Справа№464/6807/24
пр.№ 3/464/2744/24
02.12.2024 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., за участі захисника Петрини С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП,
ОСОБА_1 , 26 вересня 2024 року о 02:15 год, м. Львів, вул. Липова Алея, 1, керуючи автомобілем марки «Skoda», номерний знак НОМЕР_2 , надав послуги з перевезення пасажирів без державної реєстрації, як суб'єкт господарювання, чим порушив вимоги ст.58 Господарського кодексу України, ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та без ліцензії, передбаченої п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Під час розгляду справи захисник вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення заперечив, мотивуючи, що для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП необхідно систематичність діяння, а ОСОБА_1 таку діяльність здійснив одноразово, доказів про здійснення ним господарської діяльності на постійній основі відсутні.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Пунктом 24 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Частиною 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Вимогами ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Факт вчинення та вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 320211 від 26 вересня 2024 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; даними рапорта поліцейського від 26 вересня 2024 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 з пасажирами був зупинений працівниками поліції під час комендантської години, останній не мав спецперепустки та було встановлено, що він надає послуги з перевезення пасажирів без державної реєстрації як суб'єкт господарювання та без ліцензії; дослідженим під час розгляду справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів, про що сам зазначив на відео, зафіксовано момент передачі грошей та оплати послуг (файл clip-0).
Отже вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення є доведеною, його дії кваліфіковані правильно за ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки він проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, без державної реєстрації як суб'єкт господарювання.
Відсутність відповідної ліцензії на право перевезення пасажирів охоплюється складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ч.1 ст.164 КУпАП й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів.
Таким чином, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника не знайшли свого доказового підтвердження під час судового розгляду, і суддя їх розцінює як спосіб захисту - уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Санкція ч.1 ст.164 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
При накладенні стягнення суддя враховує вимоги ст.33 КУпАП, а саме характер та обставини вчиненого, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь вини. З огляду на наведене вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді мінімального штрафу, що буде, згідно зі ст.23 КУпАП, достатньою мірою відповідальності.
Оскільки, на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУпАП з нього на користь держави слід стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: ГУК Львів/Львівська тг/21081100; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача 268999980313070106000013933 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Державна судова адміністрація України, адреса: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Галина ШАШУРІНА