27 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 752/21544/18
Провадження № 61-10229св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.
розглянув клопотання ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання нечинним рішення органу опіки та піклування, визначення місця проживання дитини з батьком, визначення способів участі батька в особистому вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та
12 грудня 2023 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задоволено частково. Визначено порядок та способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 10 год. до 16 год. в населеному пункті за місцем проживання дитини - ОСОБА_2 , у присутності матері дитини ОСОБА_3 . перші три місяці з дня набрання рішенням законної сили (після спливу вказаного строку - без присутності матері дитини);
- через три місяці - другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. п'ятниці до 18 год. наступної за нею неділі,
- у понеділок, середу та п'ятницю, першого та третього тижня кожного місяця з 14 год. до 18 год.;
- у вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год. до 18 год.;
- необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного засобу зв'язку;
Спільний відпочинок батька з донькою:
- щорічно під час осінніх, зимових, весняних канікул дитини - половина канікул;
- щорічно під час літніх канікул - 15 днів кожного місяця літніх канікул;
- святкування дня народження батька дитини разом з дитиною. Винятковими випадками неможливості cвяткування є відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні/відпочинку разом з матір'ю в межах встановленого графіку участі у вихованні, або хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;
- святкування Нового Року, Різдва - поперемінно рік через рік, кожного непарного року;
- святкування дня народження дитини - ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного непарного року;
- у разі перебування дитини з матір'ю на Новий Рік та день народження визначити ОСОБА_1 побачення з дитиною в ці дні з 12 год. до 16 год.
Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування.
Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв'язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.
Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв'язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування з дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров'я. У разі лікування дитини в стаціонарному закладі охорони здоров'я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов'язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.
Зобов'язано ОСОБА_3 :
- повідомляти про зміну місця перебування ОСОБА_2 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення засобом телефонного зв'язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_1 ;
- повідомити ОСОБА_1 телефонний номер для надання йому можливості регулярно спілкуватись з ОСОБА_2 засобами телефонного зв'язку;
- не перешкоджати ОСОБА_1 в прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за встановленими порядком та способами.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_3
06 червня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв адвокат Голосов Ю. В., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діяв в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року залишено без змін.
15 липня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Каращенко Ю. В.засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , провадження за позовом в частині ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , закрити, в частині позову ОСОБА_1 передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в справі.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить розглянути в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78), § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78), § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу в справі № 752/21544/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони вже надали аргументи щодо поданої касаційної скарги та суті спору, вона розглядатиметься без виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.
Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю учасників справи немає, тому у задоволенні клопотання, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін потрібно відмовити.
Керуючись статтями 7, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська