Справа № 204/9856/24
Провадження № 2/204/3840/24
іменем України
03 грудня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Книш А.В.,
секретар судового засідання Малкамова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначена цивільна справа.
У клопотанні про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, долученому до позовної заяви, представник позивача ОСОБА_2 наполягала на розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з метою надання усних пояснень.
Проте, на неодноразові виклики в судові засідання, призначені на 19 листопада 2024 року та 03 грудня 2024 року представник позивача до суду не прибув, належно оформленого клопотання про розгляд справи без його участі суду не надавав, заінтересованості щодо результатів розгляду позовної заяви не проявляв.
Позивач та його представник ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету позивача та його представника (а.с.62-65).
Частиною п'ятою статті 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до пункту другого частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у цивільній справі №310/12817/13 викладено правову позицію, згідно якої процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд справи по суті ще не розпочався, а нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: