Справа № 298/1724/23
Іменем України
03 грудня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Кожух О. А., Мацунич М. В.
розглянувши апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на заочне рішення Великоберезнянського районного суду від 10 квітня 2024 року, ухвалене суддею Зизич В. В., по справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору, -
У вересні 2023 року АТ КБ "Приватбанк" пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 13 серпня 2011 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Виконання відповідачем договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 45 500 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі якого відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.
Своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними грошима відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 17.07.2023 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 55 627, 15 грн. З них:
- 45 166, 76 грн. борг по тілу кредиту;
- 10 460, 39 грн. борг по відсотках.
Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, а тому позивач просив стягнути цю заборгованість в розмірі 55 627, 15 грн. у судовому порядку (а.с.1-3).
Заочним рішенням Великоберезнянського районного суду від 10 квітня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.08.2011 року в розмірі 45 166, 76 грн. В решті вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати (а.с.157-163).
На це рішення АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу. З рішенням суду першої інстанції не згідні в частині відмови у позові про стягнення відсотків, оскільки вважають, що таке прийняте без з'ясування усіх обставин справи, належної оцінки доказів. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а останній його не повернув, суд першої інстанції не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту судового розгляду, не встановив дійсних прав та обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору, безпідставно не взяв до уваги довідку про умови кредитування, не перевірив розрахунок заборгованості по кредиту. З огляду на це апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні відсотків, а позов у цій частині задовольнити.
Справа розглядається за правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
В даному випадку предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення місцевого суду в частині правомірності відмови у стягненні нарахованих відсотків за кредитним договором. В решті рішення суду сторонами не оскаржено. Порушень норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, що давало б право апеляційному суду вийти за межі апеляційного оскарження, не встановлено.
Отже, відмовляючи в позові в частині стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, а саме, розміру відсотків, комісії, пені та штрафу.
Однак, такі висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині та ухвалення в цій частині нового рішення по суті позовних вимог (п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 13 серпня 2011 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 45 500 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі якого відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.
До справи додано усі необхідні докази отримання відповідачем кредиту та наявності боргу перед позивачем. Зокрема, заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду», умови та правила надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку про рух коштів.
Виконання відповідачем договору вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування
У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду» зазначено базова відсоткова ставка, термін списання щомісячних платежів, комісія, пеня та інші умови договору (а.с.36). Вказана довідка, так само як і Анкета-Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана позичальником ОСОБА_1 (а.с.35-36).
До справи також додано паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення коштів.
Отже, не дивлячись на погодження всіх умов кредиту, у тому числі вартості та строків повернення кредитних коштів, відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконав, внаслідок чого станом на 17.07.2023 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 55 627, 15 грн. З них:
- 45 166, 76 грн. борг по тілу кредиту;
- 10 460, 39 грн. борг по відсотках.
Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по кредиту, а також випискою про рух коштів. Відмовляючи у позові щодо стягнення нарахованих відсотків суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що ціна договору, а також розмір відсотків не були погоджені між сторонами. Враховуючи помилковість висновків місцевого суду, доведеність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення нарахованих відсотків по кредиту, позов у цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При цьому судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги задоволені в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» 4026 грн. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» - задовольнити.
Заочне рішення Великоберезнянського районного суду від 10 квітня 2024 року в частині відмови у стягненні нарахованих відсотків за кредитним договором - скасувати, ухваливши у цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за нарахованими відсотками по кредитному договору № б/н від 13.08.2011 року в розмірі 10 460, 39 грн., а також сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 4026 грн.
В решті рішення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 грудня 2024 року.
Головуючий:
Судді: