Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22.11.2024м. ХарківСправа № 922/2056/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківский метрополітен", м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Нечволода Дениса Олександровича, м.Харків
про стягнення 53 517,61 грн.
за участю представників:
від позивача: Щербак Н.Б.
від відповідача: Рязанцева О.В.
Комунальне підприємство "Харківский метрополітен" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Нечволода Дениса Олександровича (надалі - відповідач) про стягнення 53517,61грн., з яких: 21693,64грн. основного боргу, 1447,08грн 3% річних, 6686,24грн. індексу інфляції, 19655,34грн. пені, 4035,31грн. за демонтаж рекламної продукції.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 48-2/ВНД від 31.03.2021 в частині оплати послуг по наданню місць для розміщення рекламної продукції згідно наданих клієнтом зразків за березень 2022 року та відшкодування метрополітену витрат з демонтажу рекламної продукції та витрат на приведення місць, що надавалися, до первинного стану.
Ухвалою 18.06.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
16 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив, у якому він проти вимог позивача заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на його подання.
Ухвалою від 16.08.2024 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та долучено даний відзив разом із доданими документами до матеріалів справи. Також відповідно до даної ухвали розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 21.08.2024.
У підготовчому засіданні 21.08.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 09.10.2024.
21 серпня 2024 року від відповідача надійшло Клопотання про долучення доказів, а саме: скрін-шотів статтей та повідомлень, які підтверджують зупинення руху транспорту метрополітену у період з 24.02.2024 по 24.05.2024.
Оскільки у вказаних документах зафіксовано інформацію про обставини, які є загальновідомими, суд визнав за можливе задовольнити дане клопотання відповідача.
22 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх вимог.
Оскільки дана відповідь на відзив подана позивачем в межах встановленого судом строку, вона була прийнята та долучена до матеріалів справи.
09 жовтня 2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
Дані пояснення прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 09.10.2024 судом оголошено перерву до 01.11.2024. письмові пояснення, Долучено
16 жовтня 2024 року від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.
Вказані заперечення були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою від 01.11.2024 відкладено підготовче засідання; доведено до відома учасників справи, що дата наступного судового засідання у даній справі буде визначена після відновлення можливості проведення судових засідань в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 07.11.2024 підготовче засідання призначено на 13.11.2024.
13 листопада 2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 13.11.2024 суд визнав поважними причини пропуску процесуального строку на подання відповідачем вищевказаних додаткових пояснень, а тому прийняв їх та долучив до матеріалів справи. Також у даному підготовчому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2024.
У судовому засіданні 15.11.2024 судом оголошено перерву до 22.11.2024.
Представник позивача в судовому засіданні 22.11.2024 підтримала доводи, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та додатково наданих запереченнях на додаткові пояснення позивача, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та наданих додаткових поясненнях, просила у задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
31 березня 2021 року між позивачем, як метрополітеном, та відповідачем, як клієнтом, укладено договір №48-2/ВНД на послуги по наданню місць для розміщення рекламної продукції (надалі - Договір).
За умовами п.1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №8 від 24.12.2021) Метрополітен на замовлення Клієнта протягом визначеного в Договорі періоду надає за плату послуги по наданню місць для розміщення рекламної продукції згідно наданих клієнтом зразків, а саме: Вид рекламної продукції - Листівка в вагоні; формат листівки - 0,21х0,30; площа листівки кв.м. - 0,063; кількість листівок в одному вагоні - 4шт.; всього кількість листівок - 1160шт; всього вартість використання в місяць - 22697,19грн. (з ПДВ).
Відповідно до п.2.1 Договору Метрополітен зобов'язаний, зокрема:
- надавати Клієнту місця згідно з розділом 1 цього Договору (п.2.1.1);
- щомісяця складати акти приймання-передачі послуг (п.2.1.2).
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Метрополітен має право здійснювати демонтаж рекламної продукції, якщо вона не була проведена Клієнтом, у тому числі в разі не виконання вимог демонтажу рекламної продукції після закінчення терміну дії Договору.
Згідно з п.2.3 Договору Клієнт зобов'язаний, зокрема:
- вчасно і в повному обсязі вносити плату за користування місцями для розміщення рекламної продукції на поточний рахунок Метрополітену (п.2.3.1);
- з 10 до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, з'являтися до відділу непрофільних доходів Метрополітену для підписання акту приймання-передачі послуг. У разі неявки для підпису акту або неповернення до 20 числа того ж місяця Метрополітену примірника акту, оформленого належним чином, та/або відсутності у той же термін мотивованої відмови від підписанім акту, послуга вважається такою, що прийнята Клієнтом (п.2.3.5);
- у 3-денний термін, після закінчення терміну дії Договору за свій рахунок привести місця, що надавалися до первинного стану. Оплату провести у 3-денний термін згідно наданого рахунку (п.2.3.6).
- в разі проведення демонтажу рекламної продукції Метрополітеном, відповідно до п. 2.2.3 цього договору, відшкодовувати Метрополітену витрати з демонтажу рекламної продукції та витрат на приведення місця, що надавалося, до первинного стану. Оплату провести у 3-денний термін згідно наданого рахунку (п.2.3.7).
Згідно з п.3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №8 від 24.12.2021 до Договору) за послуги по наданню означених рекламних місць Клієнт сплачує Метрополітену кошти згідно затверджених тарифів у розмірі: всього в місяць за місця - 22697,19 грн. Оплата проводиться Клієнтом самостійно на поточний рахунок Метрополітену без отримання рахунку, відповідно до кількості та категорії наданих Метрополітеном рекламних місць.
За умовами п.3.3 Договору щомісячні поточні платежі у розмірі місячної оплати, визначені цим Договором, здійснюються Клієнтом до 15-го числа поточного місяця у формі передоплати.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за здійснення несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування оплати, передбаченої у п.п. 3.1.-3.3. цього Договору, Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Пеня починає нараховуватися з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникла заборгованість.
У відповідності з п. п. 7.1, 7.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №9 від 31.12.2021 до Договору) він набирає чинності з моменту підписання Сторонами тексту Договору та діє до "31" березня 2022р. включно. Послуги по цьому Договору надаються з "01" квітня 2021р. по "31" вересня 2022р.
Позивач зазначає у позові, що він протягом строку дії Договору виконував свої зобов'язання в повному обсязі, однак відповідач в порушення умов п.п.2.3.1, 2.3.5, 3.1, 3.3 Договору, протягом 01.02.2022 - 31.03.2022 року не з'являвся до відділу непрофільних доходів Метрополітену для підписання актів приймання-передачі послуг, а також не здійснював вчасно та в повному обсязі плату за послуги, надані Метрополітеном, внаслідок чого у нього чого виникла часткова заборгованість за послуги, надані в березні 2022 року в розмірі 21693,64грн. (з урахуванням ПДВ).
Слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, у відповідача за Договором існувала переплата, якою повністю погашено заборгованість за лютий 2022 року та частково за березень 2022 року. Отже зазначена позивачем сума заборгованості фактично є різницею між вартістю послуг, зазначених в Актах за лютий-березень 2022 року та раніше внесеними позивачем коштами в порядку попередньої оплати.
Також, позивач вказує, що відповідач в порушення п.2.3.6 Договору у 3-денній термін після закінчення терміну дії Договору за свій рахунок не привів місця, що надавалися, у первинній стан. У зв'язку з невиконанням вимог демонтажу рекламної продукції після закінчення терміну дії Договору позивач згідно з п.2.2.3 Договору 01.06.2022 здійснив демонтаж рекламної продукції, вартість якого має бути відшкодована відповідачем на підставі п.2.3.7 Договору.
Рахунок за проведення демонтажу рекламної продукції №111 від 01.06.2022 у розмірі 4035,31грн. було направлено відповідачу в серпні 2023 року, що підтверджується описом вкладення до цінних листів від 03.08.2023.
Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач вернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 21693,64грн. основного боргу, 1447,08грн 3% річних, 6686,24грн. індексу інфляції, 19655,34грн. пені, 4035,31грн. за демонтаж рекламної продукції.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Так, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В той же час, за умовами статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У даному випадку укладений сторонами Договір є змішаним, оскільки містить в собі умови договорів як про надання послуг, так і оренди.
Зокрема, наявність елементів договору оренди підтверджується тим, що відповідно до п.1.1 та п.2.1.1 позивач надавав відповідачу в користування саме місця (в вагонах рухомого складу метрополітену) для розміщення рекламної продукції.
При цьому будь-які послуги по розміщенню рекламної продукції позивачем відповідачу не надавалися.
Фактично розміщення рекламної продукції здійснювалося самим відповідачем, що підтверджується умовами п.п.2.3.2, 2.3.3 Договору, за якими саме Клієнт за свій рахунок проводив нанесення рекламної продукції та підтримував нанесену рекламну продукцію в належному стані протягом терміну дії Договору.
Отже, відповідач передавав відповідачу у користування своє майно (місця для розміщення рекламних листівок в середні вагонів) за плату, яка справлялася щомісячно.
При цьому, вказані місця можуть розглядатися як річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Зазначене повністю узгоджується з вищенаведеними приписами ст.ст. 759, 760 ЦК України.
Додатково на наявність елементів договору оренди вказують і наступні пункти Договору:
- п.2.3.6, за яким відповідач зобов'язаний у 3-денний термін, після закінчення терміну дії Договору за свій рахунок привести місця, що надавались, у первинний стан, що відповідає ч.1 ст.785 ЦК України;
- п.3.3, яким передбачено здійснення щомісячних платежів за користування місцями для розміщення рекламних листівок, що відповідає ч.5 ст.762 ЦК України;
- п.6.4, згідно з яким у разі виконання всіх умов Договору Клієнт має переважне право перед іншими особами на його пролонгацію або укладання нового Договору на наступний термін, що відповідає ст.777 ЦК України.
У свою чергу, умови договору щодо надання послуг (рекламних послуг) закріплені, зокрема, в п. 4.2.3 Договору (Клієнт несе відповідальність за зміст рекламної продукції, розташованої при реалізації діючого Договору, згідно з чинним законодавством України), п.2.3.4 (Рекламні тексти, зображення повинні відповідати наданим зразкам та вимогам чинного законодавства України), п.п.2.2.1, 2.2.2 (Метрополітен має право Контролювати стан нанесеної рекламної продукції відповідно до предмету Договору; Робити висновки щодо стану рекламної продукції без погодження з Клієнтом. У разі виявлених порушень, які впливають на безпеку перевезення та погіршення культури обслуговування пасажирів, застосовувати штрафні санкції, передбачені п. 4.2.2. Договору).
Як зазначалося вище, відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Зокрема, ч.6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
Так, відповідно до звіту про управління за 2021 рік КП "Харківський метрополітен" на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року КП "Харківський метрополітен" припинив свою діяльність щодо перевезення пасажирів, а почав роботу в якості об'єкту укриття населення міста. Працівники підприємства продовжували працювати по обслуговуванню технологічних систем метрополітену з метою підтримання функцій життєзабезпечення населення міста. З 24 травня 2022 року на підставі наказу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 19.05.2022 №37 Харківський метрополітен поновив роботу з організацією регулярних перевезень за новими розкладами руху. Згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 №163 перевезення пасажирів лініями метрополітену здійснюються на безоплатній основі на строк до розпорядження міського голови. З 24 лютого 2022 року підприємство лишилося можливості отримувати доходи від господарської діяльності. Фінансування діяльності підприємства в умовах припинення регулярних перевезень і, відповідно, неотримання доходів від перевезень та поновлення перевезень на безоплатній основі відбувалось з бюджету Харківської міської територіальної громади".
Наведене підтверджує той факт, що у вказаний період позивач у справі не мав об'єктивної можливості надавати в користування відповідачеві місця під рекламу у вагонах, оскільки останні не здійснювали курсування між станціями, а відтак, мета, з якою вказані місця повинні були надаватися в користування, в принципі не могла бути досягнутою.
У зв'язку з цим, відповідач має бути звільнений від внесення плати за Договором за весь час, протягом якого майно (місця в вагонах для розміщення рекламних листівок) не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, у тому числі за період з 24.02.2022 по 31.03.2022.
Як зазначалося вище, позивачем заявлено до стягнення заборгованість саме за березень 2022 року.
За таких підстав, у задоволені позову в частині вимог про стягнення 21693,64грн. основного боргу слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення 1447,08грн 3% річних, 6686,24грн. індексу інфляції, 19655,34грн. пені, суд зазначає, що вказані нарахування відповідно до вимог статей 549, 611, 625 ЦК України здійснюються у випадку порушення стороною договірного зобов'язання. Однак, оскільки у даному випадку наявність такого порушення позивачем не доведена, суд також не вбачає підстав для задоволення цих вимог.
Щодо вимог про стягнення 4035,31грн. за демонтаж рекламної продукції.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначалося вище, строк Договору закінчився 31.03.2024.
Згідно з п.2.3.6 Договору Клієнт зобов'язаний у 3-денний термін, після закінчення терміну дії Договору за свій рахунок привести місця, що надавалися до первинного стану.
Втім відповідач даний обов'язок не виконав ані в строк, зазначений в п.2.3.6 Договору, ані після відновлення роботи метрополітену (з 24.05.2022).
Доказів об'єктивної неможливість виконати вказаний обов'язок відповідач не надав.
В той же час, пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Метрополітен має право здійснювати демонтаж рекламної продукції, якщо вона не була проведена Клієнтом, у тому числі в разі не виконання вимог демонтажу рекламної продукції після закінчення терміну дії Договору.
Позивачем доведено доданими до матеріалів справи доказами (розрахунок демонтажу, рахунок №111 від 01.06.2022), що вартість демонтажу рекламної продукції склала 4035,31грн.
Рахунок за проведення демонтажу рекламної продукції №111 від 01.06.2022 у розмірі 4035,31грн. було направлено відповідачу в серпні 2023 року, що підтверджується описом вкладення до цінних листів від 03.08.2023.
Докази сплати даного рахунку в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 4035,31грн. за демонтаж рекламної продукції.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечволода Дениса Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківский метрополітен" (61052, м.Харків, вул.Різдвяна, буд.29, код 04805918) 4035,31грн. за демонтаж рекламної продукції, 228,32грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "02" грудня 2024 р.
Суддя М.В. Калантай