26 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 161/15317/23
провадження № 61-6701ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення та
23 січня 2024 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання квартири та об'єднання в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя
особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення відмовлено.
26 березня 2024 року ухвалою Волинського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука А. В. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року.
07 травня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, в якій просить її скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не мав правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження в справі, оскільки відповідач перебуває за межами України з 13 лютого 2022 року, а з ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року ознайомився лише 01 квітня
2024 року, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущений.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України
суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву
про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнірук А. В. звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року.
Апеляційним судом встановлено, що адвокат Кушнірук А. В. є користувачем електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та під час реєстрації вказав адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вона є його офіційною електронною адресою в розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21
(далі - Положення).
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року в електронному вигляді «Ухвала» в справі 161/15317/23 надіслана 23 січня
2024 року о 16:00:35 год одержувачу на його електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки
23 січня 2024 року о16:30:21.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції вважав неповажною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження посилання представника відповідача на положення статті 354 ЦПК України із вказівкою про отримання копії оскаржуваної ухвали суду 14 лютого 2024 року, оскільки апеляційна скарга подана до апеляційного суду 15 лютого 2024 року, тобто на 23-й день з дня вручення йому відповідної ухвали суду в електронному кабінеті ЄСІТС.
22 лютого 2024 року ухвалою Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука А. В. залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, та надано строк тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме для звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які б могли об'єктивного свідчити, що строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущений з поважних причин.
05 березня 2024 року на виконання ухвали апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_4 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року.
05 березня 2024 року ухвалою Волинського апеляційного суду відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки заявником не наведено та не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які б могли об'єктивного свідчити, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, тому відповідачу продовжено на десять днів термін на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року.
26 березня 2024 року ухвалою Волинського апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука А. В. на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали Волинського апеляційного суду від 05 березня 2024 надіслано на адресу відповідача ОСОБА_1 , вказану в апеляційній скарзі (пр-т Волі, 22/82, м. Луцьк, 43010) та його представнику ОСОБА_4 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та до електронного кабінету.
Із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вбачається, що кореспонденція на адресу відповідача ОСОБА_1 з копією ухвали суду від 05 березня 2024 року повернулася до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Однак всупереч наведеним правовим нормам ОСОБА_1 не цікавився станом поданої апеляційної скарги, самоусунувся від виконання обов'язку добросовісно здійснювати процесуальні права, вказані в ухвалі суду недоліки не усунув.
Статтею 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Положеннями частини сьомої статті 272 ЦПК України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року в справі № 480/8341/23.
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Зважаючи на наведене, доводи позивача про те, що він особисто не був повідомлений про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також про результат її розгляду, незважаючи на участь у судовому процесі уповноваженого ним представника - адвоката Кушнірука А. В., є безпідставними.
Тривале перебування відповідача ОСОБА_1 поза межами України не підтверджує поважність причин, які завадили адвокату подати апеляційну скаргу в межах визначеного для цього строку або, щонайменше, повідомити позивачеві про результат розгляду справи, що принаймні спонукало би позивача звернутися до з апеляційною скаргою у розумний для цього строк.
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків. Для суду наявність представника відповідача у судовому процесі має ті самі процесуальні наслідки, що й участь безпосередньо відповідача.
Відповідач може брати участь одночасно з представником, зокрема й отримувати судові рішення та інші процесуальні документи, проте, участь представника дає суду достатні підстави комунікувати з ним у визначений процесуальним законом спосіб, що, відтак, впливає на реалізацію прав та обов'язків особи, інтереси якої цей представник (адвокат) репрезентує.
Згідно з довідкою про доставку електронного документа процесуальний документ в електронному вигляді «Ухвала одноособова» від 05 березня
2024 року в справі 161/15317/23 надіслано представнику відповідача
ОСОБА_4 до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету 05 березня 2024 року об 22:19:35 год. Також документ в електронному вигляді «Ухвала одноособова» від 05 березня 2024 року в справі 161/15317/23 доставлено до електронної скриньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 05 березня 2024 року о 16:37:32 год (довідка про доставку електронного листа).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд надсилає будь-які документи в справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Приписами частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Інші доводи касаційної скарги стосуються розгляду питання щодо відмови в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , що не є предметом касаційного оскарження, а тому вони до уваги не приймаються.
Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у зв'язку з тим, що скаржником у визначений судом строк не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, ухвалені з дотриманням норм процесуального права.
Верховний Суд виснує, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська