26 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 524/8208/23
провадження № 61-3213св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка»,
відповідачі: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державна казначейська служба України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року в складі судді Предоляк О. С. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року в складі колегії суддів Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
У жовтні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» (далі - товариство, ТОВ «Фірма «Берізка») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
За змістом позовної заяви ТОВ «Фірма «Берізка» подало цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені відомості щодо заяви представника ТОВ «Фірма «Берізка» Олефіра П. П. від 03 березня 2023 року про вчинення протягом 2011-2020 років державним виконавцем Братчун О. О. та приватним виконавцем Скрипником В. Л. кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України.
Товариство зазначило, що вважає наявним у діях державного виконавця Братчун О. О. та приватного виконавця Скрипника В. Л. складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України.
Посилаючись на те, що відповідачі завдали товариству матеріальну та моральну шкоду внаслідок вчинення злочину, уточнивши позовні вимоги, ТОВ «Фірма «Берізка» просило суд стягнути з відповідачів завдану шкоду:
- з Державного бюджету України - матеріальну шкоду у розмірі 5 320 087,20 грн, завдану ТОВ «Фірма «Берізка» державним виконавцем Братчун О. О. недійсним (нікчемним) актом № 32189927 від 06 лютого 2015 року, про передачу стягувачам приміщень, належних ТОВ «Фірма «Берізка» у будинку АДРЕСА_1 , та моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн, завдану ТОВ «Фірма «Берізка» внаслідок протидії здійснення законної господарської діяльності;
- з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. -
матеріальну шкоду в розмірі 2 891 390,00 грн, завдану ТОВ «Фірма «Берізка» недійсним (нікчемним) актом про проведені електронні торги від 27 липня 2018 року, та моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн, завдану ТОВ «Фірма «Берізка» внаслідок протидії здійснення законної господарської діяльності;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька міська друкарня» - матеріальну шкоду в розмірі 15 506 200,00 грн;
- з ОСОБА_2 - матеріальну шкоду в розмірі 180 559,24 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2023 року позовну заяву ТОВ «Фірма «Берізка» залишено без руху.
Ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ «Фірма «Берізка» без руху мотивовано тим, що така позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України. Зокрема, цивільний позов пред'явлено до п'яти відповідачів, проте не зазначено, хто з них має статус підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначитися з тим, хто є належним відповідачем відповідно до частини першої статті 128 КПК України.
Місцевий суд вказав, що цивільний позов подається до органу досудового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження, однак товариство не надало доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження № 12023170500000587 перебуває на розгляді в Автозаводському районному суді м. Кременчука Полтавської області, що є єдиною підставою для подання цього позову до указаного суду і його розгляду цим судом.
Крім того, товариство не зазначило чи прийнято процесуальне рішення органами досудового розслідування за результатами розгляду кримінального провадження, чи має ТОВ «Фірма «Берізка» статус потерпілого, що є єдиною підставою для подання товариством позову.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року позовну заяву ТОВ «Фірма «Берізка» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної казначейської служби Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на 21 листопада 2023 року заявником не усунуті недоліки позовної заяви, що унеможливлює прийняття судом та розгляд відповідного позову, у зв'язку із чим позовна заява підлягає визнанню її неподаною та поверненню позивачу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Не погоджуючись з ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року ТОВ «Фірма» Берізка» оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Фірма «Берізка» залишено без задоволення, судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судове рішення місцевого суду відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 і 177 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву без руху. 20 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали місцевого суду від 02 листопада 2023 року представник позивача ТОВ «Фірма «Берізка» подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак ця заява не містила усунення всіх недоліків позовної заяви, не відповідала вимогам, визначеним статтею 175 ЦПК України, та не містила додатків і копій всіх документів, що додаються до неї, як це встановлено статтею 177 ЦПК України. Наведене позбавило можливості суд першої інстанції у спосіб, передбачений процесуальним законом, прийняти до провадження подану заяву.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
01 березня 2024 року ТОВ «Фірма «Берізка» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, уточнивши вимоги якої, просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Заявник указує на те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, помилково не взяв до уваги докази, зібрані у справі № 524/7552/18.
Внаслідок вчинення відповідачами злочинів товариству завдано матеріальну та моральну шкоду, що залишилося без уваги судами попередніх інстанцій. Також ТОВ «Фірма «Берізка» зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу з порушенням предметної підсудності, оскільки апеляційна скарга підлягала розгляду колегією суддів судової палати з кримінальних справ.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду у липні 2024 року, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції.
У відзиві зазначено, що:
касаційна скарга ТОВ «Фірма «Берізка» є необґрунтованою, а її доводи не відповідають приписам законодавства;
за змістом позовної заяви ТОВ «Фірма «Берізка» подало цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023170500000587;
підстави та порядок подання цивільного позову у кримінальному провадженні врегульовано статтею 128 КПК України, згідно з вимогами частин четвертої-п'ятої якої форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства;
суд першої інстанції правомірно залишив без руху позовну заяву ТОВ «Фірма «Берізка», оскільки вона не відповідала вимогам статті 175 ЦПК України. При цьому місцевий суд указав про недоліки позовної заяви, які заважали суду прийняти цю позовну заяву. Оскільки недоліки позовної заяви позивач не усунув, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ЦПК України визнав позовну заяву неподаною та повернув її заявнику;
суд першої інстанції також правомірно вказав на те, що ТОВ «Фірма «Берізка» не надало суду відомостей про: залучення товариства у справу як потерпілого, що надало б йому право на пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні; процесуальний статус осіб, зазначених у позові відповідачами, у кримінальному провадженні, без чого їх неможливо визначити саме як відповідачів за цивільним позовом у кримінальному провадженні; перебування кримінального провадження на розгляді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, що є єдиною обставиною, за якої можливо подати цивільний позов у кримінальному провадженні до відповідного суду (до початку розгляду кримінального провадження по суті). Усі перераховані недоліки, які заявником не були усунуті, позбавили суд можливості прийняти цивільний позов у кримінальному провадженні до розгляду за правилами КПК України.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Суди встановили, що у жовтні 2023 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фірма «Берізка» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а. с. 1-21, 25).
Згідно зі змістом позовної заяви ТОВ «Фірма «Берізка» подало цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023170500000587 обґрунтовано тим, що 04 березня 2023 року до ЄРДР внесені відомості щодо заяви представника ТОВ «Фірма «Берізка» Олефіра П. П. від 03 березня 2023 року про вчинення невстановленими особами протягом 2011-2020 рр. кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України (а. с. 35).
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2023 року позовну заяву ТОВ «Фірма «Берізка» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної казначейської служби Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без руху, оскільки така позовна заява не відповідає вимогам, які визначені статтею 175 ЦПК України.
Суд першої інстанції встановив такі недоліки позовної заяви:
- цивільний позов у кримінальному провадженні пред'явлено до п'яти відповідачів, проте не зазначено, хто з них має статус підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначитись з тим, хто є належним відповідачем за цивільним позовом у кримінальному провадженні відповідно до частини першої статті 128 КПК України.
- цивільний позов у кримінальному провадженні подається до органу досудового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження, однак товариство не надало доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження № 12023170500000587 перебуває на розгляді в Автозаводському районному суді м. Кременчука Полтавської області, що є єдиною підставою для подання цього позову до указаного суду і його розгляду цим судом.
- товариство не зазначило чи прийнято процесуальне рішення органами досудового розслідування за результатами розгляду кримінального провадження № 12023170500000587 щодо ТОВ «Фірма «Берізка», а саме чи має товариство статус потерпілого у кримінальному провадженні, що є єдиною підставою для подання відповідного цивільного позову у кримінальному провадженні.
20 листопада 2023 року на виконання вимог місцевого суду представником ТОВ «Фірма «Берізка» подало заяву про усунення недоліків цивільного позову у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Щодо усунення недоліку про те, що у позовній заяві не зазначено хто з відповідачів має статус підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні товариство вказало, що відповідачів у позовній заяві визначено згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 524/7552/18 за скаргою ТОВ «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О. О. та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л.
У справі № 524/7552/18 (провадження № 61-8108св21) Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та залишив без розгляду скаргу ТОВ «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О. О. та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л., зазначивши таке: «Ураховуючи, що власником спірного майна став переможець торгів від 03 травня 2018 року ОСОБА_3 , ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі ОСОБА_3 і приватного виконавця як відповідачів, у межах якого і буде надаватися оцінка, у тому числі й діям приватного виконавця щодо передачі майна, а не звернення у порядку судового контролю за виконанням судових рішень […] Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ТОВ «Фірма «Берізка» є дії та бездіяльність приватного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов'язків інших осіб, зокрема ОСОБА_3 , до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову».
Посилаючись на зазначене, товариство вважало, що правильно визначило відповідачів під час звернення з цивільним позовом у кримінальному провадженні.
Щодо усунення недоліку про те, що ТОВ «Фірма «Берізка» не надало доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження № 12023170500000587 перебуває на розгляду у Автозаводському районному суді м. Кременчука Полтавської області, то товариство вказало, що кримінальне провадження зареєстровано та існує, відсутність у суді указаного кримінального провадження не перешкоджає відкриттю провадження за поданим товариством позовом.
Щодо усунення недоліку про те, що ТОВ «Фірма «Берізка» не зазначило чи має воно статус потерпілого у кримінальному провадженні, то товариство вказало, що про його статус як потерпілого свідчить те, що актами державного та приватного виконавців ТОВ «Фірма «Берізка» було позбавлено всього рухомого майна і засобів виробництва, знищено цілісний майновий комплекс товариства, що саме по собі свідчить про те, що ТОВ «Фірма «Берізка» має статус потерпілого.
Інші доводи щодо недоліків позовної заяви, поданої у кримінальному провадженні № 12023170500000587 ТОВ «Фірма «Берізка», відсутні.
Згідно з витягом з ЄРДР від 11 квітня 2023 року 04 березня 2023 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12023170500000587, в ньому міститься така інформація:
«ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): ОСОБА_4 .
Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «3 березня 2023 року до чергової частини Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла заява представника ТОВ «Фірма «Берізка» Олефіра П. П. про те, що невстановлені особи, протягом 2011-2020 р.р., з метою вчинення ряду кримінальних правопорушень пов'язаних з заволодінням майном підприємства, підробили офіційні документи на підставі яких в ході судових розглядів прийнято рішення не на користь юридичної особи.
ПІБ, дата народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї: інформація відсутня.
Наслідок розслідування кримінального правопорушення: інформація відсутня».
Суди установили, що позовна заява ТОВ «Фірма «Берізка» не відповідає вимогам, встановленим у статті 175 ЦПК України та не містить додатків і копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до вимог статті 177 ЦПК України, що позбавляє можливості у спосіб, встановлений процесуальним законом, прийняти до провадження подану позовну заяву.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши позиції учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є неприйнятними з огляду на таке.
Суд встановили, що ТОВ «Фірма «Берізка» подало до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області цивільний позов у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Підстави та порядок подання цивільного позову у кримінальному провадженні врегульовано статтею 128 КПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Аналіз змісту указаної норми свідчить про те, що:
- правом пред'явити цивільний позов у кримінальному провадженні наділена особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, що кореспондується із визначенням поняття «потерпілий», яке викладено у частині першій статті 55 КПК України (потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди);
- такий цивільний позов пред'являється під час кримінального провадження до початку судового розгляду, тобто цивільний позов подається до органу досудового розслідування або до суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження;
- цивільний позов у кримінальному провадженні пред'являється до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Тобто обставини щодо статусу потерпілого у кримінальному провадженні для пред'явника цивільного позову (цивільного позивача), обставини щодо статусу підозрюваного та/або обвинуваченого у кримінальному провадженні для осіб, до яких подано цивільний позов, а також визначення місця де перебуває на розгляді кримінальне провадження є визначальними для правильного вирішення прийнятності цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною четвертою статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини п'ятої статті 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За вимогами пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив такі недоліки позовної заяви:
- цивільний позов у кримінальному провадженні пред'явлено до п'яти відповідачів, проте не зазначено, хто з них має статус підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначитись хто є належним відповідачем за цивільним позовом у кримінальному провадженні відповідно до частини першої статті 128 КПК України.
- цивільний позов у кримінальному провадженні подається до органу досудового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження, однак товариство не надало доказів на підтвердження того, що кримінальне провадження № 12023170500000587 перебуває на розгляду у Автозаводському районному суді м. Кременчука Полтавської області, що є єдиною підставою для подання цього позову до указаного суду і його розгляду цим судом.
- товариством не зазначено чи прийнято процесуальне рішення органами досудового розслідування за результатами розгляду спірного кримінального провадження щодо ТОВ «Фірма «Берізка», а саме чи має товариство статус потерпілого у кримінальному провадженні, що є єдиною підставою для подання останнім відповідного цивільного позову у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
20 листопада 2023 року на виконання вимог ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 листопада 2023 року представник ТОВ «Фірма «Берізка» подав заяву щодо усунення недоліків позовної заяви, поданої у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Суди установили, що визначені ухвалою суду першої інстанції недоліки вказаної позовної заяви товариство не усунуло.
Відповідно до вимог частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Установивши у цій справі, що ТОВ «Фірма «Берізка» не усунуло недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано визнав її неподаною та повернув заявнику.
З таким висновком судів колегія суддів Верховного Суду погоджується, оскільки за встановлених судами обставин цієї справи під час вирішення питання про прийняття цивільного позову у кримінальному провадженні ТОВ «Фірма «Берізка» не підтвердило свій статус потерпілого у відповідному кримінальному провадженні, статус підозрюваних та/або обвинувачених у кримінальному провадженні осіб, які визначені товариством відповідачами у цьому цивільному позові, а також того, що кримінальне провадження перебуває на розгляді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, що в сукупності є необхідним для прийняття судом до провадження відповідного цивільного позову.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, а також до помилкового визначення заявником характеру спірних правовідносин, і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскаржених судових рішень, які відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі стало посилання заявника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Верховний Суд у цій справі не установив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Положення КПК України, які регулюють підстави та порядок розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні не містять окремих статей, які закріплюють вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, однак передбачають бланкетну норму, яка відсилає до відповідних положень ЦПК України та визначає, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства (частина четверта статті 128 КПК України).
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, яка пред'являється у порядку цивільного судочинства визначені статтями 175, 177 ЦПК України, а наслідки недотримання учасником справи відповідних вимог статтею 185 ЦПК України, які суди попередніх інстанцій у цій справі застосували правильно.
Тому доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не підтвердилися.
Є неприйнятними також доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, помилково не взяв до уваги докази, зібрані у справі № 524/7552/18.
У справі, яка переглядається, висновки судів зводилися до того, що заявник не підтвердив своїх вимог щодо прийняття судом цивільного позову у кримінальному провадженні, підстави та порядок подання якого врегульовано статтею 128 КПК України. Водночас у справі № 524/7552/18 (постанова Верховного Суду від 27 липня 2022 року, провадження № 61-8108св21) суди розглянули скаргу ТОВ «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О. О. та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л.
Тому установлені судами фактичні обставини у справі № 524/7552/18 та у справі, яка переглядається, не стосуються обставин прийняття судом першої інстанції поданого ТОВ «Фірма «Берізка» цивільного позову у кримінальному провадженні № 12023170500000587.
Доводи заявника в цій частині зводяться до помилкового ототожнення понять цивільного позову у кримінальному провадженні та позову у цивільній справі, що не може бути підставою для скасування оскаржених судових рішень.
Доводи касаційної скарги про те, що внаслідок вчинення відповідачами злочинів товариству завдано матеріальну та моральну шкоду, що, на думку заявника, залишили без уваги суди попередніх інстанцій, не стосуються висновків, які стали підставою для ухвалення оскаржених судових рішень про визнання неподаною та повернення товариству позовної заяви.
Безпідставними також є доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу з порушенням предметної підсудності, оскільки апеляційна скарга підлягала розгляду колегією суддів судової палати з кримінальних справ. У випадку існування підстав для прийняття поданого заявником цивільного позову у кримінальному провадженні, прийняття його судом та розгляду в межах кримінального провадження з ухваленням щодо такого цивільного позову відповідного судового рішення по суті та його оскарженні безумовно мало б відбуватися за правилами КПК України в порядку кримінального судочинства.
Однак указаний цивільний позов у кримінальному провадженні судом не прийнято до розгляду, позовну заяву визнано неподаною з підстави недотримання ТОВ «Фірма «Берізка» вимог ЦПК України та повернуто заявнику, що спростовує відповідні доводи касаційної скарги про порушенням апеляційним судом предметної підсудності.
Зазначені заявником доводи у взаємозв'язку із дослідженими судами фактичними обставинами щодо визнання неподаною позовної заяви та її повернення у кримінальному провадженні не дають Верховному Суду підстав вважати, що оспорений висновок судів є непропорційним втручанням у право заявника на доступ до правосуддя або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення принципу верховенства права, оскільки повернення відповідного цивільного позову є наслідком невиконання заявником легітимних та пропорційних вимог чинного процесуального закону.
Крім того, суди попередніх інстанцій роз'яснили заявнику, що відповідно до положень частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Колегією суддів враховано усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (CASE «RUIZ TORIJA V. SPAIN», серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги, на думку колегії суддів, слід відмовити, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська