ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2024Справа № 910/8362/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20) про визнання на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог частково припиненим грошове зобов'язання у справі №910/8362/24
За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про стягнення 88695381,00 грн
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - відповідач) про стягнення 88695381,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором постачання природного газу №1/2023-ТЕС-ДЕК від 20.01.2023 року відповідач не повернув передплату за договором, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 82287972,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 3333464,55 грн та 3% річних у розмірі 3073944,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8362/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
25.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач за зустрічним позовом) до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог частково припиненим грошове зобов'язання АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на суму 82287972,82 грн за договором постачання природного газу від 10.03.2022 №ТЕС-ЗЕЗ та припиненим грошове зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на суму 82287972,82 грн за договором постачання природного газу від 20.01.2023 №1/2023-ТЕС-ДЕК.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 09.08.2024 судом було встановлено відповідачу строк протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді «стаття 176 Ухвала про відкриття провадження у справі» від 09.08.24 по справі № 910/8362/24 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.08.24 о 19:30 год.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та/або зустрічної позовної заяви є 26.08.2024 включно.
Однак, зустрічна позовна заява подана відповідачем - 22.11.2024 (про що свідчить дата формування в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском процесуального строку.
У зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що позивач лише у відповіді на відзив заперечив проти дійсності одностороннього правочину у вигляді заяви про часткове зарахування грошового зобов'язання №125/3/2-7438 на суму 82287972,82 грн, а тому позивач за зустрічним позовом був позбавлений можливості подати зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви/клопотання про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового аналізу норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
За результатом оцінки, викладених у клопотанні доводів щодо причин пропуску строку на подання зустрічного позову у встановлений строк, суд дійшов висновку, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення заявника та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред'явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.
Виявлення обставин, про які сторона дізналася після одержання відповідної заяви по суті спору, хоч і можуть мати значення для розгляду справи, однак вони не можуть слугувати правовою підставою для поновлення пропущеного строку на подачу зустрічної позовної заяви, що випливає з необхідності забезпечення правової визначеності, яка вимагає дотримання процесуальних строків і порядку подання зустрічних позовів, з метою недопущення порушення послідовності судового процесу.
Заперечення сторони проти обставин, які не є завідомо встановленими, не можуть бути кваліфіковані як об'єктивні причини, що унеможливлювали своєчасне звернення з зустрічними позовними вимогами, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України. У таких випадках сторона, що посилається на спростування спірних обставин, повинна діяти у межах строків, встановлених для пред'явлення зустрічного позову, забезпечуючи при цьому дотримання принципів господарського судочинства та забезпечення процесуальної економії. Відсутність належного обґрунтування причин пропуску такого строку не може бути компенсована посиланням на недостатню визначеність або дискусійність фактів, що є предметом спору.
Відтак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не довело наявності поважних причин пропуску процесуального строку для звернення із зустрічним позовом у цій справі, зважаючи при цьому на те, що обставини, які виникають під час розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для поновлення, встановлених процесуальних строків, з огляду на мету подання зустрічного позову, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на подачу зустрічної позовної заяви.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов подано відповідачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову відповідач не навів, зустрічний позов підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, обставини, які не можуть бути використані як підстава для поновлення строку на подання зустрічного позову, не позбавляють сторону права звернутися з відповідними вимогами до суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 113, 114, 118, 119, 165, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у поновленні строку для пред'явлення зустрічного позову у справі №910/8362/24.
2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про визнання на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог частково припиненим грошове зобов'язання повернути.
Ухвала набирає законної сили 03.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
СуддяТ.В. Васильченко