ЄУНСС: 453/596/24
НП: 1-кп/453/149/24
іменем України
03 грудня 2024 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
найменування кримінального провадження:
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141300000025 від 01.02.2024 року;
відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:
обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель с- АДРЕСА_1 (без реєстрації), громадянин України, з спеціальною технічною освітою, розлучений, має на утриманні четверо дітей, двоє з яких є неповнолітніми, а двоє - малолітніми, депутатом та/чи адвокатом/нотаріусом не являється, не працює, встановленими законодавством України пільгами не користується, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» не перебуває, військовозобов'язаний, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема востаннє засуджений Сколівським районним судом Львівської області за ст. 126-1 та за ст. 390-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, покарання не відбуте, судимість у встановленому порядку не погашена;
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа: ст. 126-1 КК України;
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: з боку сторони обвинувачення - прокурорка Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 ; сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 ;
розглянувши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження (за винятком потерпілої ОСОБА_5 ), -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з котрою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, у період з 09.06.2023 року по 08.11.2023 року, перебуваючи за фактичним місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно своєї колишньої тещі ОСОБА_5 , з якою надалі проживає в одному житлі, психологічне насильство, котре виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, приниженні, що призвело до психічних страждань останньої, а також погіршило якість її життя, зокрема спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання. Так, обвинувачений ОСОБА_3 протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім'ї, тобто вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за що постановами суддів Сколівського районного суду Львівської області від 30.08.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 453/992/23 та номером провадження 3/453/608/23, котра 12.09.2023 року набрала законної сили, від 14.12.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 453/1905/23 та номером провадження 3/453/1143/23, котра 02.01.2024 року набрала законної сили, щоразу був підданий адміністративному стягненню. Незважаючи на такі заходи реагування, обвинувачений ОСОБА_3 правильних висновків для себе не зробив, а, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, він 21.01.2024 року о 22:54 год. та 22.01.2024 року близько 22:30 год., перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, що по АДРЕСА_1 , висловлювався щодо своєї колишньої тещі ОСОБА_5 нецензурною лайкою, гучно кричав, погрожував їй фізичною розправою, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо останньої, й це призвело до її психічних страждань. У результаті таких своїх умисних протиправних дій, котрі полягали у систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї колишньої тещі ОСОБА_5 , в останньої погіршилася якість життя, було принижено її честь та гідність, це викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.
Позиції сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження щодо пред'явленого обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності його позиції, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Зокрема вказав, що дійсно у період з червня по листопад 2023 року за фактичним місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , систематично вчиняв щодо своєї колишньої тещі ОСОБА_5 дії психологічного характеру, а саме голосно кричав, погрожував їй фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою тощо, так як не міг контролювати себе під час сварок з останньою. Підтвердив, що його неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як і до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України, однак він належного значення цьому не надав. Він усвідомлює, що такі його дії є нічим іншим, як домашнім насильством щодо своєї колишньої тещі ОСОБА_5 , й це завдало останній шкоди її психологічному здоров'ю. Востаннє такі події мали місце 21.01.2024 року та 22.01.2024 року, щоразу пізно ввечері, у тому ж житлі, де він, не контролюючи себе, знову голосно кричав, погрожував колишній тещі ОСОБА_5 фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою. На даний час він розуміє значення своїх дій, обіцяє виправитись, так як вже відбуває покарання за попереднім вироком у місцях позбавлення волі, а тому при обранні йому міри покарання покладається на розсуд суду, однак просить його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 у своїй заяві про здійснення цього судового провадження за її відсутності, що була подана 15.10.2024 року через канцелярію Сколівського районного суду Львівської області та зареєстрована в діловодстві за вх. № 7029, одночасно висловила позицію про те, що підтверджує наведені в обвинувальному акті відносно свого колишнього зятя ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України обставини, а також заподіяння останнім упродовж червня-листопада 2023 року внаслідок систематичного вчинення домашнього насильства шкоди її психологічному здоров'ю, а при призначенні йому міри покарання покладається на думку суду, проте, в силу того, що на даний час вже не має до нього жодних претензій майнового та/чи морального характеру, просила його суворо не карати.
Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_3 суті обвинувачення, який винним себе у скоєнні пред'явленого йому обвинувачення за ст. 126-1 КК України визнав повністю, суд визначив обсяг доказів, котрі будуть досліджуватися, та встановив порядок їх обмеженого дослідження, визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки присутні у залі судових засідань сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження проти цього не заперечували, а обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, ніким не оспорюються.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні котрого визнається обвинувачений.
Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і суд також вважає, що дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею чинного на час його скоєння КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою у ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає щире каяття.
Обтяжуючими вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбаченими у ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає вчинення кримінального правопорушення повторно та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема умисну форму вини та мотиви кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, а також особу зазначеного обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, покаявся у скоєному. Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні четверо дітей, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» не перебуває, проте він раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, покарання не відбув.
З урахуванням наведених обставин, а також позиції потерпілої ОСОБА_5 , яка просила суд обвинуваченого ОСОБА_3 суворо не карати, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ст. 126-1 КК України, - у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Одночасно суд не вважає за можливне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені у ст. 91-1 КПК України, як і направлення обвинуваченого ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вже відбуває реальну міру покарання за попереднім вироком та знаходиться у місцях позбавлення волі. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд не вбачає.
З огляду на вказане, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, сукупність встановлених даних про його особу, міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Поряд з цим встановлено, та як уже йшлося вище, що обвинувачений ОСОБА_3 є винним у вищевказаному кримінальному правопорушенні, котре вчинив після ухвалення відносно нього 10.01.2024 року Сколівським районним судом Львівської області вироку у справі за єдиним унікальним номером 453/813/23 та номером судового провадження 1-кп/453/54/24, про його обвинувачення за ст. 126-1 та за ст. 390-1 КК України, котрий 28.05.2024 року набрав законної сили.
Відтак, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вищевказаного та даного вироків, відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 71 КК України, та при цьому врахувати, що загальний строк покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю цих обох вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років.
Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурорки Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, котрі винесені на такий розгляд сторонами кримінального провадження.
Цивільний позов у даному судовому провадженні потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та/чи моральної шкоди, заподіяних внаслідок кримінального правопорушення, не пред'являвся.
Судові витрати на залучення експертів та інші витрати, як і визнані речові докази, у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 351, 358, 368-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На виконання вимог частин 1, 2 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуте ним покарання за ухваленим щодо нього Сколівським районним судом Львівської області 10.01.2024 року вироком у справі за єдиним унікальним номером 453/813/23 та номером судового провадження 1-кп/453/54/24, котрий 28.05.2024 року набрав законної сили, у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, й за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки і 1 (один) місяць.
Рішення щодо запобіжного заходу та початку строку відбування остаточного покарання.
Жоден із визначних чинним КПК України запобіжних заходів щодо засудженого ОСОБА_3 до дати набрання даним вироком суду законної сили не застосовувати.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 09.10.2024 року, тобто з часу фактичного приведення до виконання ухваленого щодо нього Сколівським районним судом Львівської області 10.01.2024 року вироку у справі за єдиним унікальним номером 453/813/23 та номером судового провадження 1-кп/453/54/24, та поміщення його у Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» Міністерства юстиції України.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області
Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Порядок отримання копії вироку.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_3 та прокурорці Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , а потерпілій ОСОБА_5 , - на її відповідне прохання про це.
Вирок проголошено прилюдно 03 грудня 2024 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
Суддя ОСОБА_7