Ухвала від 02.12.2024 по справі 2-141/11

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 2-141/11

провадження № 61-10259ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

Розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області

від 26 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 05 червня 2024 року в справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», боржник - ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про звернення стягнення на майно боржника та

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О. С. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

26 лютого 2024 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області подання задоволено.

Звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_3 , яке не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме житловий будинок загальною площею 456,06 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, з метою виконання виконавчого листа № 2-141/2011, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області 04 липня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 161/17/М4 в розмірі 97 935,92 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 820 996,01 грн, та 1 700,00 грн судового збору, 120,00 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та звернуто стягнення на земельну ділянку з кадастровим номером 2322189000:09:003:0505, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: р.№ 213, виданого 12 квітня 2017 року приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Процюк Н. П., по 1/2 частині ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , на якій розташований житловий будинок загальною площею 465,06 кв. м.

05 червня 2024 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 26 лютого 2024 року -залишено без змін.

17 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 26 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні подання.

12 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для сплати судового збору в розмірі 484,48 грн, надання доказів, які б підтвердили надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Копії ухвал направлено ОСОБА_1 на вказану в касаційній скарзі адресу, адвокату Бахмуту М. С. - до електронного кабінету системи «Електронний суд».

16 серпня 2024 року адвокат Бахмут М. С. в системі «Електронний суд» отримав копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

16 вересня 2024 року до Верховного Суду повернулося поштове повідомлення про отримання ОСОБА_1 особисто копії ухвали Верховного суду від 12 серпня

2024 року.

Станом на 02 грудня 2024 року вимоги ухвали про залишеннякасаційної скарги без руху не виконано.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 12 серпня2024 року про залишення касаційної скарги без руху, ні ОСОБА_1 , ні її представник - адвокат Бахмут М. С. не виконали у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду впостанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 26 лютого

2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 05 червня 2024 року в справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», боржник - ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про звернення стягнення на майно боржника вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська