29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" грудня 2024 р.Справа № 924/753/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяв ОСОБА_1 від 11.10.2024р., Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р. та від 15.11.2024р. про грошові вимоги до боржника, у справі
за заявою ОСОБА_2 , м. Хмельницький
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
за участю представників учасників справи:
заявника 1: не з'явився
заявника 2: ОСОБА_3 - представник згідно виписки
боржника: не з'явився;
арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією): не з'явився
У судовому засіданні 03.12.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Фізична особа, ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024р. вказану заяву передано на розгляд судді Заверусі С.В.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024р. відкрито провадження у справі № 924/753/24 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі № 924/753/24 арбітражного керуючого Матущака Віктора Івановича; призначено попереднє засідання суду.
18.09.2024р. на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі № 924/753/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено до 18.10.2024р. (протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність).
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).
ОСОБА_1 подано до суду заяву від 11.10.2024р. про грошові вимоги кредитора до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 1500000,00 грн до боржника ОСОБА_2 та віднести їх до реєстру вимог кредиторів. Обґрунтовуючи подану заяву, зазначає, що боргове зобов'язання боржника перед заявником виникло 01.12.2023р. на підставі боргової розписки від 20.03.2019р. на суму 1500000,00 грн, що надавалися боржнику для організації ведення бізнесу. На час формування заяви про грошові вимоги борг залишається непогашеним. Також у заяві повідомлено, що ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи з 03.04.2003р. (посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.04.2003р.), відтак звільнений від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника на підставі п. 1 ч. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
У повідомленні про розгляд вимог кредиторів від 16.10.2024р. арбітражним керуючим Матущаком В.І. зазначено, що заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 1500000,00 грн керуючим реструктуризацією, як і самим боржником, визнаються в повному обсязі.
ОСОБА_1 подано до суду клопотання від 18.11.2024р., у якому просить провести судове засідання без його участі, визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 1500000,00 грн та віднести їх до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області подано заяву від 15.10.2024р. з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3304383,90 грн. Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що зазначений борг боржника перед кредитором підтверджується розрахунком суми заборгованості, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 23.09.2024р., витягом ІКП по платежам 11010500, 14010100, 21081103, 11011001. З метою добровільної сплати боргу боржнику було направлено вимогу про сплату заборгованості (недоїмки) від 15.03.2022р., однак борг станом на час подання заяви з грошовими вимогами боржником не погашено.
31.10.2024р. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області долучено до матеріалів справи платіжні інструкції № 3910 від 30.10.2024р., № 3912 від 30.10.2024р. про сплату судового збору в загальній сумі 6056,00 грн за подання заяви із грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 21.10.2024р. прийнято заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024р. (вх. №05-06/1294/24) про визнання грошових вимог до боржника та заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р. (вх. №05-06/1314/24) про грошові вимоги до боржника, призначено їх до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.
У заяві від 29.10.2024р. та у повідомленні про розгляд вимог кредиторів від 30.10.2024р. представником боржника (адвокатом Гуменюк О.С.) та арбітражним керуючим Матущаком В.І. не визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області в сумі 3304383,90 грн з підстав того, що повідомлення-рішення № 0002611303 від 13.11.2019р. до заяви не долучено, податкова вимога від 15.03.2022р. не містить відомостей, що саме на підставі зазначеного повідомлення-рішення у боржника існує такий податковий борг, періоди нарахування пені кредитором не зазначено.
Представником Головного управління ДПС у Хмельницькій області подано до суду заперечення від 15.11.2024р., у яких звернуто увагу, що податковий борг є узгодженим та не погашений боржником на момент подання заяви з грошовими вимогами до боржника. При цьому, ані боржником, ані арбітражним керуючим не спростовано законність та обґрунтованість грошових вимог в сумі 3304383,90 грн, оскільки контролюючим органом долучено до заяви вичерпний перелік доказів в розумінні ч. 3 ст. 45 КУзПБ.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області подано до суду уточнену заяву від 15.11.2024р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 3352784,97 грн (вх. № 05-06/1460/24 від 18.11.2024р.), відповідно до якої кредитором донараховано боржнику податковий борг з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців. Кредитором зазначено, що у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного внеску в ІКС ОСОБА_2 сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2020р. № Ф-6641-10 на суму 239181,66 грн, яку вручено платнику особисто. Протягом 2022 року в межах виконавчого провадження стягнуто з боржника кошти в сумі 192717,66 грн. Станом на 08.11.2024р. заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 48401,07 грн відповідно до рішення № 0002641303 від 13.11.2019р., рішення суду від 09.02.2022р. у справі № 560/4008/20, рішення № 0110835805 від 21.08.2020р. Оскільки заявлена сума єдиного внеску боржником самостійно не сплачена, та підтверджується рішеннями про застосування штрафних санкцій, контролюючий орган просить суд прийняти до розгляду уточнену заяву із збільшенням грошових вимог до боржника.
Оцінюючи подану Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області заяву від 15.11.2024р. зі збільшеними грошовими вимогами до боржника в сумі 3352784,97 грн (вх. № 05-06/1460/24 від 18.11.2024р.), суд звертає увагу заявника на те, що дана заява по своїй суті не є заявою про збільшення розміру його грошових вимог, викладених в заяві від 15.10.2024р. з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3304383,90 грн, а містить в собі нові вимоги, що пред'являються до боржника (вимога щодо стягнення податкового боргу по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, в сумі 48401,07 грн), тобто таким чином йдеться про фактичне подання кредитором нової заяви з грошовими вимогами, та за подання якої підлягає сплаті судовий збір (висновок Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №903/806/21).
Згідно листа від 25.11.2024р. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надано суду докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами від 15.11.2024р. - платіжну інструкцію № 4316 від 20.11.2024р. на суму 6056,00 грн.
02.12.2024р. представником Головного управління ДПС у Хмельницькій області на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024р. у справі № 924/753/24 надано суду: письмові пояснення з документальним та нормативним обґрунтуванням (із посиланням на норми права) щодо нарахування пені боржнику по податковому боргу за період з 24.02.2022р. по 18.09.2024р., в тому числі за період введення на території України карантину; податкові повідомлення-рішення від 13.11.2019р. №№ 0002611303, 0002681303, 0002591303, 0002601303, 0002671303, 0002621303 та докази їх надіслання боржнику (фіскальний чек від 13.11.2029р.); обґрунтований (детальний) розрахунок сум пені по кожному податковому боргу окремо за період з 24.02.2022р. по 18.09.2024р. із зазначенням сум, на які нараховується пеня; постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р. у справі № 560/4008/20.
У клопотанні від 02.12.2024р. представник боржника просить суд відкласти попереднє засідання у справі № 924/753/24 на іншу дату у зв'язку із неможливістю з'явитися в судове засідання за станом здоров'я.
Щодо заяви ОСОБА_1 від 11.10.2024р. про грошові вимоги до боржника.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що 20.03.2019р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів в розмірі 1500000,00 грн, про що була складена відповідна розписка від 20.03.2019 року.
Відповідно до зазначеної розписки ОСОБА_2 , отримавши від ОСОБА_1 в борг 1500000,00 грн для організації ведення бізнесу як фізична особа-підприємець, зобов'язався повернути борг в термін до 01.12.2023р. в повній сумі.
Згідно листа від 20.08.2024р. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що на даний час провести погашення заборгованості в розмірі 1500000,00 грн, які отримав для ведення господарської діяльності в бізнесі 20.03.2019р., не має змоги, зважаючи на фінансові негаразди в країні та родині. Реалізувати свої можливості через продаж об'єктів нерухомості або автомобіля не має змоги по причині накладення арештів на майно. Також повідомив про наміри погасити борг при першій можливості.
З огляду на викладене, заявник просить суд визнати вказані вище грошові вимоги до боржника у даній справі в розмірі 1500000,00 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Як встановлено судом, у зазначений у розписці строк ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав та станом на день звернення до суду з кредиторською заявою кошти в сумі 1500000,00 грн не повернув.
Також, у повідомленні про розгляд вимог кредиторів від 16.10.2024р. арбітражним керуючим Матущаком В.І. зазначено, що грошові вимоги в розмірі 1500000,00 грн керуючим реструктуризацією, як і самим боржником, визнаються в повному обсязі.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, боржник - ОСОБА_2 отримав від кредитора - ОСОБА_1 у позику кошти в сумі 1500000,00 грн, та боржник зобов'язувалась їх повернути до 01.12.2023р., що підтверджується розпискою від 20.03.2019р.
Разом з тим, на момент розгляду поданої кредиторської заяви, боржником не надано суду доказів щодо повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 1500000,00 грн.
За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
При цьому, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№ 604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.
Суд під час розгляду даної заяви з грошовими вимогами до боржника враховує, що відповідно до наведеної усталеної правової позиції боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.
Втім, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.
Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.
Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 902/221/22.
Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника на кредитора-фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
За таких обставин, суд під час розгляду даної заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника керується не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й має враховує достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв'язок їх сукупності, що дозволяє зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.
Станом на час розгляду даної заяви матеріали справи не містять жодних заперечень, зауважень зі сторони учасників у справі про неплатоспроможність (в т.ч. Головного управління ДПС у Хмельницькій області) щодо обґрунтованості кредиторських вимог ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового погашення указаної заборгованості.
Боржником борг не сплачено та не оспорено, керуючим реструктуризацією визнано указані вимоги.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, боржником порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення позичених коштів, внаслідок чого обліковується його борг у загальному розмірі 1500000,00 грн.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника подана в межах строку встановленого КУзПБ, та відповідно підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги в розмірі 1500000,00 грн - визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028,00 грн..
Відповідно до підпункту 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до господарського суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника підлягає сплаті судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
До заяви про визнання кредиторських вимог кредитор долучив посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.04.2003р., відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
У відповідності до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 6056,00 грн за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника слід покласти на боржника та внести 6056,00 грн витрат на оплату судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів як заборгованість перед державним бюджетом.
Щодо заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р. про грошові вимоги до боржника.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 р. у справі № 560/4532/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023р., позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 1174560,03 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 р. у справі № 560/7989/22 позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 1635000,03 грн.
14.07.2022р. Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 560/4532/20, за яким стягнуто з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 1174560,03 грн.
20.10.2022р. Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 560/7989/22, за яким стягнуто з ОСОБА_2 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 1635000,03 грн.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надіслано ОСОБА_2 податкову вимогу від 15.03.2022р. № 0003856-1302-2225 про сплату податкового боргу у розмірі 2808615,89 грн, з яких: 1716010,54 грн податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (989572,68 грн - податкове зобов'язання, 247563,29 грн - штрафні санкції, 478874,57 грн - пеня), 142986,74 грн військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (82464,43 грн - податкове зобов'язання, 20616,11 грн - штрафні санкції, 39906,20 грн - пеня), 949382,89 грн податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (419480,36 грн - податкове зобов'язання, 316133,50 грн - штрафні санкції, 213769,03 грн - пеня), 235,72 грн адміністративні штрафи та інші санкції. Вказана вимога була надіслана на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до інформації про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 23.09.2024р., наданої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, у ОСОБА_2 існує податковий борг на загальну суму 3304383,90 грн, з яких податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 2011440,65 грн, військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 167602,54 грн, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1125048,69 грн, адміністративні штрафи та інші санкції - 292,02 грн.
На підтвердження вищезазначеного податкового боргу ОСОБА_2 кредитором надано також витяги з ІКП по платежам 11010500, 14010100, 21081103, 11011001.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
В податковому законодавстві податковий обов'язок включає в себе обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).
Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Відповідно до пунктів 203.1, 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Таким чином, положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком. Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024р. у справі № 903/51/20.
Щодо податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Судом встановлено, що податковий борг ОСОБА_2 по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, згідно податкового повідомлення-рішення № 0002611303 від 13.11.2019р. в сумі 989573,15 грн (основний платіж), в сумі 478874,57 грн (пеня), в сумі 247562,82 грн (штрафні санкції), в сумі 170,00 грн (штрафні санкції) був предметом дослідження в адміністративних справах № 560/4532/20, № 560/7989/22, за результатами розгляду яких Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 17 травня 2022р., від 30 серпня 2022р. (набрали законної сили) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області означених сум податкового боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 1716010,54 грн по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що податковий борг ОСОБА_2 по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно податкового повідомлення-рішення № 0002591303 від 13.11.2019р. в сумі 43945,96 грн (пеня), в сумі 524410,00 грн, згідно податкового повідомлення-рішення № 0002601303 від 13.11.2019р. в сумі 211251,50 грн (штрафні санкції), в сумі 169823,07 грн (пеня) був предметом дослідження в адміністративних справах № 560/4532/20, № 560/7989/22, за результатами розгляду яких Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 17 травня 2022р., від 30 серпня 2022р. (набрали законної сили) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області означених сум податкового боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 949382,89 грн (з урахуванням часткового погашення 47,64 грн) по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Щодо податкового боргу по адміністративних штрафах та інших санкціях.
Судом встановлено, що податковий борг ОСОБА_2 по сплаті адміністративних штрафів та інших санкціях згідно податкового повідомлення-рішення № 0002691303 від 13.11.2019р. в сумі 235,72 грн був предметом дослідження в адміністративних справах № 560/4532/20, № 560/7989/22, за результатами розгляду яких Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 17 травня 2022р., від 30 серпня 2022р. (набрали законної сили) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області означеної суми податкового боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 235,72 грн (з урахуванням часткового погашення 274,28 грн) по сплаті адміністративних штрафів та інших санкціях підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Щодо податкового боргу по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Судом встановлено, що податковий борг ОСОБА_2 по сплаті військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, згідно податкового повідомлення-рішення № 0002671303 від 13.11.2019р. в сумі 82464,43 грн (основний платіж), 39906,20 грн (пеня), 20616,11 грн (штрафна санкція) був предметом дослідження в адміністративних справах № 560/4532/20, № 560/7989/22, за результатами розгляду яких Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 17 травня 2022р., від 30 серпня 2022р. (набрали законної сили) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області означених сум податкового боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 142986,74 грн по сплаті військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Щодо нарахованої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області пені за період з 01.07.2023р. по 18.09.2024р. на податковий борг в загальному розмірі 495768,01 грн.
В постановах від 02.06.2022р. у справі № 922/3062/20, від 03.09.2024р. у справі № 908/1721/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов'язаний встановити таке:
- базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов'язання та момент його узгодження (у т.ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);
- з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений Податковим кодексом України спосіб;
- період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
- заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).
Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) №№ 0002611303, 0002681303, 0002591303, 0002601303, 0002671303, на підставі яких виникла заборгованість, завершилась 09.02.2022р. (постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р. у справі № 560/4008/20 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Гаврищишена Івана Михайловича залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року - без змін), то податковий борг виник у боржника через 10 робочих днів - 24.02.2022р, а вищезазначені податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
Як було зазначено вище, на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.11.2019р. №№ 0002611303, 0002681303, 0002591303, 0002601303, 0002671303 у боржника виникло відповідне податкове зобов'язання. Заборгованість за вказаними ППР підтверджена рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 р. у справі № 560/4532/20 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023р.) та рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 р. у справі № 560/7989/22 відповідно. Таким чином, судом встановлена база нарахування пені кредитором.
У зв'язку з несплатою боржником податкового зобов'язання кредитором нарахована пеня в загальній сумі 495768,01 грн, а саме:
- за період з 01.07.2023р. по 18.09.2024р. в сумі 295430,11 грн на підставі ППР від 13.11.2019р. №№ 0002611303, 0002681303;
- за період з 01.07.2023р. по 18.09.2024р. в сумі 175665,80 грн на підставі ППР від 13.11.2019р. №№ 0002601303, 0002591303;
- за період з 01.07.2023р. по 18.09.2024р. в сумі 56,30 грн на підставі ППР від 13.11.2019р. № 0002591303;
- за період з 01.07.2023р. по 18.09.2024р. в сумі 24615,80 грн на підставі ППР від 13.11.2019р. № 0002671303.
Господарський суд зазначає, що в силу наведених приписів пункту 102.4 статті 102 ПК України, стягнення пені можливе протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Як встановлено судом, граничним строком сплати податкового зобов'язання є:
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002611303 - 23.02.2022р. (10 робочих днів, наступних за днем узгодження), відтак 1095-денний строк нарахування пені становить до 22.02.2025р.;
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002681303 - 23.02.2022р. (10 робочих днів, наступних за днем узгодження), відтак 1095-денний строк нарахування пені становить до 22.02.2025р.;
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002591303 - 23.02.2022р. (10 робочих днів, наступних за днем узгодження), відтак 1095-денний строк нарахування пені становить до 22.02.2025р.;
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002601303 - 23.02.2022р. (10 робочих днів, наступних за днем узгодження), відтак 1095-денний строк нарахування пені становить до 22.02.2025р.;
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002671303 - 23.02.2022р. (10 робочих днів, наступних за днем узгодження), відтак 1095-денний строк нарахування пені становить до 22.02.2025р.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, поданого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 02.12.2024р., нарахування пені за зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями розпочалось з 01.07.2023р.
Згідно абз. 11 пункту 521 підрозділу 10 розділу XX ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Крім того, відповідно до ст. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за (згідно переліку).
Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до ст. 129.3. нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті), зокрема, у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
Згідно ч. 3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Провівши перерахунок пені на сайті calculator.in.ua (розрахунок податкової пені), суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої кредитором пені за період з 01.07.2023р. по 17.09.2024р. у загальному розмірі 491470,43 грн, а саме:
- за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.11.2019р. №№ 0002611303, 0002681303 - 292869,17 грн (за період з 01.07.2023р. по 17.09.2024р. на суму боргу 1237135,97 грн);
- за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.11.2019р. №№ 0002591303, 0002601303 - 174143,04 грн (за період з 01.07.2023р. по 17.09.2024р. на суму боргу 735613,86 грн);
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002591303 - 55,80 грн (за період з 01.07.2023р. по 17.09.2024р. на суму боргу 235,72 грн);
- за податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2019р. № 0002671303 - 24402,42 грн (за період з 01.07.2023р. по 17.09.2024р. на суму боргу 103080,54 грн).
Відповідно до ч. 5 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Отже, враховуючи вищевикладене, проведені розрахунки та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р. про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а вимоги в загальному розмірі 3300086,32 грн (1716010,54 + 949382,89 + 235,72 + 142986,74 + 491470,43) - визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами. Решту вимог суд відхиляє.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Щодо заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.11.2024р. про грошові вимоги до боржника.
Щодо податкового боргу по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Судом встановлено, що рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 0002641303 від 13.11.2019р. вирішено застосувати до ОСОБА_2 штрафні санкції в розмірі 46464,00 грн за наслідками порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010р. і за наслідками якої донараховано 188639,00 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Надіслання вказаного рішення боржнику підтверджується фіскальним чеком від 13.11.2019р., листом АТ "Укрпошта" від 29.01.2020р.
Хмельницьким окружним адміністративним судом у рішенні від 26.11.2020р. (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р.) у справі № 560/4008/20 зазначено, що в процесі судового розгляду відповідач (Головне управління ДПС у Хмельницькій області) довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.11.2019 №0002601303, №0002591303, №0002671303, №0002611303, №0002621303, №0002681303, №0002691303, рішення про донарахування штрафних санкцій за оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 13.11.2019 №0002641303.
Крім того, рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 0110835805 від 21.08.2020р. вирішено застосувати до ОСОБА_2 штраф у розмірі 1801,93 грн та нарахувати за період з 12.02.2019р. по 26.02.2019р. пеню у розмірі 135,14 грн за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Надіслання вказаного рішення боржнику підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2904100474771.
Також Головне управління ДПС у Хмельницькій області виставило Гаврищишену І.М. корінець вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2020р. № Ф-6641-10У на загальну суму 239181,66 грн та звернулося до Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою від 11.06.2020р. про відкриття виконавчого провадження.
Заборгованість ОСОБА_2 перед Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області по єдиному внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, в сумі 48401,07 грн також підтверджується витягом з ІКП по платежу 71040000.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області до боржника в сумі 48401,07 грн по сплаті єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами. Решту грошових вимог Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області суд відхиляє, оскільки вони були предметом розгляду заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Також слід зазначити, що конкурсні вимоги Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області мали бути заявлені кредитором протягом 30-ти днів після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Однак заява від 15.11.2024р. про грошові вимоги до боржника подана кредитором з пропуском цього строку.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУзПБ, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 11.10.2024р. про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити.
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на суму 1500000,00 грн боргу.
Витрати на оплату судового збору в розмірі 6056,00 грн покласти на боржника, які підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів, як заборгованість перед державним бюджетом.
Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.10.2024р. про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 на суму 3300086,32 грн та 6056,00 грн судового збору.
Решту вимог відхилити.
Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.11.2024р. про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_2 на суму 48401,07 грн та 6056,00 грн судового збору.
Решту вимог відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03.12.2024р.
Суддя Заверуха С.В.
Віддрук. 3 прим.
1 - до справи;
2 - боржнику ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_2 ) - реком. з повідом.
3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , і.н. НОМЕР_3 ) - реком. з повідом.
Направити ухвалу арбітражному керуючому та Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області до електронного кабінету Електронного суду.