Справа № 442/7152/24
провадження №2/457/355/24
26 листопада 2024 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грицьківа В.Т.,
з участю секретаря Ринди О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.08.2024 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості в розмірі 141059,89 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 06.02.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №Р20.00200.004889017, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 41300,00 грн, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору. Банк свої зобов'язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, а позичальник своїх зобов'язань належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.12.2023 заборгованість відповідачки становить 64674,00 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом - 24221,85 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 12280,15 грн; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 28172,00 грн.
Крім того, 20.09.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z06.00200.005694750, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 30827,00 грн, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору. Банк свої зобов'язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, а позичальник своїх зобов'язань належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.12.2023 заборгованість відповідачки становить 76385,89 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом - 28804,08 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 20194,16 грн; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 27387,65 грн.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023. У подальшому 22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за Кредитними договорами № Р20.00200.004889017 від 06.02.2019 та № Z06.00200.005694750 від 20.09.2019. На підставі вищевикладеного, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 28.10.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідачка у встановлений судом строк відзиву на позов не подала.
Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачкою не подано відзиву у встановлений судом строк.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
06.02.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Р20.00200.004889017, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 41300,00 грн, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 1.4 Договору - процентна ставка (змінювана) 15% річних від залишкової суми кредиту.
Згідно п. 1.10 Договору, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Згідно п. 2.1 Договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 6 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Погашення заборгованості за Договором здійснюватиметься у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього Договору; 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
Згідно п. 5.5 Договору, сторони домовились, що строк позовної давності за цим Договором, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлюється Сторонами тривалістю у три роки. Позовна давність щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах, платі за обслуговування кредитної заборгованості, інших грошових внесків, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Також з наданого позивачем Паспорта споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено: ліміт кредиту - 41300,00 грн, строк кредитування - 24 місяці, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом (зарахування кредитних коштів на поточний рахунок споживача), процентна ставка - 15% річних, тип - змінювана, плата за обслуговування кредитної заборгованості - 1,90% щомісячно від початкової суми кредиту.
З копій ордеру-розпорядження № 1 від 06.02.2019 про видачу кредиту вбачається, що ПАТ «Ідея Банк» перерахував на рахунок відповідачки кошти в розмірі 41300,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором Р20.00200.004889017 від 06.02.2019, станом на 19.12.2023 заборгованість відповідачки становить 64674,00 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом - 24221,85 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 12280,15 грн; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 28172,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що 20.09.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування №Z06.00200.005694750, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 30827,00 грн, з яких 2674,49 склав страховий внесок згідно п. 2.1 Договору, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 1.3 Договору - процентна ставка (змінювана) 21,99% річних від залишкової суми кредиту.
Також з наданого позивачем Паспорта споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено: ліміт кредиту - 30827,00 грн, строк кредитування - 36 місяців, спосіб надання кредиту - безготівковий, процентна ставка - 21,99% річних, тип - змінювана, плата за обслуговування кредитної заборгованості - 2,50% щомісячно від початкової суми кредиту.
З копій ордеру-розпорядження № 1 від 20.09.2019 про видачу кредиту убачається, що ПАТ «Ідея Банк» перерахував на рахунок відповідачки кошти в розмірі 28152,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором Z06.00200.005694750 від 20.09.2019, станом на 19.12.2023 заборгованість відповідачки становить 76385,89,00 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом - 28804,08 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 20194,16 грн; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту - 27387,65 грн.
19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023 (а.с.34-40), відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передав (відступив), а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» прийняв права вимоги, в тому числі і за кредитними договорами відповідачки ОСОБА_1 , що визначений у Реєстрах Боржників (а.с. 41-44, 52-55).
Згідно платіжної інструкції від 20.12.2023 № 45 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» проведено фінансування за договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 (а.с. 45).
Відтак, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023 (а.с. 47-51), відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступив, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги, в тому числі і за кредитними договорами відповідачки, що визначені у Реєстрі Боржників (а.с. 52-55).
Згідно платіжної інструкції від 26.12.2023 № 376 ТОВ «ФК «Профіт капітал» проведено фінансування за договором факторингу № 22/12-2023 (а.с.56).
Відтак, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідачки за вищевказаними кредитними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, а також з огляду на приписи частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у сумі 24221,85 грн за договором №Р20.0200.004889017 та за тілом кредиту в сумі 28804,08 грн за договором №Z06.00200.0056947850.
Крім того, позивач, пред'являючи вимоги про стягнення кредитних коштів, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками сумі 12280,15 грн за договором №Р20.0200.004889017 та за відсотками в сумі 20194,16 грн за договором №Z06.00200.0056947850.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме, кредитні договора, оформлені та підписані його сторонами в установленому законом порядку, первинні бухгалтерські документи про зарахування на рахунок позичальника визначених договором коштів.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив.
У свою чергу, відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості суду не надано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що відповідачкою порушені взяті зобов'язання щодо порядку та строків оплати за кредитними договорами, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Р20.00200.004889017 від 06.02.2019 в сумі 36502,00 грн, яка включає: 24221,85 грн заборгованість за тілом кредиту та 12280,15 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; а також заборгованість за кредитним договором № Z06.00200.005694750 від 20.09.2019 в сумі 48998,24 грн, яка включає: 28804,08 грн - заборгованість за тілом кредиту та 20194,16 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Натомість, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за обслуговування кредитів за вказаними договорами задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.
Згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Доказів надання банком відповідачці інформації, передбаченої п. 1.10 Договору № Р20.00200.004889017 від 06.02.2019, матеріали справи не містять.
Також в матералах справи відсутній Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, посилання на який містяться у п. 1,5 Договору кредиту та страхування № Z06.002000.005694750 від 20.09.2019. Додаток № 1 до договору кредиту та страхування № Z06.002000.005694750 від 20.09.2019 не містить переліку постуг, що включають обслуговування кредитної заборгованості, а матеріали справи не містять доказів надання банком відповідачці таких послуг за вказаним договором, тому враховуючи ту обставину, що банком у кредитних договорах була встановлена плата за послуги (кредитне обслуговування), які повинні надаватися безоплатно і в матеріалах справи відсутні докази надання таких послуг банком, то суд приходить до висновку, що з відповідачки не підлягає стягненню заборгованість з оплати за обслуговування кредиту за договором № Р20.00200.004889017 від 06.02.2019 в розмірі 28172,00 грн та за договором Z06.00200.005694750 від 20.09.2019 в розмірі 27387,65 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1816,80 грн та 8400,00 грн відповідно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 256, 257, 261, 267, 509, 512, 514, 525, 530, 611, 625, 1048-1050, 1052, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» 36502,00 грн заборгованості за договором кредиту №Р20.00200.004889017 від 06.02.2019, з яких: 24221,85 - заборгованість за тілом кредиту, 12280,15 - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» 48998,24 грн заборгованості за договором кредиту № Z06.00200.005694750 від 20.09.2019, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 28804,08 грн, заборгованість за відсотками - 20194,16 грн.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» 1816,80 грн судового збору та 8400,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082).
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: В. Т. Грицьків