03.12.2024 Справа №607/20760/24 Провадження №2-а/607/402/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00021588 від 20.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що згідно оскаржуваної постанови, 05.08.2024 о 07 год. 21 хв., за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб трьохосний тягач MAN TGS 24.480, д.н.з. НОМЕР_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3 % (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає, що висновки, зазначені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтвердженні належними та допустимими доказами. Зазначає, що на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам, фактичні реальні показники зважування зафіксовано у товарно-транспортній накладній. Оскаржувана постанова не містить обов'язкових відомостей, а саме у постанові відсутні марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо, при обчисленнях відсотку перевищення. Укртрансбезпекою не враховано типу транспортного засобу (трьохосний тягач та трьохосний контейнеровоз), по якому передбачено збільшені вагові норми 44,000 тонн та помилково застосовано норму 40,000 тон, як до звичайної вантажівки. За умови врахування правильного нормативного показника 44 тони, відсоткове співвідношення фактичної загальної ваги до нормативного правильного параметру 44 тони не перевищує 5% шкали, при досягненні якої починають застосовуватись штрафи. При передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та при наявності спірних моментів, Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за його участі, щоб надати можливість на додаткові пояснення, докази тощо, однак відповідач обмежився формальним складанням постанови.
ОСОБА_2 у власності має трьохосний напівпричіп-контейнеровоз WILCOX д.н.з. НОМЕР_2 . Проте, з постанови не зрозуміло, який тип транспортного засобу враховувався, оскільки інформація в постанові відсутня. Позивач вказує, що такої ідентифікації за державним реєстраційним номером трьохосного напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що трьохосний напівпричіп є контейнеровозом, взагалі не здійснено, а було лише ідентифіковано трьохосний тягач MAN TGS 24.480 д.н.з. НОМЕР_1 . Тобто, фактично відповідач, не здійснивши фіксації та не встановивши вид причепу, зробив висновок, що такий силовий тягач, не є контейнеровозом. Таким чином, немає належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована.
Ухвалою судді від 10.10.2024 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 1 статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
21.10.2024 судом отримано відзив на позов, згідно якого Державна служба України з безпеки на транспорті щодо задоволення позову заперечила. Представник зазначив, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які у випадку якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Постановою АА №00021588 від 20.08.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2820 мм, 2-3: 1080 мм, 3-4: 4900 мм, 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 5850 кг, 2 - 5650 кг, 3 - 10500 кг, 4 - 8100 кг, 5 - 8350 кг; 6 - 8350 кг; загальна маса - 46800 кг, висота - 3.74 м; ширина - 2.52 м; довжина - 14.86 м. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі. Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою АА №00021588 від 20.08.2024, загальна маса транспортного засобу склала 50050 кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 12.613% (5.045 тон). Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (46800 - 40000 - 10%*46800)/40000)*100% = 5,3%. Інформація, яка формує об'єктивну сторону порушення, не лише міститься в постанові, але й підтверджуються інформаційними файлами та даними фото фіксації.
Також, зазначив, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.
Щодо твердження позивача про перевезення вантажу контейнеровозом, то за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. У даній справі позивачем не надано доказів використання спеціального колісного
транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Не надано доказів про приймання вантажів для перевезення в контейнерах за наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору - разового
договору. Зазначене також вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за
допомогою контейнерів. Таким чином, позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації, тому у такому разі він мав право
перевозити вантаж з дотриманням п.22.5 Правил дорожнього руху - не більше 40 т., адже навантаження 44 тони допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезення контейнерів.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву та наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних міркувань.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00021588 від 20.08.2024, винесеної головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І., 05.08.2024 о 07 год. 21 хв. за адресою Н-01, км 198+300, Черкаська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 24.480, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.3% (2.12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIM 9,9, строк дії повірки до 26.09.2024.
Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 42120 кг; фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2820 мм, 2-3: 1080 мм, 3-4: 4900 мм, 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 5850 кг, 2 - 5650 кг, 3 - 10500 кг, 4 - 8100 кг, 5 - 8350 кг; 6 - 8350 кг; загальна маса - 46800 кг, висота - 3.74 м; ширина - 2.52 м; довжина - 14.86 м.
Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Транспортні засоби: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN TGS 24.480, 2012 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ; спеціалізований напівпричіп контейнеровоз марки WILCOX TM1000, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 зареєстровані за ТОВ «Агромеханізм-Плюс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 .
Відповідно до договору оренди транспортного засобу №10/07/2024 від 10.07.2024 орендодавець фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язується передати орендареві Товариству з обмеженою відповідальністю «Агромеханізм-Плюс» в строкове платне користування транспортний засіб: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN, 2012 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований ТСЦ 5142, на строк до 31.12.2030.
Згідно із договором оренди транспортного засобу №04/05/2024 від 04.05.2024 орендодавець фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язується передати орендареві Товариству з обмеженою відповідальністю «Агромеханізм-Плюс» в строкове платне користування транспортний засіб: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки WILCOX TM 1000, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований ТСЦ 5142, на строк до 31.12.2030.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою КМ України №103 від 11.02.2015, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема, в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема, в автоматичному режимі.
За змістом ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові КМ України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема, це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 ПДР.
Пунктом 22.5 ПДР України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують для типів транспортних засобів для автомобільних доріг державного значення: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 т, двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т; навантаження на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 м або менше -21 т; понад 1,3 до 1,4 м - 24 т.
Частина 2 ст. 132-1 КУпАП передбачає, що відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 (далі - Порядок №1174).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1174 автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Інформаційно-телекомунікаційна система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - інформаційно-телекомунікаційна система) - система комплексних взаємопов'язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Агентства відновлення, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв'язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку №1174).
Згідно з пунктом 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктами 14, 15 Порядку №1174 встановлено, що інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (пункт 17 Порядку №1174).
Отже, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема, на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, (далі - Інструкція) уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2 та 3 статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині 1 статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Додатком №1 до вказаної Інструкції установлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі повинна містити суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, а зокрема: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Системний аналіз наведених вище норм, дає суду підстави для висновку, що Інструкцією №512 визначено лише форму постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, яка оформляється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції, однак, вимоги до змісту самої постанови не встановлені. Ця форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові, в залежності від обставин вчинення порушення.
Так, оскаржувана постанова, відповідно до вимог пункту 17 Порядку №1174, містить пряме зазначення про те, що позивач допустив перевищення загальної маси кожного транспортного засобу на конкретну (вказану у постановах) кількість відсотків, при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Оскаржувана постанова не містить повні відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), оскільки не містить відомостей про напівпричеп-контейнеровоз, що не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Оскаржувана постанова також не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортних засобів, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів.
Разом з тим, суд зауважує, що спірним в межах цієї справи є застосування до транспортних засобів параметрів, передбачених для контейнеровоза.
Згідно з відміткою у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований напівпричіп Wilcox, д.н.з НОМЕР_8 , є контейнеровозом.
Граничне обмеження загальної маси для відповідного типу транспортних засобів з напівпричепом (контейнеровозом) встановлено на рівні 44 тонн.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Наказ №363) дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Також, Наказом №363 наведено визначення вантажного контейнера як одиницю транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Відповідно до Міжнародної конвенції про безпечні контейнери “контейнер» означає предмет транспортного обладнання: a) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; c) сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: i) не менше 14 кв.м (150 кв. футів) або ii) не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; термін “контейнер» не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.
«Кутові фітинги» означають сукупність отворів і граней у верхній та (або) нижній частинах контейнера, які використовуються для обробки, штабелювання та (або) закріплення.
Відповідач зазначає, що матеріалами фотофіксації не підтверджено відповідного маркування транспортного засобу, яке давало б можливість встановити, що відповідний транспортний засіб є контейнеровозом та використовувався за призначенням під час перевезення вантажу.
Згідно із частиною 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до статті 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту спірної постанови, така не містить повні відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), оскільки не містить відомостей про напівпричіп-контейнеровоз, що не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. При цьому, відповідачем надано суду фото транспортного засобу, який на думку відповідача, порушив вагові обмеження. З цього фото вбачається, що тягач рухався разом із напівпричепом, отже в постанові повинні були бути зазначені відомості про два транспортні засоби (як тягач, так і напівпричіп).
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами того, що транспортний засіб під час перевезення вантажу не використовувався за призначенням саме як контейнеровоз, оскільки перевозив не контейнер.
До того ж, враховуючи факт проведеної державної реєстрації даного напівпричепу як контейнеровоза, суд вважає, що відповідач у межах спірних правовідносин мав класифікувати транспортний засіб, як контейнеровоз.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для тягачів з напівпричепами (контейнеровозами).
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, в їх взаємному зв'язку дає підстави для висновку про не доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Згідно п.2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00021588 від 20.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження - вул. Фізкультури, 9, м. Київ.
Рішення складено та підписано 03.12.2024.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук