Єдиний унікальний номер 448/1167/22
Провадження № 3-в/448/6/24
03.12.2024 м. Мостиська
Суддя Мостиського районного суду Львівської області - Гіряк С.І.,розглянувши подання фахівця ІІ категорії Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області - Марії Гринди про вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Мостиського районного суду Львівської області від 30 вересня 2022 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення,
учасники справи - не з'явилися,
встановив:
І. Суть питання, що вирішується
1. 13.11.2024 фахівець ІІ категорії Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області - Марія Гринда звернулася до суду із поданням, погодженим начальником Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації'у Львівській області Ольгою Красінською, в якому просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Мостиського районного суду Львівської області у справі 448/1167/22 від 30 вересня 2022 року.
2. В обґрунтування подання зазначила, що постанова Мостиського районного суду Львівської області стосовно ОСОБА_1 була прийнята до виконання 13 жовтня 2022 року.
ОСОБА_1 неодноразово викликався, однак не з'являвся до органу пробації у зв'язку з проходженням військової служби. 07.09.2023 порушник ОСОБА_1 прибув до Яворівського РС де йому було роз'яснено порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, яке накладено на нього судом та про наслідки у разі ухилення, що відображено у довідці проведення бесіди, яку власноручно підписано порушником. Цього ж дня, Яворівським РС до Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області скеровано направлення на порушника ОСОБА_1 для відбування ним адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
3. 07.09.2023 року з Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області надійшло повідомлення про те, що громадянин ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . 15.03.2024 року отримано відповідь з військової частини НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 рахується в списках даної військової частини, що самовільно залишив територію військової частини з 10.05.2023 року. Матеріали службового розслідування по факту СЗЧ були направлені до територіального управління Державного бюро розслідувань.
4. Проведені розшукові заходи будь-яких результатів не надали. Місце знаходження правопорушника не відоме. По теперішній час суспільно корисні роботи не відбуті. Посилаючись на положення ст. 2 КУпАП, ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договору України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», практику ЄСПЛ, яка за твердженням представника органу пробації дозволяє застосувати положення ст. 80 КК України у цій справі, а також норми ст.ст. 304, 305 КУпАП, просить задовольнити подання в зв'язку з закінченням давності виконання судового рішення.
ІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
5. Представник органу пробації в судове засідання не з'явилася, скерувала заяву про розгляд подання без їхньої участі, зазначила, що подання підтримує та просить задовольнити.
6. ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в суд не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив.
7. Суд вважає за можливим розглянути справу за його відсутності за наявності тих документів, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Встановлені Судом обставини
8. Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 30.09.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді 120 (ста двадцяти) годин суспільно-корисних робіт.
9. 13.10.2022 року вказана постанова Мостиського районного суду Львівської області від 30.09.2022 відносно ОСОБА_1 одержана та прийнята до виконання Яворівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. На виклики органу пробації порушник ОСОБА_1 не з'являвся.
10. 07.09.2023 порушник ОСОБА_1 прибув до Яворівського РС де йому було роз'яснено порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, яке накладено на нього судом та про наслідки у разі ухилення, що відображено у довідці проведення бесіди, яку власноручно підписано порушником. З пояснень від 07.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 не міг з'явитися до органу пробації, оскільки проходив військову службу, а після цього реабілітацію та лікування.
11. З матеріалів особової справи № 05/2022 вбачається, що ОСОБА_1 після 07.09.2023 за викликами органу пробації правопорушник більше не з'являвся, не відпрацював жодної години суспільно-корисних робіт, вжитими заходами встановити його місцезнаходження не вдалося.
12. 15.03.2024 року органом пробації отримано відповідь з військової частини НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_1 рахується в списках даної військової частини, що самовільно залишив територію військової частини з 10.05.2023 року. Матеріали службового розслідування по факту СЗЧ були направлені до територіального управління Державного бюро розслідувань.
13. З матеріалів особової справи вбачається, що представником органу пробації були проведені дії, розшукові заходи щодо встановлення місця проживання правопорушника, які в свою чергу будь-яких результатів не надали.
ІV. Положення закону, якими Суд керується
14. Частиною 1 ст. 300 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
15. За приписами статті 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
17. Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
18. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Надточий проти України від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
19. Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична безстроковість виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R(91)1Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі ХІІ Звільнення від покарання та його відбування і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст.80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
20. До того ж, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
21. Отже, виходячи з системного аналізу вказаного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення, для цілей ст. 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді клопотання заявника стосовно визнання постанови такою, що не підлягає виконанню, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема КК, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення.
22. Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
V. Висновок Суду
23. Враховуючи наведене, суд вважає, що, відповідно до принципу верховенства права, давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі (якими і є суспільно-корисні роботи).
24. Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи представника органу пробації, встановлено, що з часу набрання законної сили постановою суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки.
25. На підставі викладеного, виходячи з неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 вважаю можливим звільнити його від відбування покарання у виді суспільно-корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП,
1. Подання фахівця ІІ категорії Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області - Марії Гринди про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення - задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, призначеного постановою Мостиського районного суду Львівської області від 30 вересня 2022 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Світлана ГІРЯК