465/5363/24
2-а/465/255/24
Іменем України
15.11.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Назаркевича С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 отримав відповідь Франківського відділу державної виконавчої служби від 20.06.2024 року, зокрема супровідний лист та копію оскаржуваної постанови серії ЕГА № 1212738 у справі про адміністративне правопорушення, з якої позивачу стало відомо, що відносно нього винесена постанова від 20.10.2023 року, згідно якої на нього накладено штраф в розмірі 51 грн. за те, що він начебто перебував за адресою: АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, чого насправді не було та всі факти в такій постанові є надуманими.
Так, в оскаржуваній постанові серії ЕГА № 1212738 від 20.10.2023 року, зокрема, зазначено, що «20.10.2023 року о 23 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці за адресою: вул. Героїв УПА, 77, перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушував громадський спокій та людську мораль, ураховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 Кодексу України про адміністративне правопорушення» та накладено штраф у розмірі 51 грн.
Вищевказана постанова серії ЕГА № 1212738 від 20.10.2023 року, як стверджує позивач, є незаконною та протиправною і такою, яка підлягає скасуванню, зважаючи на наступне. Не було факту вчинення позивачем будь-яких адміністративних правопорушень, в т.ч. передбачених ч.1 ст. 178 КУпАП, оскільки такий взагалі не перебував по вказаній у постанові адресі та взагалі не вживав алкогольних напоїв у вказаний період часу. Відповідно, подія, яка описана у фабулі постанови, не існувала, а тому, в діях ОСОБА_2 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП. Складення працівниками поліції оскаржуваної постанови відбувалось у відсутності позивача, ймовірно, лише із використанням його паспортних даних, що, в свою чергу, є неприпустимим та позбавило позивача права скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та відповідно пояснити про відсутність події адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова, окрім того, не була скерована позивачу поштовим відправленням, що позбавило останнього можливості бути проінформованим про її існування.
Враховуючи вищевказане, на переконання позивача, постанова серії ЕГА № 1212738 від 20.10.2023 року є протиправною та такою, яка підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю як самої події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки позивач жодних порушень не вчиняв, а такі є надуманими з боку працівників поліції, які складали оскаржувану постанову.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 26.07.2024 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаниї в ухвалі недоліків.
Після усунення недоліків ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2024 року поновлено позивачу строк на звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
03.10.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що оскаржувану постанову серії ЕГА №1212738, додану до матеріалів справи, надіслано рекомендованим листом за вих.№8048 від 23.10.2023 року. Копію оскаржуваної постанови позивачу надіслано на адресу проживання, зазначену як у постанові, так і в позовній заяві. Також звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова виносилась з дотриманням вимог наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026. Строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис не є збереженим. Управлінню патрульної поліції не були відомі наміри позивача скасовувати постанову та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстраторів того дня. Позов відповідач вважає необгрунтованим, тому просить у задоволенні такого відмовити.
05.11.2024 року представником позивача подано до суду заперечення на відзив на позовну заяву. Зазначає, що вказівка в постанові про направлення позивачу не є належним доказом відправлення оскаржуваної постанови, якими можуть бути відповідна квитанція чи рекомендоване повідомлення про відправлення. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, у поданому відзиві просила справу розглядати у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та його представника, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕГА №1212738 від 20.10.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Згідно оскаржуваної постанови правопорушення полягало в тому, що 20.10.2023 року у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив громадський спокій та людську мораль.
Частиною 1 ст. 178 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені, відеозапису вчиненого правопорушення до відзиву не долучено. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1212738 від 20.10.2023 року, яка оскаржується позивачем.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕГА №1212738 від 20.10.2023 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., слід стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1212738 від 20.10.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.178 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.178 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.11.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ - 40108646.
Cуддя Величко О.В.