Справа № 204/7444/24
Провадження № 3/204/2698/24
15 серпня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Василенко В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №42087/04-36-24-11/2421911572 від 13.06.2024 року, ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) вчинив правопорушення в частині несвоєчасного подання до Правобережної ДПІ (Чечелівський район м. Дніпра) за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1-А, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2024 року по строку 10.05.2024. Фактично розрахунок 1 квартал 2024 року наданий 11.05.2024 19:01 та зареєстрований за №9125771304, чим було порушено пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ та ч.1 ст.163-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин, на підставі ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
З визначення «адміністративного правопорушення» випливає, що обов'язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є вина (ознака суб'єктивної сторони), а також дія чи бездіяльність (ознака об'єктивної сторони).
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 163-4 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною статтею настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Таким чином, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в протиправності у вигляді неутримання, неперерахування до бюджету сум податку, неповідомлення, несвоєчасне повідомлення податковому органу за формою.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в строк, а саме 10 травня 2024 року о 19 год. 24 хв. подав до податкового органу податкову звітність через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» ДПС України, що підтверджується квитанцією №1.
Проте, як вбачається з квитанції №2 податкова звітність не була прийнята податковим органом через технічну причину - порушення цілісності пакету.
В своїх поясненнях, наданих при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що розрахунок був доставлений до ДПС вчасно 10.05.2024 (квитанція №1 додається), але в процесі відправлення стався збій, в результаті чого була порушена цілісність пакету, внаслідок чого розрахунок не був прийнятий (квитанція №2 додається). Коли про це стало відомо на виправлення не було часу, тому 11.05.2024 розрахунок було спрямовано заново, але з порушенням терміну подання. Збій - відключення електропостачання.
Таким чином, з огляду на те, що документ не був прийнятий через технічний збій, що не може покладатися у вину ОСОБА_1 , оскільки останній виконав всі необхідні дії для відправлення звіту.
З огляду на вказане та оцінивши всі докази в їх сукупності, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого правопорушення.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, в зв'язку з чим провадження по справі відносно нього підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.А. Василенко