Справа № 204/10730/24
Провадження № 1-в/204/1716/24
21 листопада 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника (ВКЗ) - ОСОБА_4 ,
представника установи - ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої розглядається заява - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2024 року, щодо ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, а саме ч.1 ст.125, ст.126-1,ч.4 ст.185, ст.390-1 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
В заяві представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №1161 від 28 жовтня 2024 року, ставиться питання про те, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
В судовому засіданні представник закладу підтримав вказану заяву, просив задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав заяву.
Пацієнт ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо продовження примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Зазначив, шо наркотичні засоби не вживає з 2018 року, вважає себе психічно здоровим, погіршення психічного стану заперечує. Також заперечив факт нанесення своїй дружині легких тілесних ушкоджень. Свою появу на вулиці в оголеному вигляді пояснив тим, що таким чином він висловлює свій протест проти війни. Просив перевести його до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Захисник підтримав позицію особи щодо якої розглядається заява. Заперечував проти задоволення заяви. Зазначив, що ОСОБА_6 не проявляє агресію, готовий проходити лікування, та вважає висновок комісії лікарів-психіатрів необґрунтованим.
Заслухавши думку учасників процесу, обговоривши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом до психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно-небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
Положеннями ч. 1 ст. 95 КК України передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Так, відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів №1161 від 28.10.2024 вбачається, що в клінічній картині захворювання наявність емоційної нестійкості, дратівливості, напруженості, аутоагресивних дій, актуальних маячних ідей стосунку, ревнощів на адресу дружини, поряд з порушенням критичних здібностей щодо свого психічного стану, тяжкості скоєного, відсутністю терапевтичних настанов на майбутнє. Викладене свідчить про збереження особливої небезпеки для оточуючих. Таким чином, ОСОБА_6 за своїм психічним станом потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Підстав не довіряти висновку комісії лікарів-психіатрів у суду немає. Також, в судовому засіданні захисником не наведено жодного мотиву, який би міг свідчить про невідповідність висновку комісії лікарів-психіатрів фактичному стану здоров'я ОСОБА_6 та який би став підставою для зміни примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
Суд також звертає увагу на пояснення, які були надані ОСОБА_6 в судовому засіданні, які свідчать про відсутність розуміння протиправності та тяжкості скоєних суспільно-небезпечних діянь, нерозуміння свого психічного стану та необхідності подальшого лікування, що повністю узгоджується з наданим висновком комісії лікарів-психіатрів.
Слід також зазначити, що на сьогодні судом не розглядається питання про зміну застосування примусових заходів медичного характеру за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, як того вимагає ч. 1 ст. 95 КК України.
З огляду на те, що ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання і становить небезпеку для оточуючих, суд вважає, що заява про продовження застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.94, 95 КК України, ст. 514 КПК України, ст.ст.19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд, -
Продовжити застосування примусового заходу медичного характеру, призначеного ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2024 року, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1