт, з якого вбачається, що огляд проводився за участю завідувача сектору Львівського НДЕКЦ МВС України Шунькіна В.М. (ст. 1 акту), правові підстави для залучення експерта до огляду в акті не зазначено, як і не зазначено, хто був ініціатором його участі в огляді.
11.07.2018 слідчим Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області організовано та проведено огляд місця події за фактом пожежі у житловому будинку АДРЕСА_1 , участь в якому також приймав експерт Львівського НДЕКЦ Шунькін В.М., який 22.10.2018 в межах кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді від 09.07.2018 провів пожежно-технічну експертизу.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Згідно ч. 2 ст. 79 КПК України спеціаліст, експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.
Колегія суддів погоджується з апелянтом, який в суді апеляційної інстанції вказав на те. що оскільки експерт ОСОБА_8 брав участь у проведення огляду будівлі за фактом пожежі 23.06.2018 та 11.07.2018, а тому підлягав самовідводу, а оскільки судовий експерт Шунькін В.М. самовідвід собі не заявив та проводив судову експертизу, а тому складений ним за результатами такої експертизи висновок №2/93Е від 22.10.2018, є недопустимим доказом у справі.
Відповідно до п.2.2. Розділу ІІ Інструкції на експерта покладаються обов'язки провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його; повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.
Як вбачається з експертного висновку, експерт ОСОБА_8 , відповідаючи на питання щодо причин виникнення пожежі, вказує на теплові прояви електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі у вигляді виникнення великих перехідних опорів, однак жодних розрахунків не проводив, опір провідника за формулою не визначав, висновок зробив на припущеннях, зазначаючи, що оскільки на штукатурці у правому ближньому куті кухні квартири відповідача №2 виявлена коса вертикальна штроба, в якій в деяких місцях наявні сліди кіптяви, що може свідчити про плавлення та горіння ізоляції під штукатуркою та керамічною плиткою. Це, на думку експерта, вказує на те, що в даних місцях відбувався нагрів провідників електромережі з послідуючим горінням в результаті великих перехідних опорів, які виникли в результаті неправильного з'єднання провідників електромережі (стор. 25 Висновку).
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази про те, що експерт досліджував електромережу в квартирі АДРЕСА_2 , зокрема, під штукатуркою та керамічною плиткою, де як зазначає експерт, виникли великі перехідні опори.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, який задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 , свої висновки про задоволення позову мотивував актом огляду будівлі за фактом пожежі, протоколом огляду місця події, висновком експерта № 2/93Е від 22.10.2018, поясненнями свідків, якими, як зазначив суд першої інстанції, підтверджується, що причиною пожежі у належній позивачу ОСОБА_5 квартирі АДРЕСА_2 є теплові прояви електричної енергії внаслідок аварійної роботи електромережі у вигляді виникнення великих перехідних опорів та осередок виникнення пожежі знаходиться у правову нижньому куті при вході в приміщення кухні квартири АДРЕСА_2 цього будинку.
Під час апеляційного розгляду даної цивільної справи було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої було доручено експерту Волинського НДЕКЦ МВС, на розгляд та вирішення експерта було поставлено такі запитання: 1) Чи була електромережа в квартирі АДРЕСА_2 у справному стані? Якщо ні, то які причини несправності? 2) Чи мають струмопровідні частини електрообладнання в квартирі АДРЕСА_2 ознаки аварійних явищ (оплавлення, сліди струмоперевантаження, короткого замикання тощо)? 3) Чи спрацювало улаштування електрозахисту при аварійному режимі електроустановки в квартирі АДРЕСА_2 ? Якщо ні, то чим це викликано?
Для вирішення цих питань експертом було надіслано до суду клопотання про надання додаткових матеріалів, зокрема: 1) виконавчої схеми електроустановки квартири АДРЕСА_2 , дійсної станом на час виникнення пожежі - 19 червня 2018 року; 2) дійсних станом на час виникнення пожежі (19 червня 2018 року) даних щодо аварійних режимів роботи лінії електроживлення, від якої здійснювалось електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) проекту електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) протоколів замірів опору ізоляції та опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях квартири АДРЕСА_2 , дійсних станом на час виникнення пожежі - 19 червня 2018 року; 5) протоколу вимірювання опору петлі фаза-ноль квартири АДРЕСА_2 , дійсних станом на час виникнення пожежі - 19 червня 2018 року.
Апелянт в суді апеляційної інстанції вказав на те, що жодного з цих документів не було в розпорядженні експерта ОСОБА_8 при проведенні експертизи, експерт ОСОБА_8 клопотання про надання йому цих додаткових матеріалів не подавав, його висновки грунтуються на припущеннях.
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
А відтак, висновок № 2/93Е від 22.10.2018р. за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи зазначеним вимогам закону не відповідає, є недостовірним та недопустимим доказом, суперечить іншим матеріалам цивільної справи, а саме: акту про пожежу від 19 червня 2018 року, звіту про причину виникнення пожежі в двоповерховому житловому будинку, яка виникла 19 червня 2018 року по АДРЕСА_2 , складеного 22 червня 2018 року, актам огляду та показанням свідків.
Суд першої інстанції вживав заходів для усунення недоліків зазначеної вище експертизи.
Так, 18 грудня 2019 року по даній справі судом призначено повторну пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Яка причина виникнення пожежі, що відбулась 19 червня 2018 року у будинку АДРЕСА_1 та де саме був первинний осередок пожежі?
20.05.2020 року експертом Київського НДІСЕ Шмерего О.Б. надіслано до суду повідомлення № 6117/20-46 про неможливість надання висновку експертизи з безпеки життєдіяльності, оскільки сторона позивача не повідомила експерта про стан об'єкта дослідження, а саме, чи проведені відновлювальні роботи у частині будівлі, належної йому, а також у зв'язку з тим, що суд не надав дозвіл експерту проводити дослідження за наявними матеріалами справи, якщо обстановка на місці пожежі змінена. У повідомленні експерт також зазначив, що ним оглянуто усі відеофайли та електронні фотозображення, які містились на наданому експертові судом носії інформації, та співставлено отриману інформацію з матеріалами справи і матеріалами кримінального провадження, за результатами чого не встановлено можливості визначити місце початкового горіння (осередок пожежі), а тому, неможливо і встановити причину пожежі через недостатність поданих експерту матеріалів для виконання покладених на нього обов'язків.
Також 22 вересня 2020 року по даній справі судом ще раз призначено повторну пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка причина виникнення пожежі, що відбулась 19 червня 2018 року у будинку АДРЕСА_1 та де саме був первинний осередок пожежі?
За результатами проведення пожежно-технічної експертизи складено висновок експерта № СЕ-19/109/15-66ПЖ/20 від 30.04.2021 Івано-Франківського НДЕКЦ. У висновку зазначено наступну інформацію: «… Максимальні вигорання пожежного навантаження за методом порівнянь неможливо на момент огляду, так як в будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено ремонт покрівлі та горища з заміною несучих дерев'яних конструкцій. В квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку повністю проведені ремонтні роботи з заміною конструкцій перекриття та планування приміщень. Також при огляді неможливо визначити направленість горіння по фронту будівлі. Враховуючи вищенаведене неможливо встановити ознаки найбільшого термічного впливу на будівельні конструкції житлової будівлі, а також особливостям дії полум'я на спалимі матеріали, пожежного навантаження. Розглянувши вищевказане неможливо зробити висновок про місце розташування осередку пожежі в житловому будинку по АДРЕСА_1 .» Таким чином, експерти не змогли надати відповідь ні на питання про причину виникнення пожежі, ні на питання про місце розташування осередку пожежі.
Свої висновки про задоволення позову суд першої інстанції обгрунтував показаннями свідків, однак не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_15 , який підтвердив, що в квартирі АДРЕСА_2 нічого не горіло, лише був запах диму, тому вирішив, що майну нічого не загрожує та виносити нічого не став, а зайшовши в квартиру АДРЕСА_3 , побачив, що з квартири йшов сильний дим, тому він не заходив, бо вважав, що це може бути небезпечно для нього, а по приїзді пожежників побачив, що на той час дах над квартирою АДРЕСА_3 впав та було видно відкрите полум'я; а також показання свідків ОСОБА_16 який є начальником караулу 18 ДПРЧ ГУ ДСНС тасвідка ОСОБА_17 , який є заступником начальника 18 ДПРЧ ГУ ДСНС, які пояснили суду, що 19.06.2018, виїхали на пожежу в с. Неслухів, по прибуттю на місце події побачили, що майже весь дах будинку вже прогорів та підрозділом МПК Новий Яричів вже проводилося гасіння пожежі, в результаті розвідки ними було встановлено, що людей в приміщеннях будинку немає, горить дах, є відкрите полум'я в квартирі АДРЕСА_3 , що знаходиться з права на другому поверсі, в квартирі АДРЕСА_2 горіння не було взагалі.
Показання свідків підтверджують доводи апелянта про те, що фактично вогнем була охоплена квартира АДРЕСА_3 та горище, а в квартирі АДРЕСА_2 був лише запах диму.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що пожежа, внаслідок якої позивачу завдана майнова шкода, сталася саме з вини відповідачів, що саме ними були вчинені неправомірні дії, які призвели до виникнення пожежі, про наявність причинного зв'язку між завданою позивачу майновою шкодою та неправомірними, на думку позивача, діями відповідачів, неправомірність яких судом апеляційної інстанції не встановлена.
А відтак, з врахуванням положень частини 1 статті 1166 ЦК України, за відсутності підстав для відповідальності відповідачів за завдану майнову шкоду, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог про відшкодування відповідачами завданої йому майнової шкоди.
Додатковим рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу з кожного по 8 875 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень).
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».
При цьому оскаржувані судові рішення скасовуються повністю, як і додаткове рішення суду першої інстанції, яке є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, провадження № 12-39гс22
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року, то і додаткове рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року, яким вирішено питання витрат на професійну правничу допомогу, також підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена (у зв'язку із перебуванням у відпустці одного з членів колегії суддів) 25 листопада 2024 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк