28листопада 2024 року
м. Київ
справа № 372/3102/23
провадження № 61-15264ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності, розірвання шлюбу, поділ майна подружжята
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, у якому просила:
- встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_1 з вересня 2009 року до 24 грудня 2016 року;
- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та нею, зареєстрований
24 грудня 2016 року в Обухівському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 388;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з допоміжними спорудами та земельні ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:046:0026 загальною площею 0,05 га і кадастровим номером 3223110100:046:0027 загальною площею 0,0578 га за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на частину житлового будинку з допоміжними спорудами та земельні ділянки з кадастровим номером 3223110100:01:046:0026 загальною площею 0,05 га і кадастровим номером 3223110100:046:0027 загальною площею 0,0578 га за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
14 лютого 2024 рокурішенням Обухівського районного суду Київської області позов Душеньки Т. І. задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з жовтня 2013 року до 23 грудня
2016 року.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з допоміжними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 3223110100:01:046:0026 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,0578 га з кадастровим номером 3223110100:01:046:0027 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частину житлового будинку з допоміжними спорудами, що розташований за адресою
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 3223110100:01:046:0026 та земельну ділянку площею 0,0578 га з кадастровим номером 3223110100:01:046:0027.
Розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 грудня 2016 року Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №388.
Залишено позивачці прізвище « ОСОБА_2 ».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16 жовтня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року в частині встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділу залишено без змін.
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року в справі № 588/350/15-ц,
від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17, від 22 січня 2020 року в справі
№ 711/2302/18/, від 24 січня 2020 року в справі № 546/912/16-ц, від 23 грудня
2020 року в справі № 757/28231/13-ц, від 08 грудня 2021 року в справі
№ 531/295/19, від 06 грудня 2023 року в справі № 359/9533/18, від 10 квітня
2024 року в справі № 760/20948/16-ц, від 17 липня 2024 року в справі
№ 465/2324/19, від 18 липня 2024 року в справі № 643/13732/21, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди не дослідили зібрані в справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області
від 14 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року.
Витребувати з Обухівського районного суду Київської області цивільну справу
№ 372/3102/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності, розірвання шлюбу, поділ майна подружжя.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська