26 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 185/8241/21
провадження № 61-14582ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху до надходження до Дніпровського апеляційного суду цієї цивільної справи.
17 вересня 2024 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2022 року залишена без руху для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, на підставі частини третьої
статті 185 та частини другої статті 357 ЦПК, оскільки заявник не усунув недоліки та не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
28 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Давидов Д. О. засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Вимоги вказаної ухвали заявник виконав та сплатив судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявника без урахування пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач є учасником бойових дій та користується відповідними пільгами для такої категорії громадян України.
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Давидов Д.О., подав апеляційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2022 року до Дніпровського апеляційного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що відповідно до пункту 13
частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він має бути звільнений від плати судового збору оскільки він є учасником бойових дій.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху до надходження до Дніпровського апеляційного суду даної цивільної справи.
17 вересня 2024 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2022 року залишена без руху для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Залишаючи без руху скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд керувався тим, що відповідач ОСОБА_1 , як учасник бойових дій оскаржує рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 12 квітня 2022 року про стягнення боргу за договором позики, тобто зазначений спір у розумінні вказаних положень закону не пов'язаний із захистом порушених прав відповідача саме як учасника бойових дій.
Отже, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, на підставі частини третьої
статті 185 та частини другої статті 357 ЦПК, оскільки заявник не усунув недоліки та не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсилочний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказану правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що відповідач ОСОБА_1 , як учасник бойових дій оскаржує рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2022 року про стягнення боргу за договором позики, тобто зазначений спір у розумінні вказаних норм закону не пов'язаний із захистом порушених прав відповідача саме як учасника бойових дій. Отже, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах.
А тому з огляду на те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, а саме не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, апеляційний суд обґрунтовано повернув скаргу на підставі частини третьої статті 185 та частини другої
статті 357 ЦПК.
Доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу заявника без урахування пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач є учасником бойових дій та користується відповідними пільгами для такої категорії громадян України є необґрунтованими та спростовуються правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2020 року у справі
№ 545/1149/17.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська