02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 128/1124/24
провадження № 61-15726ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, повернуто заявнику.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення повернуто заявнику.
16 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у зазначеній вище справі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню з огляду на наступне.
Згідно статті 389 ЦПК України до Верховного Суду учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку судові рішення судів попередніх інстанцій.
Касаційна скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту, які визначені статтею 392 ЦПК України. У касаційній скарзі повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення (ухвала), що оскаржується; 5) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; 8) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Подана ОСОБА_1 касаційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02).
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до суддів апеляційної та касаційної інстанцій та судової влади загалом, а також надає зневажливу оцінку процесуальних дій та рішень у справі, яка не стосується прав, свобод та інтересів позивача, є виявом очевидної неповаги та не спрямована на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Такий виклад касаційної скарги є виявом неповаги до суду, а тому Верховний Суд констатує, що подання цієї скарги є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
Отже, Верховний Суд визнає касаційну скаргу ОСОБА_1 у цій редакції проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв'язку з чим скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 44, 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров