Справа № 605/529/24
про залишення без руху
02 грудня 2024 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності заявнику диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 25 червня 1996 року, оскільки у ньому помилково вказано її по батькові.
Дана заява не відповідає вимогам п.2 ч.1 та ч.2 ст.318 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки в ній не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
В порушення вищевказаних вимог закону, заявником до поданої заяви не додано доказів її звернення до Прикарпатського університету імені Василя Стефаника з питанням про внесення виправлення по-батькові в дипломі та письмової відмови вказаного ВУЗу.
Суд акцентує увагу заявниці на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.318 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху, жодним чином не перешкоджає ОСОБА_1 у доступі до правосуддя, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. О. Горуц