про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/149/22(927/1099/24)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , від 15.11.2024 про забезпечення позову до його пред'явлення
особа 1: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг"- арбітражна керуюча Потупало Наталія Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_1
Вознесенський узвіз, буд. 10а, оф. 213, м. Київ, 04053,
особа 2: Фізична особа - підприємець Мартиновський Сергій Михайлович, РНОКПП НОМЕР_2 ,
АДРЕСА_2
про визнання протиправним та скасування висновку експерта
у межах справи №927/149/22
за заявою кредитора: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг", код ЄДРПОУ 32505077, вул. Незалежності, буд. 16, кв. 107, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600
учасники справи:
ліквідатор - арбітражна керуюча Потупало Н.І., Вознесенський узвіз, буд. 10а, оф. 213, м. Київ, 04053, ІНФОРМАЦІЯ_2
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Чернігівської області із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просила суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору Потупало Н.І. та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме транспортного засобу - автомобіль марки FORD, модель TRANSIT CONNECT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2018 р.в., VIN - НОМЕР_5 , 2018 року випуску, колір - білий.
Ухвалою суду від 19.11.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено; постановлено вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору Потупало Н.І. та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження майна, а саме транспортного засобу - автомобіль марки FORD, модель TRANSIT CONNECT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2018 р.в., VIN - НОМЕР_5 , 2018 року випуску, колір - білий.
26.11.2024, у встановлений ст. 138 ГПК України строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до особи 1: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг" - арбітражної керуючої Потупало Н.І. та особи 2: Фізичної особи - підприємця Мартиновського Сергія Михайловича про визнання протиправним та скасування висновку, складеного ФОП Мартиновським С.М. (сертифікат 3289/2024 від 18.06.2024) про вартість об'єктів оцінки транспортного засобу: автомобіль марки FORD, модель TRANSIT CONNECT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2018 р.в., VIN - НОМЕР_5 , 2018 року випуску, колір - білий, який було виставлено ліквідатором на аукціон.
Позовна заява прийнята судом до розгляду 02.12.2024, у перший день після виходу суддею Моцьором В.В. з відпустки.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право», Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до приписів ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків. завданих боржником; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/149/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг".
Отже, подана позовна заява повинна розглядатись у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг".
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та додатків до неї.
Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Заявником у позовній заяв не визначено статус учасників справи.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Проте, позовна заява не містить зміст позовних вимог щодо кожного з визначених осіб.
Також позивачем у позовній заяві не наведено правових підстав заявлених позовних вимог.
Господарський суд зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто чинне законодавство України не передбачає можливість подання позовної заяви взагалі без зазначення правових підстав позову, а саме без нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, не визначення позивачем нормативно-правової кваліфікації обставин у справі порушує права відповідача при подані відзиву на позовну заяву на аналіз обраного позивачем способу захисту порушеного права, погодження або заперечення підстав позову та можливості визначення своєї нормативно-правової кваліфікації обставин у справі, оскільки відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Отже, суд зобов'язаний надати оцінку нормативно-правової кваліфікації обставин у справі та в разі встановлення невідповідності такої правової кваліфікації сторін дійсним обставинам справи застосувати матеріальні норми права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини.
Разом з тим, суд не уповноважений на самостійне визначення правових підстав позову замість позивача, коли останній у позові взагалі не посилається на норми матеріального права, які порушені.
Відповідно до п. 9, 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві позивачем не зазначено та не надано жодних належних обґрунтувань щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести.
Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також у позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 та п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється в відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - в відсотковому співвідношенні до ціни позову та в фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет на 2024 рік» установлено, що станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00грн.
Таким чином, оскільки позивачем подано позовну заяву в електронній формі, за розгляд господарським судом першої інстанції даного спору заявником має бути сплачено судовий збір у сумі 2 422,40грн.
Судом установлено, що до позовної заяви позивачем не подано належних доказів на підтвердження сплати до Державного бюджету України судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Заявником до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджують викладені в позовній заяві вимоги, зокрема, висновку, складеного ФОП Мартиновським С.М.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк у 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків шляхом: визначення: статусу учасників справи; змісту позовних вимог щодо кожного з визначених осіб; правових підстав заявлених позовних вимог та подання до суду: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів сплати судового збору у сумі 2 422,40грн; всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом 7 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення ним всіх недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор