Справа № 204/8185/24
Провадження № 3/204/2874/24
01 жовтня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Василенко В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №221832 від 15 серпня 2024 року, 15 серпня 2024 року ОСОБА_1 , стосовно якого 11.08.2024 року винесено терміновий заборонний припис серії АА № 474607 про зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, не виконав його, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він внесений. Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в тому числі, полягає у вчиненні таких дій як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він внесений.
Частиною 2 вказаної статті, передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинно бути зазначена суть адміністративного правопорушення.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення, обов'язково має бути зазначено, які саме дії було вчинено особою, стосовно якої внесений терміновий заборонний припис, внаслідок чого такий припис не було виконано.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №221832 від 15 серпня 2024 року, вимоги ст.256 КУпАП не дотримані, суть правопорушення викладена загальними фразами без зазначення опису встановлених обставин адміністративного правопорушення. Так, в протоколі не зазначено в чому саме полягали дії ОСОБА_1 , що ним були вчинені в порушення термінового заборонного припису, яким його зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи. Крім того, до протоколу не долучено копію термінового заборонного припису серії АА №474607, що позбавляє суд можливості перевірити обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.А. Василенко