28 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 128/4650/23
провадження № 61-2860ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та
23 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року, в якій просить її скасувати та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
06 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для уточнення касаційної скарги в частині зазначення повних відомостей стосовно себе та відповідачів з наданням до Верховного Суду виправленої касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи; для сплати судового збору.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Копію вказаної ухвали направлено заявнику на зазначену в касаційній скарзі адресу.
19 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, подано касаційну скаргу та її копії для учасників справи та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зазначені в ухвалі вимоги в повному обсязі не були виконані, оскільки заявником на виконання ухвали Верховного Суду від 06 березня 2024 року не надано документів на підтвердження сплати судового збору, проте заявлено клопотання про звільнення від його сплати у зв'язку зі скрутним майновим станом.
22 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 лютого
2024 року; продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду
від 06 березня 2024 року.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в якому він просив надати інформацію про документи, які потрібні для звільнення його від сплати судового збору.
Заявник у клопотанні, поданому на виконання ухвали Верховного Суду
від 22 березня 2024 року, посилається на скрутний майновий стан, просить повторно розглянути клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
22 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У цій же ухвалі ОСОБА_1 роз'яснено, що йому необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу та заяву/клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з підписом, розташованим після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
У листопаді 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Однак належним чином недоліки касаційної скарги стосовно сплати судового збору за подачу касаційної скарги заявником не виконано.
У своєму клопотанні ОСОБА_1 надає оцінку ухвалам Верховного Суду у вказаній справі, наголошує, що свідоме вимагання судом довідок, які не мають жодного відношення до його майнового стану, свідчить про надмірний формалізм.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.
Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційноїінстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Отримавши ухвалу Верховного Суду від 22 жовтня2024 року про продовження строку про залишення касаційної скарги без руху, заявник повністю не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, не сплатив судовий збір та не надав документів, які б свідчили про його скрутний майновий стан і наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Повторний розгляд клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору на підставі документів, яким надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 22 березня 2024 року, не передбачено.
Тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська