02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 208/6104/22
провадження № 61-15672ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильцова Ольга Миколаївна, на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкового договору недійсним,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання спадкового договору недійсним.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2024 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним відмовлено.Арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 квітня 2023 року на квартиру, скасовано. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
23 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильцова О. М.,через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має заначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильцова О. М., не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону, оскільки заявник не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України
У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та зазначає постанови Верховного Суду у справах № 761/23904/19, № 910/17792/17, № 627/907/21, в яких суд касаційної інстанції сформулював певні правові висновки, однак не конкретизує, які саме висновки Верховного Суду, не застосував чи неправильно застосував апеляційний суд.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Також слід звернути увагу, що у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильцова О. М., не зазначено у касаційній скарзі усіх учасників справи, а саме - ОСОБА_2 (відповідача у цій справі).
За змістом пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України укасаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України та відповідача у справі - ОСОБА_2 , його місце проживання чи перебування.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази надсилання копії уточненої редакції касаційної скарги відповідачу - ОСОБА_2 .
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у квітні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн (2 684,00 грн х 0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі за вимогу немайнового характеру, щоіз застосуванням коефіцієнту 0,8 складає 1 717,76 грн (1073,60 грн х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Васильцова Ольга Миколаївна, на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до
18 грудня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников