Справа №463/11029/24
Провадження №1-кс/463/9429/24
слідчого судді
02 грудня 2024 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, щодо нерозгляду клопотання від 20.11.2024 ОСОБА_3 , поданого в кримінальному проваджені № 62024140110001290,
встановила:
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, та просить зобов?язати уповноважену особи Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, або іншу уповноважену особу, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62024140110001290 розглянути у відповідності до вимог ст. 220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3 від 20.11.2024.
В обґрунтування поданої скарги покликався на те, що ТУ ДБР у м. Львові проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62024140110001290. 20.11.2024 він звернувся до уповноваженої особи Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону з клопотанням про надання копії постанови на виконання ухвали слідчого судді. Однак ні прокурором ні слідчим таке клопотання не розглянуто в порядку ст. 220 КПК України. Проте, у визначений законом строк та порядку таке не розглянуто, а тому звертається до слідчого судді з даною скаргою.
Скаржник ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті, подав клопотання згідно якого просив справу слухати у його відсутності.
Уповноважена особа Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не прибула, причини не прибуття не повідомила.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому слідчим суддею, з урахуванням думки скаржниці, прийнято рішення про розгляд скарги за фактичної явки сторін.
Дослідивши надані матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 8 Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини гарантується.
При розгляді питання про можливість оскарження бездіяльності слідчого під час досудового розслідування суд враховує також положення міжнародно-правових норм, які є частиною національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов'язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим кодексом.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст. 21 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 07 серпня 2024 року відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду з метою з'ясування фактичних обставин скарги безпосередньо в судовому засіданні за участю сторін.
Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, ТУ ДБР у м. Львові проводиться досудове розслідування кримінального проадження № 62024140110001290 за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
З доводів скарги встановлено, що у кримінальному провадженні № 62024140110001290 20.11.2024 ОСОБА_3 , в порядку ст. 220 КПК України, звертався до прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регуону із клопотанням від 20.11.2024. Однак, відомостей про розгляд згаданого клопотання не отримав, що може свідчити про не розгляд такого клопотання.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
У відповідності до вимог статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, після подання клопотання, в порядку ст. 220 КПК України про виконання будь-яких процесуальних дій - у слідчого/прокурора виникає обов'язок розглянути таке клопотання в строк не більше трьох днів з моменту його подання, і задовольнити його за наявності відповідних підстав, а у разі відмови в задоволенні клопотання (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, копію якої вручити особі (у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надіслати їй).
Зважаючи на те, що в порушення вимог ст.220 КПК України прокурором не було розглянуто клопотання ОСОБА_3 від 20 листопада 2024 рокуподане в межах кримінального провадження № 62024140110001290.Оскільки жодного процесуального документа за результатами вирішення такого прокурор не прийняв та скаржнику не скерував, а тому суд вважає за можливе зобов'язати прокурора розглянути клопотання.
Керуючись вимогами ст.ст.220,303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановила :
скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розглянути клопотання ОСОБА_3 , подане 20 листопада 2024 року в порядку ст.220 КПК України в межах кримінального провадження № 62024140110001290, з прийняттям процесуального рішення про задоволення або відмову в задоволенні такого та з подальшим обов'язковим інформуванням особи, яка подала таке клопотання, про результати розгляду клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1